1.2. Класифікація бізнес-процесів на підприємстві

Базовим поняттям при формуванні уяви про види бізнес-процесів і їх класифікацію є «діяльність», під якою в загальному випадку згідно зі Словником російської мови С. І. Ожегова розуміється «будь-яке заняття, праця або робота людини, а також робота механізмів, сил природи, органів людини»[1]. Господарську діяльність, яка охоплює всю «сукупність дій, пов'язаних з веденням господарства, з економічною або виробничою стороною будь-якої справи» [1], здійснюють підприємства, об'єднання, акціонерні товариства, банки, підприємці, страхові компанії й інші суб'єкти, які в цілому можна віднести до підприємств.

Основним змістом діяльності підприємства є перетворення вихідних ресурсів у продукцію й послуги для споживання. Діяльність підприємства розвертається в часі як послідовна зміна станів взаємодіючих елементів, тобто у вигляді процесу. Таким чином, діловий процес підприємства представляється послідовністю станів елементів, взаємодіючих один з одним у фіксовані моменти часу, для перетворення вихідних ресурсів у споживану продукцію.

Традиційна теорія організації виробництва підрозділяє цілісний процес діяльності підприємства на безліч часток (обробка деталі, доставка вантажу, підготовка документа або ухвалення рішення керівником). У складі ділового процесу є також контури однорідних взаємодіючих елементів, у зв'язку із чим виділяють:

виробничий процес, що охоплює взаємодію елементів, безпосередньо пов'язаних із предметом діяльності;

трудовий процес, що відображає послідовність трудових дій, виконуваних людиною;

технологічний процес, як послідовність дій по перетворенню фізико-хімічного стану вихідних ресурсів, їх геометричної форми, розмірів і т.д., виконуваних як машиною без участі людини, так і машиною за участю людини, або вручну.

Виробничі процеси підрозділяють стосовно предмета діяльності на основні, допоміжні, що обслуговують і управлінські (керівні). До основних відносять процеси безпосереднього виготовлення продукції або виконання послуг на поставку, допоміжні – охоплюють виготовлення продукції внутрішнього споживання або такої продукції, без якої неможлива поставка основної. Обслуговуючими є процеси, без яких неможливе здійснення основних і допоміжних (наприклад, забезпечення теплом, контроль якості й т.п.). Управлінські (керівні) процеси охоплюють вплив на елементи й учасників діяльності для досягнення поставлених цілей.

Хоча наведені види процесів є об'єктами дослідження окремих наукових дисциплін, у дійсності ці процеси ніколи не здійснюються відокремлено, а відбуваються спільно у всіляких формах взаємної комбінації. Саме необхідність вивчення цілісного процесу діяльності у взаємодії всіх ресурсів і елементів пояснює поява нового об'єкта дослідження, який одержав назву бізнес-процесу (БП).

Оскільки бізнес-процес за своїм змістом ширше наведених формулювань різних категорій процесів на підприємстві, то й класифікація бізнес-процесів має більш укрупнений загальний характер.

Так, виділяють наступні три основні класифікаційні категорії бізнес-процесів:

керуючі – бізнес-процеси, які управляють функціонуванням системи. Прикладами керуючого процесу можуть служити стратегічний менеджмент і корпоративне управління;

операційні – бізнес-процеси, які становлять основу діяльності компанії й у підсумку формують основний потік доходів. Прикладами операційних бізнес-процесів є постачання, виробництво, маркетинг і продажу;

підтримуючі – це бізнес-процеси, що обслуговують основний бізнес. Наприклад, бухгалтерський облік, добір і навчання персоналу, технічна підтримка, АХО.

Більш докладна класифікація бізнес-процесів має такий вигляд:

• основні процеси;

• супутні процеси;

• допоміжні процеси;

• процеси, що забезпечують;

• керуючі процеси;

• процеси розвитку.

Основними бізнес-процесами є процеси, орієнтовані на виробництво товару або надання послуги, що є цільовими об'єктами створення підприємства і які забезпечують одержання доходу.

Супутні процеси – процеси, орієнтовані на виробництво товару або надання послуги, що є результатами супутньої основному виробництву виробничої діяльності, що й також забезпечують одержання доходу. Так, для автотранспортного підприємства процес ремонту стороннього транспорту на власній ремонтній базі є супутнім процесом.

Допоміжні бізнес-процеси – процеси, призначені для забезпечення виконання основних БП і підтримки їх специфічних рис. Так, для ТЕС або ГЕС допоміжним бізнес-процесом є процес ремонту виробничого встаткування.

Процеси, що забезпечують – це процеси, призначені для життєзабезпечення всіх інших БП і орієнтовані на підтримку їх універсальних рис. На підприємствах будь-якої галузі це процес фінансового забезпечення діяльності, процес кадрового забезпечення, інженерно-технічного забезпечення й т.п.

Бізнес-процеси управління – це процеси, що охоплюють цілий комплекс функцій управління на рівні кожного БП і бізнес-системи в цілому. Це процеси стратегічного, оперативного й поточного планування, формування й здійснення управлінських впливів.

Бізнес-процеси розвитку – це процеси вдосконалювання виробленого товару або послуги, технологій, модифікації встаткування. Наприклад, це проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) у машинобудуванні, процес технічного переозброєння в електроенергетиці й т.п.

Бізнес-процеси можуть включати будь-яку кількість взаємодіючих елементів, тому для створення можливостей аналізу й синтезу діяльності теорією організації рекомендується розчленовувати бізнес-процеси на операції.

Операцією є частина бізнес-процесу, що проходить при незмінності трьох факторів: робочого місця, оброблюваного предмета й виконавця (або бригади виконавців). Частина операції, виконувана після певного переналагодження процесу, називається переходом, а у випадку багаторазового повторення кожний перехід називається проходом. Кілька операцій, виконуваних підряд на одному робочому місці одним виконавцем (оператором) або бригадою, становить виробничу роботу.

Поняття операції поширюється й на бізнес-процеси в управлінській сфері, де під операцією слід уважати сукупність однорідних дій, виконуваних одним виконавцем на одному робочому місці. Частина управлінської операції становить процедуру. Сукупність управлінських операцій і процедур, виконуваних на одному робочому місці, становить управлінську роботу.

Період від початку до закінчення будь-якого бізнес-процесу виражає тривалість циклу БП або операції. Цикл бізнес-процесу являє собою чергування операцій і перерв між ними. Види можливих перерв – календарні, режимні, очікування комплектності, очікування через серійність, через партіонність бізнес-процесів, через непередбачувані обставини. Серійність бізнес-процесу визначається кількістю різних робіт, виконуваних на одному робочому місці протягом місяця. У відмінності від серійних бізнес-процеси можуть бути одиничними (якщо число різних робіт перевищує 30) або масовими (коли число різних робіт становить 1 – 3). Партіонність означає, що однойменні предметів діяльності беруть участь у бізнес-процесі партіями, тобто кількістю більшою за 1. Величиною, зворотною тривалості бізнес-процесу, є його швидкість. Швидкість партіонних процесів залежить від виду руху предметів між операціями – послідовного, паралельного, паралельно-послідовного, змішаних видів. Відповідно формуються різні бізнес-процеси по своїй структурі – одноопераційні, багатоопераційні, однопредметні, багатопредметні, партіонні, групові, послідовні, паралельні, змішані й інші види процесів. Структуру бізнес-процесу можна відобразити в різній формі: графічній – лінійній або мережній, табличній, описовій та ін.