Тема 5. Психологічні проблеми підліткового віку

1. Загальна характеристика підліткового віку.

2. Підліткова криза та допомога психолога у зв'язку з її перебігом.

3. Психологічні проблеми підліткового віку як пубертат­ного періоду розвитку:

1. функціональні можливості підлітків;

2. самооцінка зовнішності, фізичне «Я»;

З ) сексуальний розвиток.

Загальна характеристика підліткового віку. Підлітковий вік - етап онтогенезу, що охоплює період від 10-11 до 14-15 років і знаходиться між дитинством та ранньою юністю.

Початок підліткового віку характеризується появою спе­цифічних ознак, найважливішими з яких є:

• прагнення до спілкування з однолітками;

• намагання ствердити свою самостійність, незалежність, особистісну автономію.

Основна особливість підліткового віку - різкі якісні зміни, що стосуються всіх сторін розвитку.

Характерною для цього віку є асинхронність розвитку - як інтеріндивідуальна, так і інтраіндивідуальна.

Традиційно підлітковий вік - період складних та амбіва­лентних стосунків з дорослими. Яскраво виявляється бажання протиставити себе дорослим, відстоюючи власну незалежність та права, і, одночасно, очікування від дорослих допомоги, захи­сту, підтримки, важливість їхнього схвалення та оцінки.

Найважливіше новоутворення підліткового віку - почут­тя дорослості - є, головним чином, новим рівнем домагань. Для підлітка важливою є не стільки сама по собі можливість само­стійно розпоряджатися собою, скільки визнання дорослими цієї можливості, принципової рівності його прав з правами дорослої людини.

Важливим фактором психічного розвитку підлітка є також спілкування з однолітками, що розглядається як провідна діяльність цього періоду. Намагання зайняти задовільне поло­ження у групі однолітків, як правило, супроводжується підви­щеною конформністю до норм та цінностей цієї групи.

Підлітковий вік - час бурхливого та плідного розвитку піз­навальних процесів. У цей період відбувається становлення ви­бірковості, цілеспрямованості сприймання, стійкої довільної уваги та логічної пам’яті. Активно формується абстрактно-тео­ретичне мислення. Саме формування мислення приводить до розвитку рефлексії, дає засіб розмірковування про себе, що уможливлює розвиток самосвідомості. Вирішальний вплив на ці зміни мають особливості навчальної діяльності, причому не лише те, як вона організована дорослими, але й те, як вона сфор­мована у самого підлітка.

Центральне особистісне новоутворення підліткового періо­ду-становлення нового рівня самосвідомості, «Я-концепції» - характеризується прагненням пізнати себе, свої можливості та особливості, схожість з іншими та власну унікальність. Відбу­вається перехід від орієнтації на оцінку оточуючих до орієнтації па власну самооцінку.

Підлітки (разом з раннім юнацтвом) - особлива соціально- психологічна та демографічна група, що має свої власні норми, настанови, специфічні форми поведінки, що утворюють під­літкову субкультуру. Почуття належності до підліткової спіль­ноти та певної групи всередині її має істотне значення для роз­витку особистості підлітка.

Всі вказані особливості віку слід мати на увазі при органі­зації практичної роботи з підлітками.

Підліткова криза та допомога психолога у зв’язку з її пе­ребігом. Підлітковий вік є перехідним від дитинства до дорос­лості, головним чином, у біологічному сенсі, оскільки це вік статевого дозрівання, паралельно з яким досягають зрілості (в основному) й інші системи організму.

В соціальному плані підліткова фаза є продовженням пер­винної соціалізації. Всі підлітки - школярі, всі вони знаходять­ся під піклуванням батьків або держави, їх основною діяльні­стю є навчання. Соціальний статус підлітка мало чим відрізня­ється від дитячого статусу. «Дорослість»підлітка - це скоріше новий рівень домагань на статус, якого підліток ще не досяг. Звідси - типові вікові конфлікти та протиріччя, які складають зміст кризи підліткового віку.

Як і всі інші вікові кризи, вона проходить три фази:

1. негативну, або передкритичну, - фазу зламу старих зви­чок, стереотипів, сформованих раніше структур;

2. кульмінаційну точку кризи - як правило, 13 років, пері­од загострення протиріч;

3. посткритичну фазу - період формування нових структур, побудови нових стосунків тощо.

Симптоми кризи проявляються переважно в сім’ї, в спілку­ванні з батьками, а також братами та сестрами.

