5.10. Кодуючий пристрій
Мал. 5.6. Спрощена структурна схема кодуючого пристрою системи СЕКАМ
На мал. 5.6 показана спрощена структурна схема пристрою формування повного телевізійного сигналу системи СЕКАМ, званого кодуючим пристроєм.
Розглянемо процес формування сигналу на прикладі передачі зображення, що є послідовністю восьми рівних по ширині вертикальних смуг, зліва направо: білою (суміш квітів R, G, В), жовтою (суміш квітів R і G), блакитною (суміш квітів G і В), зеленою, пурпурною (суміш квітів R і В), червоною, синьою і чорною (мал. 5.7, а).
При передачі такого (як і будь-якого іншого) зображення на виході передавальної камери формуються три первинні сигнали, теньк, eq і Ед (див. мал. 5.6), які в попередніх підсилювачах сигналів зображення УСИ балансируются (тобто для білої смуги встановлюється Ер=ео=^ед), а потім в гамма-корректорах піддаються нелінійним предыскажениям, призначеним компенсувати нелінійність модуляційних характеристик електронних прожекторів приймальних трубок (див. § 3.10). Після гамми первинні сигнали прийнято позначати штрихом: Е'ц, Е'ц, Ед. Форми цих сигналів в межах активної частини будь-якого рядка розгортки показані на мал. 5.7, би, в, р. Одиничний або нульовий рівень кожного сигналу визначається відповідно наявністю або відсутністю основного кольору у складі кольорової смуги зображення, що цілком узгоджується із законами змішення квітів. Для білого кольору ?^==?'Q==?fi==l, для жовтого кольору Е'ц=е'ц=\, а Яд==0 і так далі
З первинних сигналів в матричній схемі М (див. мал. 5.6) формуються сигнал яскравості ?'y== 0,30^+0,59 E'a+0,l\ E'g і цветораз-ностные сигнали Яд_у=0,70 ?^—0,59 ?'o,—0,ll E'g і Яд_у=—0,30 Ер —0,59 f'o+0,89 E'g, які потім перетворяться в сигнали Dp= == — 1,9 Е'р_у і Dfl=+ 1,5 E'g_Y. Форми цих сигналів показані на мал. 5.7 (3, е, же і мал. 5.8, а.
Їх рівні для кожної кольорової смуги зображення визначені відповідно до приведених вище співвідношень. Наприклад, для жовтої смуги:
?'y=0,30.1+0,59.1-0,11.0=0,89, D=-1,9.0,11 » -0,21;
?^==0,70.1 -0,59.1 -0,11.0=0,11;
?fl_y=-0,30.1-0,59.1+0,89.0=-0,89, Г>д= 1,5 (-0,89)« ж-1,33.
З мал. 5.7, д видно, що взаємне розташування восьми кольорових смуг зображення підібране за принципом убуваючої (зліва направо) яскравості.
У фільтрах низькочастотних предыскажений ФНП (див. мал. 5.6) рівні високочастотних сигналів D\ і D'g, що становлять, підвищуються щодо рівнів низькочастотних складових. В результаті цього на крутих ділянках сигналів (колірних переходах) з'являються своєрідні викиди напруга, яка може майже втричі перевищити первинний рівень (мал. 5.8,6). Для того, щоб девіація частот що піднесуть не виходила за допустимі межі (±350 кГц), сигнали D' і Од а також введені в їх склад на суматорах С/ і С2 сигнали колірної синхронізації dp і dg (див. мал. 5.6) до модуляції тих, що піднесуть обмежуються в амплітудних обмежувачах АТ! і А02. Тепер модулюючі сигнали (dr, Од, dp, dg} через електронний комутатор Же! поступають на частотний модулятор ЧМ. Електронний комутатор Ж1 по черзі (через рядок) пропускає до частотного модулятора сигнали або Од і d^, або Од і da- В такій же послідовності на частотний модулятор через електронний комутатор Ж2 подаються відповідні foR, що піднесуть, або fog. Далі через амплітудний обмежувач АОЗ, що знімає можливу паразитну амплітудну модуляцію, частотно-модульований сигнал кольоровості (мал. 5.8, в) поступає у фазоинвертор (див. мал. 5.6) ФЕ, який змінює фазу сигналу на протилежну (на 180°) в кожному другому полі і кожному третьому рядку розгортки. З виходу електронного комутатора ЕКЗ фазоинвертора через фільтр високочастотних предыскажений ФВП і ланцюг ПП, що переважну піднесе на ділянках передачі рядкових і кадрових синхроімпульсів, сигнал кольоровості подається на суматор С4 для складання з сигналом яскравості Е'у, до складу якого на суматорі СЗ заздалегідь введені імпульси, що гасять і синхронізуючі.
Мал. 5.7. Формування сигналу кольоровості:
а — передаване зображення; б — первинний сигнал Е'ц', в — первинний сигнал Ед, г — первинний сигнал Е'у д — сигнал яскравості Е'у; е — сигнал E'n_Y; же — сигнал eb-y
Мал. 5.8. Формування повного телевізійного сигналу за системою СЕКАМ:
а — сигнали 0'ц і 0'в; би — спотворення рівнів сигналів; у — амплітудне обмеження частотно-модульованих сигналів кольоровості; г — введення високочастотних предыскажений; д — форма повного телевізійного сигналу двох сусідніх рядків розгортки
В результаті високочастотних предыскажений розмах сигналів кольоровості стає залежним від частоти. Форма підданих високочастотним предыскажениям частотно-модульованих сигналів кольоровості для двох сусідніх рядків розгортки показана на мал. 5.8, р. Тут же видно освіта в результаті дії ланцюга ПП, вільної від тієї, що піднесе ділянки між рядками, призначеного для розміщення рядкового синхроімпульса.
Форма повного телевізійного сигналу в межах двох сусідніх рядків розгортки, що поступає з суматора С4 на модулятор передавача, показана на мал. 5.8, д. Вона є сходинками рівнів сигналу яскравості, на яких розміщені пакети предыскаженных що частотно-модульованих піднесуть.