- •Практикум
- •Тематичний план дисципліни «Біологічна хімія» для денної форми навчання
- •Тематичний план для заочної форми навчання
- •2.4 План лабораторних занять
- •Правила техніки безпеки для студентів, які працюють у біохімічній лабораторії
- •Перша допомога при нещасних випадках у біохімічній лабораторії
- •Тема 1.1. Предмет і завдання біохімії. Хімічний склад організму
- •Хімічний склад організму
- •План заняття
- •Тема 1.2. Білки, амінокислоти: будова, властивості, біологічна роль. Класифікація.
- •1.2.1. Амінокислоти: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль.
- •Амінокислоти класифікуються відповідно: за хімічною будовою:
- •Лабораторна робота № 2 «загальні властивості амінокислот»
- •План заняття
- •5. Кількісне визначення ά-аміногруп формольним титруванням
- •«Кольорові реакції на амінокислоти»
- •План заняття
- •1.2.2. Білки: будова, Класифікація, властивості, біологічна роль
- •«Фізико-хімічні властивості білків»
- •План заняття
- •Тема 1.3. Ферменти; будова, властивості, класифікація. Біологічне окиснення
- •«Властивості ферментів»
- •План заняття
- •1. Вивчення впливу різних температур на активність амілази
- •2. Вивчення чутливості ферментів до рН середовища
- •3. Вивчення впливу активаторів та інгібіторів на активність ферментів
- •«Окиснювально-відновлювальні ферменти (оксидоредуктази)»
- •План заняття
- •Тема 1.4. Вуглеводи: будова, біологічна роль. Класифікація
- •«Дослідження властивостей вуглеводів»
- •План заняття
- •Тема 1.5. Ліпіди: будова, біологічна роль. КЛаСиФікація
- •«Дослідження властивостей ліпідів»
- •План заняття
- •Техніка виконання роботи
- •ТЕма 1.6. НУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
- •«Виділення та якісне визначення складу нуклеопротеїдів»
- •План заняття
- •1. Виявлення наявності вуглеводів, фосфору і пептидних зв’язків у гідролізаті нуклеопротеїдів дріжджів
- •Поточний контроль (модуль 1) здійснюється з використан-ням «Практикуму для проведення тестового контролю знань з дисципліни «Біохімія».
- •Тема 2.1. Обмін білків в організмі: розщеплення білків в шлунково-кишковому тракті, утворення отруйних речовин і їх знешкодження. Обмін білків в тканинах. Знешкодження аміаку
- •«Виділення та якісне визначення складу глюкопротеїдів, фосфопротеїдів»
- •План заняття
- •Тема 2.2. Обмін вуглеводів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін вуглеводів в тканинах. Енергетичний ефект. Регуляція вуглеводного обміну
- •«Обмін вуглеводів»
- •План заняття
- •1. Дослідження перетравлення сахарози ферментами дріжджів
- •Тема 2.3. Обмін ліпідів в організмі: розщеплення в шлунково-кишковому тракті, Обмін ліпідів в тканинах, енергетичний ефект, регуляція ліпідного обміну.
- •«ВиЗначення якості ліпідів»
- •План заняття
- •Тема 2.4. Вітаміни. Водорозчинні вітаміни: будова, властивості, біологічна роль, джерела в їжі.
- •«ВиЗначення Водорозчинних вітамінів»
- •План заняття
- •«ВиЗначення жиророзчинних вітамінів»
- •План заняття
- •Поточний контроль (модуль 2) здійснюється з використанням «Практикуму для проведення тестового контролю знань з дисципліни «Біохімія»
- •5.3 Методичні матеріали
- •Практикум
ТЕма 1.6. НУклеінові кислоти:будова, біологічна роль. Біосинтез білка
Нуклеїнові кислоти – це клас полімерів, відповідальних за збереження і передачу генетичної інформації, а також її реалізацію в процесах синтезу клітинних білків. Вони універсальні компоненти всіх живих організмів. Нуклеїнові кислоти являють собою речовини білого кольору, у вільному стані погано розчинні у воді.
