Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки Шосткинської міської ради

Шосткинське територіальне відділення МАН України

Відділення: філософії та суспільствознавства Секція: журналістика

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА: ДО ПИТАННЯ НАЯВНОСТІ ЇЇ ОЗНАК В ШОСТКИНСЬКИХ ЗМІ

(НА ПРИКЛАДІ ІНТЕРНЕТ-ГАЗЕТИ ШОСТКА.INFO)

Роботу виконала: Деркач Олена Сергіївна, учениця ШНВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ Науковий керівник: Євменова Тетяна Миколаїна, керівник гуртка «Дитяче телебачення» МЦСПТ Сметана Валентина Миколаївна, вчитель української мови і літератури ШНВК:ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 - ДНЗ

Шостка – 2014

Тези

У тезах (текст обсягом до 1 сторінки) подається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження. Також у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи.

У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАНУ; назва базового позашкільного навчального закладу; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності – науковий ступінь, вчене звання) наукового керівника.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ФЕНОМЕНУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ

1. Виникнення та основні підходи до визначення терміну «інформаційна війна»

2. Інформаційна зброя, різновиди та функції

1.3 Мета, завдання та механізми інформаційно-психологічних війн

1.3.1 Мас-медіа як основний гравець в інформаційних війнах

РОЗДІЛ 2 НАЯВНІ ОЗНАКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ В ШОСТКИНСЬКИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

2.1 Ознаки інформаційної війни в інтернет-газеті ШосткаINFO: методологія дослідження

2.1 Інформаційне наповнення змісту ознаками війни в Шосткинських ЗМІ

2.2 Загострення культурних конфліктів як наявна ознака інформаційної війни

2.3 Змістове наповнення ознаки інформаційної війни «формування патріотизму»

2.4 Особливості наповнення інформаційного блоку «незадоволеність політичним устроєм»

Висновки до другого розділу

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ........................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................

ДОДАТКИ……………………………………………………………………

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

К - частка згадування ознаки інформаційної війни в тексті

ВСТУП

В сучасних умовах поряд з географічним формується електронний простір. Традиційні протистояння між державами здійснюються як у фізичному, так і в новому – віртуальному, або кіберпросторі.

Засоби масової комунікації, є провідниками різних ідеологій і зброєю у війнах нового покоління – «інформаційних», які в свою чергу можуть розглядатися як реалізація конфліктів ідеологій. З'являються сучасні терміни: «інформаційні війни», «стратегії інформування», «інформаційна безпека» тощо.

Тема інформаційної війни у наш час ця є надзвичайно актуальною, особливо в ракурсі останніх подій в Україні, коли вона стає головною зброю у вирішенні конфліктів. Протягом останнього року українські ЗМІ почали переповнятися інформацією про воєнно-політичні події, порівняно з минулим роком кількість інформаційних статей пов’язаних із відповідною проблематикою збільшилась у декілька разів.

В науковій роботі ми спробуємо дослідити саме поняття «інформаційної війни» та спробувати з’ясувати наявні її ознаки в Шосткинських ЗМІ на прикладі інтернет-газети ШосткаINFO.

Мета роботи: з’ясування наявних ознак участі в інформаційній війні у Шосткинських засобах масової інформації

Завдання:

1. здійснити теоретичний аналіз проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі та визначити можливі дослідницькі підходи до вивчення інформаційної війни;

2. з’ясувати роль засобів масової інформації у веденні психологічно-інформаційних війн;

3. розробити та емпірично верифікувати теоретичну модель ознак наявності інформаційної війни;

4. з’ясувати можливі ознаки участі в інформаційній війні на прикладі інтернет-газети ШосткаINFO.

Об'єкт дослідження: феномен інформаційної війни; засоби масової інформації як головні гравці в інформаційних війнах

Предмет дослідження: наявні ознаки участі в інформаційній війні Шосткинських засобів масової інформації (на прикладі інтернет-газети ШосткаINFO

Методи дослідження. При дослідженні було використано такі наукові методи як:

- узагальнення, інтерпретація та систематизація наукових даних – дали змогу здійснити теоретичний аналіз питання інформаційної війни у вітчизняній та зарубіжній літературі;

- гіпотетично-дедуктивний метод дозволив вивчити різні теоретичні розробки ведення інформаційної війни та створити на їх основі типологію ознак для з’ясування присутності її ознак в Шосткинських ЗМІ;

- контент-аналіз – основний, кількісно-якісний метод дослідження змісту текстів інтернет-газети ШосткаINFO

Наукова новизна роботи зумовлена відсутністю досліджень проблематики ведення інформаційної війни на матеріалі Шосткинських ЗМІ. Дослідження містить нову, важливу для подальших наукових розвідок інформацію, що вказує на наявність ознак ведення інформаційної війни та її можливого сугестивного впливу і формування віртуальної та соціальної реальності.

