Розвиток памʼяті в ранньому віці

Пам’ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. Не випадково письменник Лєв Толстой зауважував, що весь досвід людини складається з двох однакових частин: той, який вона накопичила до трьох років, та той, що поповнювався протягом решти життя.

Пам’ять дитини раннього віку залежить від можливостей її сприймання, а саме у можливостях дитини до виділення ознак в об’єктах. Зростає рухова самостійність дитини, що дозволяє їй розрізняти властивості предметів: форму, розмір, просторові співвідношення. Гірше – колір.

Одразу після року пам’ять дитини поступово відокремлюється від процесу сприйняття. Замість впізнавання (тобто відтворення при повторному сприйманні) виникає власне відтворення з опорою на образ об’єкту за його відсутності.

На третьому році життя дитина вже здатна запам’ятовувати елементарні способи поведінки та дій. Дитина засвоює, що можна, а що заборонено, як слід збиратись на прогулянку, вітатись з іншими дітьми, звертатись до старших тощо.

У результаті активного розвитку мовлення інтенсивно розвивається словесна пам’ять. Починає діяти принцип смислової організації пам’яті. Дитина не тільки краще розуміє слова дорослого, але й прагне до цього.

Висновок: про особливості пам’яті в ранньому дитинстві:

– розвиток пам’яті зумовлений зростанням можливостей сприймання і рухової самостійності дитини;

– пам’ять відокремлюється від сприймання, з’являється власне відтворення;

– зростає об’єм і тривалість збереження змісту пам’яті (об’єкти, особи, способи поведінки та дій);

• відбувається бурхливий розвиток словесної пам’яті.

Особливості розвитку процесів памʼяті у дітей молодшого дошкільного віку

У молодшому дошкільному віці дитина накопичує досвід орієнтування в навколишньому середовищі. Завдяки цьому збагачується її памʼять, яка характеризується мимовільністю та емоційною забарвленістю.

Дитина запамʼятовує те, що становить для неї безпосередній інтерес і використовує у своїх іграх, тобто запамʼятовує те, чим вона маніпулює.

У дитини четвертого року життя домінує образна памʼять: зорова, слухова, рухова.

Так, процесом запамʼятовування дорослі можуть керувати завдяки:

• використанню особливостей обʼєктів в ігровій ситуації;

• залученя дитини до різних видів дитячої діяльності (малювання, конструювання, ліплення).

Розвиток процесів памʼяті у дітей середнього дошкільного віку

На пʼятому році життя у дитини зʼявляється потреба у довільному відтворенні, а згодом і довільному запамʼятовуванні. За допомогою дорослих вона починає оволодівати простим прийомом довільного запамʼятовування – повторення. Збільшується обсяг того, що дитина здатна запамʼятати. Наприклад, коли дитина переказує казку, вона не лише відтворює основні події, а й вдається до подробиць, передає пряме й авторське мовлення. Для розвитку памʼяті дитини найважливішим є:

• мовленнєве спілкування;

• слухання літературних творів;

• сюжетно-рольова гра.

Розвиток процесів памʼяті у дітей старшого дошкільного віку

У дітей шостого року життя розвиваються такі види памʼяті, як:

• мимовільна;

• довільна;

• образна;

• смислова.

Під час мимовільного запамʼятовування дитина включається в активну розумову діяльність, зміст якої становить для неї безпосередній інтерес. Під впливом вимог дорослого відбувається процес довільного запамʼятовування. Дитина самостійно може ставити за мету запамʼятати та пригадати навчальний матеріал.

Найпродуктивнішим на шостому році життя дитини є образне запамʼятовування, тому використання наочності в цьому віковому періоді має велике значення для запамʼятовування дитиною нвчального матеріалу.