У симптомах кризи виявляються як тенденція до незалеж­ності (непокірність, впертість, свавілля, знецінювання дорос­лих, бунт, ревність до власності), так і тенденція до залежності (залежність від старших або сильних, регрес до старих інте­ресів, смаків, звичок). Йдеться лише про те, яка з цих тенденцій домінує. Одночасна присутність цих двох тенденцій пов’язана з протиріччями позиції школяра. В силу недостатньої психоло­гічної та соціальної зрілості підліток, висуваючи дорослим свої вимоги та відстоюючи нові погляди, добиваючись рівних прав та прагнучи розширення рамок дозволеного, водночас прагне підтримки та захисту, чекає (несвідомо, звичайно), що дорослі забезпечать відносну безпеку цієї боротьби, захистять його від занадто ризикованих кроків.

У психологічних новоутвореннях підліткового віку містять­ся і труднощі, які часто супроводжують становлення цих ново­утворень:

• почуття дорослості супроводжується почуттям вікової неповноцінності;

• розвиток самосвідомості наявністю заниженої самооцінки;

• інтенсивне формування характеру - акцентуаціями;

• прагнення до самостійності - реакціями емансипації;

• потреба у самоствердженні - хобі-реакціями;

• жага особистісного спілкування - реакціями групування з однолітками;

• критичне мислення негативізмом;

• прагнення до самопізнання, перевірки своїх можливос­тей - асоціальною поведінкою та ін.

Позитивне значення підліткової кризи полягає у тому, що через неї, через відстоювання своєї дорослості, самостійності, яке проходить у відносно безпечних умовах, підліток задоволь­няє потреби у самопізнанні та самоствердженні. В результаті у нього виникає почуття впевненості у собі та формуються такі способи поведінки, які дозволять у майбутньому справлятися з життєвими труднощами.

Основними завданнями для практичного психолога при роботі з підлітками у зв’язку з переживаннями ними кризи є:

• надання допомоги у розумінні того, що з ними відбуваєть­ся, та виробленню конструктивних форм подолання кризи;

• створення умов для конструктивного вирішення кризи: роз’яснення батькам та педагогам причин та особливостей цьо­го періоду, закладених у ньому можливостей та небезпек, допо­мога у формуванні оптимальних форм взаємовідносин між дітьми та дорослими;

• своєчасна діагностика крайніх форм «кризи незалеж­ності» та надання необхідної психологічної допомоги;

• диференціація «нормальних» проявів кризи від відхилень у розвитку, що потребує втручання інших спеціалістів.

Психологічні проблеми підліткового віку як пубертатно­го періоду розвитку. Пубертатний період (від лат.риЬегі;аі;І8 - мужність, зрілість) - час прискореного фізичного розвитку, який характеризується важливими змінами в організмі. Роз­вивається опорно-рухова система, спостерігаються зміни скла­ду крові та кров’яного тиску. Відбуваються структурні та фун­кціональні зміни церебральної активності. Це, природно, підвищує вразливість організму до дії різноманітних зовнішніх факторів.

Бурхливий ріст, дозрівання організму, психологічні зміни - все відображається на функціональних можливостях підлітка. 11-12 років - період підвищеної активності, значного зростання енергії, але це й період підвищеної втомлюваності та зниження працездатності. В13-14 років нерідко спостерігаєть­ся своєрідне чергування сплесків активності та її спад, аж до зов­нішнього повного виснаження. В12-14 років різко збільшуєть­ся кількість помилкових дій. Надзвичайно важкі для підлітків ситуації монотонії. Падіння працездатності спостерігається че­рез 8-10 хвилин (тоді, як у дорослих через 40-50 хвилин).

Емоційні реакції підлітка часто не відповідають по силі та значущості ситуації. Діти у цей період виявляють підвищену імпульсивність, запальність та образливість. їх поведінка не­рідко характеризується демонстративністю, частою зміною на­строю, гостротою сприймання критики або зауважень з боку інших.

У цей період відбуваються зміни у моторній сфері: зміню­ються пропорції тіла, з’являється нове співвідношення росту м’язів та м’язової сили, перебудовується система руху. В багать­ох школярів у цей період спостерігаються часткові порушення координації і точності рухів, вони стають «незграбними», «не­вправними », метушливими, роблять багато зайвих рухів, нерідко щось ламають або руйнують. З порушеннями рухового контролю бувають пов’язані й важкі наслідки підліткових бійок.

