- •1 Місце курсу «Історія України» у системі гуманітарних наук.
- •2. Сучасний стан вітчизняної історичної науки та проблеми розробки національної моделі історії України.
- •4. Неоліт. Кам'яна́ Моги́ла.
- •Кам'яна́ Моги́ла
- •5. Енеоліт. Трипільська культура
- •Трипільська культура
- •6. Доба бронзи. Дикий Сад. Бронзовий вік (II-I тис. До н. Е.)
- •Дикий Сад
- •7.Скіфо-сарматьська доба . Кімерійці
- •8.Античні міста –держави Північного Причорномор'я
- •3.Ольвія
- •4.Боспорська держава.
- •9.Передумови утвореня державності у східних слов»ян
- •10. Київська Русь: соціально - економічний розвиток.
- •11. Державний устрій Київської Русі.
- •12. Феодальна роздробленість Русі : причини та наслідки
- •13. Політичне розмежування земель Південно-Західної Русі у кінці хiii-х1Vст.Південно-Західний, Західний та Північно-Східний політичні центри”збирання” руських земель.
- •14. Галицько-Волинська держава та її роль в історії українського народу.
- •15. Утворення Великого князівства Литовського як Західного політичного центру консолідації Русі.
- •16. Входження українських земель (Східної Волині, Поділля, Київщини, Чернігово-Сіверщини ) до складу вкл.
- •Політичний розвиток українських земель у складі Великого князівства Литовського (друга половина х1v- перша половина хv1 ст.)
- •Люблінська унія 1569 року та перехід українських земель до складу Польщі.
- •19. Здобутки і втрати Люблінської унії.
- •20.Виникнення та становлення козацького стану (друга половина хv ст. - перша половина хv1 ст.).
- •21.Утворення Запорозької Січі. Політико- адміністративний та військовий устрій Січі.
- •22. Роль козацтва у національно-визвольній боротьбі українського народу кінця хv1- перша половина хv11 ст.
- •23. Причини , характер та рушійні сили Національно- Визвольної війни українського народу середини хv11 ст.
- •24. Українська Національно-Визвольна війна як європейська революція хvii ст.
- •28. Політичне становище України у 60-80 рр хviIст. « Руїна.»
- •29. Закінчення Національно – Визвольної війни та її основні соціально- політичні результати.
- •30. Російський ценралізм і українська автономія (кін. XVII – I чверть XVIII ст.) Гетьманство і.Мазепи (1687-1708)
- •31. Конституція п.Орлика та її суспільно - політичне значення.
- •32 Ліквідація Гетьманщини та суспільно-політичний в Україні у 60-70рр XVIII ст.
- •33. Козацтво у Нижньому Подніпрв’ї та Побужжі у XVI-XVIII ст..
- •35. Буго-гардівська паланка Нової Січі.(1734-1775)
- •36. Участь запорозького козацтва у російсько-турецьких війнах другої половини XVIII ст.
- •37. Заснування міста Миколаєва.
- •38. Козацька колонізація Південної України та причини ліквідації Запорозької Січі. Початок російської колонізації Півдня України. Утворення Новоросійської губернії .
- •39. Політико-адміністративний статус українських земель у складі Російської імперії у х1х ст. Політика царизму щодо української культури.
- •40. Словянофільство та українофільство .Кирило-Мефодіївське товариство.
- •41. Лютнева буржуазно-демократична революція у Росії та утворення Центральної Ради в Україні.
- •42. Внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради.
- •43.Жовтнева соціалістична революція у Росії . Політика більшовицької Росії щодо України.
- •47. Унр доби Директорії. Основні напрями державної політики.
- •48. Утворення зунр. Об’єднання Західноукраїнської Народної республіки з Української Народною республікою.
- •Україна і утворення срср.
- •50. Україна у складі срср (1922-1929)
- •51.Українськадержавність у період тоталітарно- репресивного режиму (1929-1938рр). Сталінськаполітика «нового курсу» та їїнаслідки для українського народу.
- •52. Голодомор 1932-1933 років :сучасні оцінки.
- •53. Українське питання напередодні та початку Другої Світової війни. Входження Західної України до складу срср (урср).
- •54. Український національний рух у роки Другої Світової війни. Діяльність оун і упа.
- •55. Референдум 1 грудня 1991 року.Проголошення державного суверенітету та незалежності України.
- •56. Розпад срср та утворення снд.