Ці сполуки мають високу молекулярну масу (мільйони Да), містять близько 15 % Нітрогену і 10 % Фосфору, відрізняються різко вираженими кислотними властивостями (за рахунок фосфорної кислоти) і при фізіологічному значенні рН несуть високий негативний заряд, унаслідок чого рухливі в електричному полі.
Хімічний склад і будова. Молекула нуклеїнової кислоти являє собою полінуклеотид, що складається з великого числа мононуклеотидів. Мононуклеотиди можуть по-різному розташовуватися в молекулі полінуклеотида, що обумовлює різноманіття нуклеїнових кислот у природі.
Кожен мононуклеотид складається з азотистої основи (пуринової або піримідинової), вуглеводу – пентози (рібози або дезоксирібози) і фосфорної кислоти. Мононуклеотиди позначають за назвою азотистої основи, що входить до їхнього складу: цитидинмонофосфат (ЦМФ) або цитидинмонофосфорна кислота; урідинмонофосфат (УМФ) або урідинмонофосфорна кислота; аденозінмонофосфат (АМФ) або аденозінмонофосфорна кислота; гуанозінмонофосфат (ГМФ) або гуанозінмонофосфорна кислота.
За складом вхідних у нуклеїнові кислоти вуглеводів розрізня-ють дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнову (РНК) кислоти.
Основні характеристики нуклеїнових кислот представлені в таблиці 7.
Таблиця 7
Основні характеристики нуклеїнових кислот
Вид нуклеї-нових кислот |
Основ-не місце локалі-зації |
Функція |
Моле-кулярна маса, Да |
Складові компоненти |
Форма |
|
Вугле-вод |
Азотиста основа |
|||||
ДНК |
Ядро |
Носій спадкової інформації |
Міль-йони |
Дезок-сирибо-за |
Аденін (А) Гуанін (Г) Цитозин (Ц) Тимін (Т) |
Подвійна спіраль |
І-РНК (інформа-ційна) |
Ядро і цито-плазма |
Передача інформації з ДНК |
Варіює |
Рибоза |
А, Г, Ц, У |
Лінійна |
Р-РНК (рибосо-мальна) |
Цито-плазма |
Місце передачи інформації з І-РНК |
Високо-полімери (105–106) |
Рибоза |
А, Г, Ц, У |
Містить сферичні частки |
Т-РНК (транс- портна) |
Цито-плазма |
Транспорт АК до міс-ця синтезу білку |
2500 |
Рибоза |
А, Г, Ц, У |
Спірале- видна |
Дезоксирибонуклеїнова кислота. ДНК локалізується в основному в ядрах кліток (у хромосомах) і лише незначна кількість її виявлена в мітохондріях і хлоропластах. Молекулярна маса складає (0,5–20) × 106 Да й вище. Основна функція ДНК полягає в тому, що вона є носієм-хоронителем генетичної інформації. У ній закодовані всі спадкоємні властивості організму, у першу чергу всі структури білків і, отже, особливості обміну речовин. Це обумовлено визначеною послідовністю розташування азотистих основ у структурі ДНК.
Рибонуклеїнова кислота. Будова РНК за характером зв'язків між окремими нуклеотидами ланцюга така ж, як і в молекулі ДНК. Залишок пентози одного нуклеотиду в РНК з'єднується складноефірним зв'язком із залишком фосфорної кислоти іншого мононуклеотиду.
Більшість типів РНК, на відміну від ДНК, являє собою однотяжну спіраль. Нитка РНК закручується сама по собі в спіраль, утворює водневі зв'язки між азотистими основами аденін-урацил-гуанін-цитозин. РНК зосереджена в основному в цитоплазмі, але нерідко зустрічається і у ядрі. Особливо багаті на РНК ядерце і рибосомальна фракція мікросом.
РНК виконує дещо інші функції, ніж ДНК. Вона «зчитує» інформацію з ДНК про порядок чергування азотистих основ і несе її в цитоплазму. РНК відповідальна за специфічність синтезованих молекул.
У клітинах існує три головних різновиди РНК: матрична – інформаційна (М-РНК), рибосомальна (Р-РНК) і транспортна (Т-РНК).
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9