Перебудова тонкої моторики, розбалансування старої сис­теми «очі - рука» та її побудова на новому рівні нерідко призво­дять до погіршення почерку, неохайності в письмі та трудно­щам у малюванні.

Процес дозрівання впливає і на розвиток мови. Вона стає більш лаконічною та стереотипною. З цим пов’язані певні труд­нощі висловлювання думок у письмовій формі, особливо у хлоп­чиків. У зв’язку з особливостями розвитку мовної сфери підлітки часто уповільнено реагують на те, що їм кажуть.

Підлітки зазвичай гостро переживають свою «незграбність» та « недорікуватість», тому особливості розвитку моторної та мов­ної сфери потребують особливої уваги педагогів та психолога.

Підлітковий вік, водночас, є сприятливим періодом для ово­лодіння багатьма найбільш складними рухами, важливими для спорту та трудової діяльності. Якщо в період специфічних по­рушень координації не займатися розвитком грубої та тонкої моторики, то в подальшому це компенсується з великими труд­нощами. Саме тому рекомендації психолога повинні бути спря­мовані на розвиток та активне формування психологічних структур та функцій.

Функціональні стани необхідно враховувати при організації психологічної роботи з підлітками. Труднощі при проведенні тестів чи корекційних завдань часто бувають пов’язані зі стана­ми монотонії. Особливості розвитку мовної сфери та існуючі тут статеві розбіжності слід враховувати при використанні деяких діагностичних прийомів, зокрема методу незакінчених речень. Неправильний вибір часу, неврахування функціональних станів та особливостей може призвести до значних діагностичних по­милок.

Самооцінка зовнішності, фізичне «Я». Біологічне дозрі­вання організму призводить до різких змін у зовнішності підлітка. Вона займає значне місце у його самосвідомості, він постійно оцінює її, причому найчастіше невдоволений нею. Зовнішність, властивості власного тіла постійно оцінюються з точки зору привабливості. Самооцінка зовнішності є важливою передумовою формування «Я-концепції», ідентичності, розвит­ку загального ставлення до себе.

Диспластичність, надмірна вага, функціональна слабкість, що часто виникають у цей період, призводить до значних пере­живань, пов’язаних із образом власного тіла, фізичним «Я».

Зовнішність однолітків, власна зовнішність мають велике значення для всіх категорій підлітків, різноманітних підлітко­вих груп. При цьому важливою є відповідність зовнішності де­яким нормам, еталонам, прийнятим у тій чи іншій групі.

Особливе значення в новому уявленні про свою зовнішність набуває час появи вторинних статевих ознак та розвиток тіла за жіночим чи чоловічим типом. Занадто швидкий чи занадто по­вільний розвиток, різка несхожість на однолітків має велике значення для самоставлення, самооцінки підлітків.

Практичному психологу слід пам’ятати, що різке відхилен­ня у фізичному розвитку від «стандарту» об’єктивно відносить­ся до факторів ризику. В таких підлітків частіше формується негативна «Я - концепція» та значна залежність від оточення - у формах підкорення або бунту проти нього.

Сексуальний розвиток. Багато проблем у підлітковий пері­од пов’язані з пробудженням сексуальних почуттів та сексу­ального досвіду в підлітків. Причинами небажаних проявів ран­ньої сексуальної поведінки підлітків можуть бути:

• неусвідомлені мотиви, зумовлені бурхливим статевим дозріванням та пробудженням відповідних почуттів;

• спроба ствердити свою «дорослість», «досвідченість»;

• рано набутий сексуальний досвід.

Інтерпретація поведінки підлітків, яку дають дорослі, задає зміст та остаточно оформлює недостатньо усвідомлені потяги. Вони можуть породжувати у підлітків почуття власної зіпсова­ності, невпевненість у собі тощо. Покарання, до яких часто вда­ються дорослі в подібних випадках, ще більш підсилюють неба­жані прояви.

В усіх випадках роботу психолога доцільно починати з довір­ливої бесіди, в ході якої необхідно виявити, як сам підліток ус­відомлює та оцінює свою поведінку, які його переживання з цього приводу. Це дозволить дати правильні рекомендації.

Найбільш важкими є випадки, коли підліток рано набуває сексуальний досвід. Такі діти дуже часто потребують допомо­ги, в тому числі психологічної. Адже негативні наслідки цього не лише медичні, але й психологічні (негативні настанови, по­в’язані із розчаруванням першим статевим контактом).

