6.6 Особливості структурної схеми кольорового телевізора

Структурні схеми телевізорів кольорового і чорно-білого зображення багато в чому подібні, тобто структурна схема, показана на мал. 6.5, а, в основному справедлива і для телевізора кольорового зображення.

Для виділення і відтворення інформації про колір об'єктів в неї вводиться спеціальний декодуючий пристрій, трьохпроменевий кольоровий кінескоп і вузли, призначені для забезпечення його нормальної роботи (мал. 6.5,6).

Декодуючий пристрій служить для посилення сигналу яскравості, виділення з нього сигналів кольоровості і їх перетворення. Отримані на виході декодуючого пристрою сигнали яскравості і кольоровості управляють струмами променів кольорового кінескопа.

До складу декодуючого пристрою (мал. 6.5, б) входять: канал яскравості КЯ, блок кольоровості БЦ, матричний пристрій МУ і вихідні відеопідсилювачі У.

У каналі яскравості здійснюються посилення сигналу Е'у в декілька десятків разів і деяка його корекція. Відеопідсилювач ВУ (мал. 6.5, а) в телевізорі кольорового зображення виконує в основному функцію узгоджувально-розподільного каскаду і має незначний (декілька одиниць) коефіцієнт підсилення, тоді як в телевізорі чорно-білого зображення він має коефіцієнт підсилення 50...80.

Блок кольору здійснює виділення кольорорізнецевих сигналів Е'х_у і Е'в_у з частотно-модульованих сигналів кольору та їх роздільне підсилення, причому обидва кольорорізнецеві сигнали (передавані поперемінно в суміжних рядках) на виході блоку кольору з'являються одночасно (див. § 5.8).

У телевізорах кольорового зображення застосовують два методи модуляції струмів променів кольорового кінескопа: цветоразностными сигналами (мал. 6.5, би) і первинними сигналами основних квітів (рис.6.5.в).

При першому методі на сполучених разом три катоди кінескопа подається сигнал яскравості Е'у, а на модулюючі електроди — три цветоразностных сигнали: Е'к_у, Ес_у і Е'в_у.

Кольорорізнецевий сигнал Е’а_у формується в матричному пристрої з сигналів Е'^_у і Ев_у (див. §5.4).

В результаті одночасної дії на кожен електронний промінь кінескопа сигналу яскравості і одного з цветоразностных сигналів відбувається їх матриціювання:

Ек_у-\- Еу=ек Еу-\- Еу=ек\

Еа_у-\- Еу=еа\ Ев_у-\- Еу — Єв.

Таким чином струми променів кінескопа фактично модулюються первинними сигналами зображення основних квітів: Е'я, Еа і Єв, а роль .матрицы для їх отримання виконує кінескоп.

При другому методі (мал. 6.5, в) первинні сигнали Е'я, Ес і Е у формуються в ускладненому пристрої МУУ. Спочатку з сигналів Ев-у і Ев_у виходить сигнал Е0_у, а потім кожен цветоразностный сигнал складається з сигналом Еу. Первинні сигнали подаються на три катоди кінескопа.

Другий метод, в порівнянні з першим, спрощує настройку і експлуатацію телевізора, але ускладнює схему і пред'являє жорсткіші вимоги до точності номіналів' вживаних деталей. Цей метод отримує все більше розповсюдження в декодуючих пристроях, виконаних на інтегральних мікросхемах.

Якщо в кольоровому телевізорі застосовується кінескоп з дельта-образным розташуванням електронних прожекторів, то до складу телевізора вводиться ще блок зведення (БС на мал. 6.5,б), який за допомогою імпульсної напруги рядкової і кадрової частот виробляє струми живлення електромагнітного регулятора динамічного зведення РС. Живлення фокусуючих електродів кольорового кінескопа здійснюється, як правило; від високовольтного випрямляча.