24. Українська Національно-Визвольна війна як європейська революція хvii ст.

Велике революційне хвилювання, що пронеслось багатьма країнами світу у XVI - XVIII ст. докорінно змінило, оновило традиційне суспільство і відкрило нові шляхи розвитку, породило новий буржуазно-капіталістичний тип суспільного устрою і державотворення. Вже з кінця 16 ст. піднялась хвиля повстань і буржуазних революцій, які стали важливими ступенями процесу творення світової історії, призвели до розпаду могутніх імперій і виникнення незалежних капіталістичних держав. Ця хвиля “пробудження” національної свідомості, жага незалежпості й свободи охопила й Україну. Українська національна революція XVII ст. займала важливе місце в ряді Європейських революцій XVI - XVII ст.Українська національна революція середини ХVІІ століття, викликана жорстоким соціальним гнобленням, наростанням перешкод у розвитку національної культури та мови, утисками православної релігії, стала могутнім вибухом народного гніву в 1648 році. За глибиною і масштабністю, за змістом і характером боротьби вона виявилася тотожна розвитку революційних процесів ХVІІ ст. в Європі, органічно впліталася в їхній контекст.

Справді, ця революція не була ізольованим явищем світової історії. Європейські мислителі підготували теоретичне підґрунтя революції, доводячи, що народ є джерелом влади. Ідеї, згідно з якими держава є знаряддям політичної влади, а її джерелом — народ, були притаманні козацьким ватажкам в Україні, що свідчило про їхню прогресивність та далекоглядність.

Домінантою процесів, розпочатих 1648 року, стала боротьба за незалежність України, а якісні зміни, до яких вони призвели, обґрунтовано можна віднести до розряду повноцінно революційних. Типологічно належачи до низки європейських революцій ХVІ — ХVІІ століть, українська козацька революція стала важливим складником процесу утвердження на континенті нових суспільних відносин, нової цивілізації. Вона спричинила створення національної держави, частина якої на терені Лівобережної України (Гетьманщина) на правах автономії проіснувала у складі Російської імперії до початку 80-х років ХVІІІ століття.

28. Політичне становище України у 60-80 рр хviIст. « Руїна.»

Руїна - періодісторіїУкраїникінця XVII ст.,щохарактеризуєтьсярозпадомукраїнськоїдержавності і загальнимзанепадом. Під час РуїниУкраїнабулаподілена по Дніпру на Лівобережну та Правобережну, і цідвіполовиниворогувалиміж собою. Сусіднідержави (Польща, Московія, Османськаімперія) втручалися у внутрішнісправиУкраїни, й українськаполітикахарактеризуваласьнамаганнямпідтримуватиприязністосунки з тієючиіншоюокупаційною силою. УкраїнськуПравославнуЦеркву в 1686 булопідпорядкованоМосковськомуПатріархатові. Українськілідерицьогоперіодубули, в основному, людьми вузькихпоглядів, котрі не могли здобутиширокоїнародноїпідтримкисвоїйполітиці (І. Брюховецький, М. Ханенко, Ю. Хмельницький, Д. Многогрішний, С. Опара, І. Сірко, Я. Сомко. П. Суховій, П. Тетеря). І. Виговський і П. Дорошенко булигетьманами, якізробили все, щобвивестиУкраїнуіззанепаду. Головними причинами руїнибули: відсутністьзагальнонаціональноголідера, якийбимігпродовжити справу Богдана Хмельницькогопісляйогосмерті; глибокийрозколсередукраїнськоїполітичноїеліти з питаньвнутрішньої та зовнішньоїполітики; егоїстичністькозацькоїстаршини, їїнездатністьпоставитидержавніінтересивищевідвузькокланових та особистих; перетворенняукраїнськоїтериторії на об'єктзагарбницькихзазіханьРосії, Польщі, Кримського ханства та Османськоїімперіївнаслідоквнутрішніхчвар.