При наданні психологічної допомоги в таких випадках особ­ливу увагу слід приділити розвитку правильного ставлення дівчини до цього досвіду, її переживанням з цього приводу, її ставленню до себе та до свого майбутнього. Подібна робота по­требує контакту з сім’ями та залучення фахівців, які спеціалі­зуються на вказаних проблемах.

Завдання статевого виховання підлітків потребує уваги прак­тичного психолога. Його зусилля повинні бути спрямовані на:

• організацію просвітницької роботи з учнями, щоб підлітки розуміли, що з ними відбувається і свідомо вирішува­ли проблеми, які постають перед ними;

• формування у підлітків погляду на сферу міжстатевих сто­сунків як значущу для щасливого життя людини, що повноцін­но може здійснитися лише на певному рівні психологічної зрілості;

• роз’яснення батькам та педагогам щодо неприпустимості тиску та заборон, які породжують реакцію протесту в підлітків;

• індивідуальне консультування з цих проблем.

Контрольні запитання:

1. Чому підлітковий вік вважається важким?

2. Які новоутворення виникають у цьому віці?

3. Які проблеми підліткового віку Ви виділили б як основні?

4. Яким чином фізичний розвиток впливає на поведінку та психіку підлітка?

5. З якими психологічними труднощами пов’язаний про­цес статевого дозрівання?

Теми для самостійної роботи:

1. Форми та методи надання психологічної допомоги підліткам у зв’язку з переживанням підліткової кризи.

2. Особливості розвитку пізнавальних процесів та їх вплив на особистість та поведінку підлітка.

3. У чому полягає специфіка взаємостосунків психолога та підлітка?

4. Допомога психолога вчителям та батькам підлітків.

Література:

Берне Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание / Р.Берне; пер. с англ. - М.: Прогресе, 1986. - С. 30-66.

Драгунова Т.В. Подросток / Т.В.Драгунова // Возрастная и педагогическая психология: [учеб. науч. ред. А.В.Петровский]. - М.: Просвещение, 1973.

Жутикова Н.В. Учителю о практике психологической по- мощи/ Н.В.Жутикова // Практична психологія та соціальна ро­бота. - 2012. - №10. - С. 75-80.

Зелинська Ю.О. Психокорекція аутоагресивної поведінки підлітків / Ю.О.Зелинська // Практична психологія та соці­альна робота. - 2011. - №5. -С. 18-20.

Клее М. Психология подростка [Текст] / М.Клее; пер. с бельг. - М.: Педагогика, 1991. - 176 с.

Крайг Г. Психология развития / Г.Крайг. - СПб.: Питер, 2000. - Разд. 6: Подростковьій и юношеский возраст. - 992 с.

Князева Т.Н. Предподростковьій возраст как проблема со- временного детства / Т.Н.Князева // Вопросьі психологии. - 2011.-№6.-С. 23-35.

Николаева Е.И. Психологические особенности девочек-под- ростков, относящих себя к лицам с нетрадиционной сексуаль- ной ориентацией / Е.И. Николаева, Е.В.Ветерок // Вопросьі пси­хологии. - 2011. -№2.

Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, фактьі, пробле­ми: учеб. / Л.Ф.Обухова. - М.: Российское педагогическое аген­тство, 1995. - 374 с.

Одинцова М.А. Образ мира у подростков из неполньїх се- мей / М.А.Одинцова // Вопросьі психологии. - 2011. -№2.

Поліщук В.М. Криза 13 років як перехідний період від мо­лодшого шкільного до підліткового віку (дівчатка) / В.М.Полі­щук //Практична психологія та соціальна робота. - 2011. - №4. -С. 10-14.

Практическая психология образования [текст]: учеб. гюсоб. /[И.В.Дубровина]. - [4-е изд. пер. и доп]. - СПб.: Питер, 2007. -592 с.

Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста /Ф.Райс. - СПб.: Питер, 2000. - 624 с.

Столин В.В. Самосознание личности / В.В.Столин. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. - 284 с.

Фельдштейн Д.И. Социальное развитие в пространстве-вре- мени детства / Д.И.Фельдштейн. - М.: Московский психолого- социальньїй институт; Флинта, 1997. - 160 с.

Собкин В.С. Представлення современного подростка о том, кого должна готовить современная школа / В.С. Собкин, А.С.Бу- реломова // Вопросьі психологии. -2011. -№5.