
- •1. Поняття пізнання і його соціально історична обумовленість. Об’єкт і суб’єкт.
- •2. Роль практики в пізнанні.
- •3.Діалектика і метафізика як дві компетенції розвитку
- •4.Особистість як єдність суспільного і індивідуального.
- •5.Свідомість-вища форма відображення дійсності . Творча активність свідомості
- •6.Світогляд .Його суспільно-історичний характер і типи
- •7. Основні закони діалектики і їх взаємозв'язок
- •8.Специфіка,загальні риси і напрямки філософії 20 століття
- •9.Поняття буття,його філософський сенс і форми
- •10)Сутність і загальна характеристика закону кількісних і якісних змін
- •11. Матерія, її загальні властивості види і форми існування
- •12)Субстанційні основи аналізу світу монізм дуалізм плюралізм
- •13. Сутність, теоретичні джерела, основні ідеї та принципи марксистської теорії
- •14. Свідомість і мова. Функції мови.
- •15. Матеріалізм і ідеалізм - два протилежні напрями у філософії
- •16) Виникнення філософії її функції види
- •17 Поняття філософії її предмет і основне питання
- •18)Сутність і загальна характеристика закону заперечення заперечень
- •19. Діалектика і її історичні форми
- •20) Поняття людина її природа та сутність
- •21. Поняття істини її види. Взаємозв'язок абсолютної і відносної істини
- •22)Активність свідомості основа творчої діяльності людини
- •23 Питання.Обєктивна і суб’єктивна діалектика.
- •24)Суспільний прогрес,його особливості і об’єктивний критерій
- •25. Антропосоціогенез і його роль в становленні людини
- •26 Питання Структура свідомості.Самосвідомість
- •27. Поняття культура. Культура як обєкт філософського аналізу.
- •28)Роль історичних осіб в суспільстві,небезпечність культу особи
- •29.Основні принципи діалектики і їх несумісність з догматизмом, еклектикою і софістикою
- •30) Соціальне прогнозування,його основні типи і методи
- •31. Класифікація етапів суспільного розвитку:формаційний і цивілізацізаційний
- •32)Об’єктивні умови і суб’єктивний фактор
- •33.Вплив науково-техн. Революції(нтр) та умови існування людини
- •34)Соціалізація - визначний фактор формування особистості
- •35.Взаємозвязок історичної необхідності і свободи особи
- •36.Проблема знання і мови в сучасній філософії (неопозитивізм,герменевтика)
- •37.Технократичний напрямок в філософії(сцієнтизм,антисцієнтизм,індустріальне і постіндустріальне суспільство.
- •38 Поняття «суспільство» ,його структура і основні чинники розвитку
- •39. Закон єдності і боротьби протилежностей
- •40. Видова різноманітність людства:раси, етноси,рід, плем'я,
- •41.Суспільна свідомість,її структура і форми
- •42.Поняття нації,її формування і основні ознаки.Національний менталітет
- •43.Філософія екзистенціалізму та її види
- •44. Кінцевість індивідуального існування людини та проблема життя і смерті в духовному досвіді людства.Сенс життя
- •45. Матеріальне і духовне виробництво,їх взаємозв’язок і взаємодія в суспільному розвитку
- •46.Цивілізація як соціокультурне утворення
- •47. Джерела та основнi риси фiлософiї середньовiччя.
- •48. Сучасна релігійна філософія і її основні принципи(неотомізм)
- •49. Громадівці та «Молода Україна» та їх внесок у розвиток філ.Думки в Україні
- •50. Патристика,схоластика і апологетика в середньовічній філософії(Блаженний,Аквінський)
- •51.Філософська концепція Канта
- •52. Сутність та джерела формування філософської думки Київської Русі (X-XIV ст.)
- •53. Деякі особливості і основні проблеми філ.Укр. Кінця 19-20 ст.
- •54. Природничо-філ.Концепція в.Вернадського
- •55. Витоки,початок розробки та філ..Обгрунтування Укр.Нац.Ідеї
- •56. Виникнення,Специфіка і осн.Риси античної філ.. Та роль у розвитку культури
- •57. 57. Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •58 Питання Філософська система Гегеля
- •59. Гуманізм, реформація і просвітництво в філ..Укр.(15 – 18ст.)
- •60. Специфіка і осн.Проблеми філ.Нового часу
- •61. Основні школи античної філ.