- •57. Підготовка і прийняття нової Конституції України 28 червня 1996 року.
- •58. Міжнародне визнання незалежності України. Зовнішня політика незалежної України (1991- 2010).
- •59. Сучасний курс України на європейську ігнтеграцію: проблеми та перспективи.
- •60. Україно-російські політичні відносини на сучасному етапі.
1 Місце курсу «Історія України» у системі гуманітарних наук.
Є кількавизначеньпоняття “історія”. По-перше, в широкомурозумінні слова “історія” – цезагальнийпроцесрозвитку. Зокрема, так ми говоримо про історіювсесвіту, історію при роди, історіютехніки, історіюкультури, історіюархітектури, історіюживописутощо. По-друге, підісторією у вузькомузначенні слова ми розумієможиття та розвитоклюдськогосуспільства, тобтомаємо на увазісукупністьконкретнихрізноманітнихдій і вчинківокремих людей, людськихколективів, людськихспільнот, усьоголюдства в цілому.
У свій час К.Марксзазначав, що ми знаємотільки одну єдину науку – науку історію, яку можнарозділити на історіюприроди та історію людей. Вони обидвінерозривнопов’язаніміж собою, ботільки з появоюлюдини ми вступаємо в сферу історії. Але є і різницяміжісторією людей та історієюприроди, яка полягає в тому, що люди саміроблять свою історію і роблятьїїсвідомо.
Якщомати на увазіісторіюнашоїкраїни то предметом курсу історіїУкраїни є вивченнярозвиткулюдськогосуспільства на українських землях з найдавнішихчасів, тобто з часу появилюдини і до наших днів.
Отже, метою курсу історіїУкраїниє: наданнязнань про сутністьсоціально-політичних та економічнихпроцесів, щовідбувалися в минулому й відбуваються в сучаснійУкраїні, їхоб’єктивнузумовленість, взаємозв’язки та взаємозалежності.
2. Сучасний стан вітчизняної історичної науки та проблеми розробки національної моделі історії України.
За останнідванадцятьроківфактично не сталосяістотнихзрушень в уявленняхукраїнських і зарубіжнихісториківпро стан українськоїісторичної науки новітньоїдоби. Він і даліпереважновизначається як кризовий. Ця криза протягомусьогодосліджуваногоперіодупов'язується з низькоюфаховоюпідготовкоюбагатьохісториків, пануваннямемпіричних, описовихдосліджень, погіршеннямякостіджерельнихвидань, браком сучасноїпарадигмиукраїнськоїісторії, яка б дала змогувийти на сучаснірівні й стандартинауковогоопрацювання. Складовоюметодологічного простору сучасноїісторичної науки є історіографічнідослідження. У ційсферіважливимнауковимзавданнямзалишаєтьсярозробка таких проблем українськогоісторіографічногопроцесу, як становленнянауковихшкіл та ідейнихнапряміввісторичнійнауці, форм та механізмівінституалізаціїнаціональноїісторичної науки, їїтеоретичних засад та ідейнихвпливів, яких вона зазнає [1]. За сучасних умов суспільно-політичногожиттяУкраїни стан науки і культурививченняукраїнськоїісторіографіїнабуваєсвітоглядногозмісту; українськаісторіографіявиконує не лишенаукові, гносеологічніфункції, а й соціокультурні, виступаєзасобомформуваннянаціональноїсвідомості [2].
3. Первісна доба на території України. Історія людства починається з тих часів, коли відбувається перетворення високорозвинених приматів на людину. Найважливішими ознаками цього процесу є випростане ходіння представників родини гомінід - перших предків людини, а також вміння виготовляти та застосовувати знаряддя праці.
Кам'яний вік - це перший період в еволюції людства. Саме в цей період відбулося виділення людини з тваринного світу і становлення її як гомо сапієнса. Це відбулося завдяки усвідомленій праці, а згодом і мові. Завдяки археологічним знахідкам в Ефіопії, Кенії, Танзанії вчені роблять висновки, шо перша людина на Земній кулі з'явилася понад 2 млн. років тому.
Вчені розподілили історію первісного суспільства на кілька епох залежно від матеріалу знарядь праці: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік.
Палеоліт на території сучасної України - період, що тривав від І млн. років тому до 11 тис. років до нашої ери. У перекладі з грецької мови палеоліт походить від двох слів "палайос" - стародавній і "літос" - камінь. Стародавньо-кам'яний вік історики поділяють на ранній і пізній.