Теоретична значущість в дослідженні розглянуто основні підходи до розуміння поняття «інформаційна війна», визначено мету, завдання та методи інформаційно-психологічних війн.

Практичне значення поданий у роботі досліджуваний фактологічний матеріал може бути використаний в процесі викладання дисциплін соціально-гуманітарного циклу та факультативу журналістика.

Розділ 1 теоретико-методологічна основа феномену інформаційної війни

1. Виникнення та основні підходи до визначення терміну «інформаційна війна»

Інформаційні війни велися постійно зі стародавніх часів і в більшості випадків чинили суттєвий вплив на становлення та розвиток різних держав. Відомий дослідник відповідної тематики І.Н. Панарін вказує, що вперше поняття «інформаційна війна» було введене в 1985 році в Китаї як практичне відображення в діяльності китайських фахівців у галузі інформаційного протиборства поглядів давньокитайського військового діяча Сунь-цзи, що першим аргументував необхідність інформаційного впливу на супротивника [1, с. 113]. В своєму «Трактаті про військове мистецтво» Сунь-цзи відзначав: «У всякій війні, як правило, найкраща політика зводиться до захоплення держави цілісною... Здобути сотню перемог у боях – це не край мистецтва. Підкорити суперника без бою – ось вінець мистецтва» [2].

Не дивлячись на досить давні згадки, терміни «інформаційна війна», «інформаційна операція» почали активно вживатися в 1991 р. після війни у Перській затоці. Яскравим та дієвим прикладом успішного ведення інформаційної війни, її впливу на кінцевий результат, на думку фахівців, була війна проти Іраку, що отримала назву «Буря в пустелі», де нові інформаційні технології вперше були застосовані у військових цілях. Першим офіційним документом з цього приводу, на думку науковців, була директива міністра оборони США № TS 3600.1 від 21 грудня 1992 р. «Інформаційна війна», результатом якої через рік стала директива Комітету начальників штабів Міністерства оборони США № 30-93. Цей документ, за оцінкою фахівців, став вихідною точкою для подальших як військових, так і державних документів та досліджень не тільки у США, але й в інших країнах світу [3, с.425].

З вказаною вище директивою «інформаційну війну» визначено як комплексне проведення за єдиним задумом і планом психологічних операцій, заходів щодо оперативного маскування, радіоелектронної боротьби і фізичного знищення пунктів зв’язку з метою позбавлення супротивника інформації, виведення з ладу або знищення його систем управління при одночасному захисті своїх сил від аналогічних дій [4, с. 41]. Це визначення є достатньо широким – втім, воно не охоплює всього того спектра складових, що їх сьогодні відносять до інформаційної війни.

На думку китайського військового аналітика Ван Пуфена, інформаційна війна є продуктом епохи інформації, який у бою часто використовує інформаційну технологію й інформаційну зброю [5]. Наразі термін «інформаційна війна» має дискусійний та неоднозначний характер, зважаючи на те, що різні автори трактують його по-різному, залежно від того, які аспекти проявів та змісту вони досліджують.

За допомогою комплексного підходу українським дослідником А. Фісуном здійснено спробу вивести синтетичне поняття: інформаційна війна – це комплексний відкритий чи прихований цілеспрямований інформаційний вплив однієї сторони, чи взаємний вплив сторін одна на одну, який охоплює систему методів та засобів впливу на людей, їхню психіку та поведінку, на інформаційні ресурси та інформаційні системи з метою досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної стратегії, здатної привести до прийняття сприятливих для ініціатора впливу рішень або паралізувати інформаційну інфраструктуру супротивника з одночасним зміцненням і власним захистом інформації та інформаційних систем [6, с. 46].

На переконання українських дослідників І. Горбатенка, В. Долгова, Т. Гріненко, інформаційна війна є протиборством непримиренних сторін у відповідному інформаційному просторі, яке здійснюється з використанням інформаційної зброї з метою нанесення максимальних витрат «супротивнику» та мінімізації особистих витрат в економічній, військовій, політичній, ідеологічній як у цілому, так і в окремих сферах [7, с. 11]Як зауважує А.Фісун, можна виділити шість основних підходів відносно вивчення поняття «інформаційна війна»: соціально-комунікативний, військово-прикладний, державно-інструментальний, геополітичний, віртуально-кібернетичний та психологічний. В нашій дослідницькій роботі ми приймаємо визначення А. Фісуна, за яким основна суть інформаційної війни – це система засобів і способів психологічного впливу на масову свідомість з метою спрямування її у вигідному для суб’єкта впливу напрямі.