- •62. Основні напрямки розвитку філ. І культури епохи Відродження
- •63. Філософія Києво-Могилянської академії.
- •64. Філософія г.С. Сковороди.
- •65. Марксистська філ..Концепція
- •66. Реліг. – філ. Напрямок
- •67.Сутність і відмінність філософії Платона і Арістотеля в аналізі субстанційних основ
- •68. Осн.Проблеми філ. Західноєвропейського Провітнсицтва
- •69. Виникнення і осн. Напрямки розвитку філ. Древнього Китаю
9.Поняття буття,його філософський сенс і форми
Буття-існування абсолютно всього.
Поняття "буття" - одне з найбільш поширених, найбільш об'ємних філософських понять. Слід мати на увазі, що необхідно розрізняти "буття" як поняття і "буття" як реальну структуру. Аналіз буття як найбільш загального філософського поняття пов'язують з діяльністю античної школи Елейська школа (Парменід, Зенон, меліса). Елейська школа першими спробували зрозуміти світ, застосовуючи до різноманіття речей гранично загальні поняття: буття, небуття, рух, ціле, подільність, неподільність. У результаті вони ототожнили поняття буття із самим буттям.
У самому первісному наближенні під буттям розуміється всі існуючі, все, що живе, що є, що "існує". У цьому відношенні поняття "буття" збігається з поняттям "реальність". Реальне - значить існуючі в наявності. Іноді поняття "буття" замінюють поняттями "світ", "всесвіт", "універсум", "суще" та інші, хоча повного збігу між ними немає. Буття - це, перш за все, дійсно філософська категорія, що позначає всі реально існуюче, все суще в дійсності і в можливості, весь світ в його зміну і рух; все, що коли-небудь, у будь-яких формах себе позначало; те, що є об'єктивністю, незалежної від свідомості, а також людина з його свідомістю і духовністю. Екзистенція (існування) і есенція (сутність) - латинські терміни, характеристики, головні атрибути будь-якого буття.
Буття як реальність багатогранно, надзвичайно складно по структурі. Залежно від підстав виділяють різні сфери, рівні і градації буття.
Форми буття: б.природи, людини, духовного або ідеального, соціального.
10)Сутність і загальна характеристика закону кількісних і якісних змін
Коли єдність і "боротьба" протилежностей розкривають внутрішнє джерело, рушійну силу процесу розвитку, то принцип взаємного переходу кількісних і якісних змін вказує на те, яким чином відбувається розвиток, на його механізм. В оточуючому нас світі всі предмети і явища перебувають у взаємному зв'язку і взаємодії, в безперервному русі і розвиткові. Разом з тим у цьому загальному потоці змін речі все ж деякий час зберігають відносну сталість, не втрачають властивих їм ознак, які роблять їх саме тами речами, якими вони є, а не іншими. Якість і є внутрішня визначеність предме¬та, цілісна, відносно стала сукупність властивостей, що вказує на те, що являє собою даний предмет, чим він є. Якщо якість є сукупність властивостей, то властивість - лише часткове вираження якості. І властивості, і якість об'єктивні. Однак об'єктивно існують не якості як такі, а речі, які володіють якостями . Кількість - теж об'єктивна визначеність предмета, але вона характеризує предмет з боку його величини, сукупності елементів, ступеня інтенсивності розвитку та інших параметрів. Хоч якість і кількість виражають пролежні характеристики об'єкта, вони невіддільні одна від одної. Немає якості без кількості, як немає кількості без якості. Ця їх єдність і називається в філософії мірою. Міра - взаємовідповідність якості кількості, той інтервал кількісних змін, в якому якісна визначеність, залишається незмінною. Будь-який процес розвитку є втілення взаємозв'язку і взаємодії діалектичних протилежностей - якості і кількості.
Нерозривність кількісно-якісних змін знаходить своє відбиття у єдності таких форм розвитку, як еволюція і революція. Якщо еволюційна форма являє собою поступовий процес змін, у якому якість не зазнає глибоких, докорінних перетворень, то революційна форма є такий стрибок, який означає докорінну перебудову якості, зміну якості в її основі. Співвідношення цих форм розвитку полягає в тому, що еволюція завжди є підготовкою, назріванням революції, тоді як революція завершує еволюцію і стає вихідним рубежем наступного еволюційного розвитку.