1. Держава: поняття та ознакиДержава - це особл. політ.-територ. організ. влади, що має суверенітет, володіє спеці. апаратом управл. та примусу, та здатна надавати своїм велінням загальнообов’язкової сили.

Ознаки держави:1 Територія. 2суверенітет. 3Механізм держави (характеризується єдністю влади). 4 наявність публ. влади. 5 можливість створ. загальнообов’язкових правил поведінки. 6 система податків

2. Характеристика форм державного правління

Форма держ. правління - порядок і структура вищих органів держ. влади, розподіл повноважень між ними.Форма д.п. поділяється на монархію (це така держава в якій верх. влада в країні зосередж. повністю або частково в руках; обмежена(парламентська та дуалістична) та необмежена (абсолютна та деспотична)) і республіку(держ. в якій верх. влада в країні належить обраним на визнач. термін представницьким колегіальним органом; парламентська, президентська, змішана).

3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму

Форма держ. устрою - порядок поділу території держ. на певні складові та співвідношення влади між ними та державою в цілому.

Політичний режим-порядок здійснення держ. влади визначеним способом, методами і засобами.

Виділяють наступні форми державного устрою: унітарну державу, федерацію, конфедерацію.

Унітарна держава — це проста єдина держава, частинами якої є адміністративно-територіальні одиниці, що не мають суверенних прав

Федерація—це складова союзна держава, частинами якої є державні утворення, що мають суверенні права.

Конфедерація–це союз держав, які об’єднані для досягнення певних цілей).

За формою державного устрою держава може бути:

1)простою(унітарн.);

2) складною.

Для простої держави характерно її розподіл на адмін.-терит. одиниці й наявність у ньому єдиних, загальних для всієї країни вищих органів влади й керування.

До складу унітарної держави можуть входити автономні утворення (наприклад, Україна - унітарна держава, у ній Автономна Республіка Крим - адмін.-терит. автономія). Унітарними державами є Франція, Італія й ін.

Складною державою є імперія (у сучасному світі імперій немає), федерація - союзна держава. Для федерації характерна наявність вищих органів влади й керування загальних для держав - членів федерації, при збереженні ними в себе аналогічних органів, свого законодавства, громадянства, податкової системи.

Основою для кваліфікації державних (політичних) режимів слугує:

-ступінь розвиненості політичної демократії;

- реальний політ.-прав. статус людини.

З урахуванням цих критеріїв сучасні державні (політичні) режими поділяються на види: демократичні і антидемократичні(авторитарний, тоталітарний режими). Існують також перехідні режими.

4. Характеристика основних теорій походження держави

Патріорх. теорія (Аристотель,Фільмер),держава з'являється як результат сімейних взаємовідн., а влада монарха трактується як продовж. влади батька (патріарха) у сім'ї, яка є «батьківською» за характером. Натепер ця теорія не може бути сприйнята, однак її деякі елементи, насамперед роль сім'ї у становленні державності, повинні враховуватися.

Теологічна теорія (Фома Аквінський) ґрунтується на ідеї божес. створення держави з метою реаліз. загального блага. Вона обґрунт. панування духовної влади над світською, церкви — над державою. Кожній людині наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, підкоритися тій владі, яка санкціонована церквою. Теолог. теорія пронизана ідеєю вічності держави, її непорушності. Звідси випливає твердження про необхідність збереж. в незмінному вигляді всіх існуючих у суспільстві держ.-правов. інститутів.

Договірна(природно-правова) теорія (Г. Гроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо). Дана теорія ґрунтується на ідеї походження держави в результаті угоди (договору) як акта розумної волі людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду і забезпечення справедливості, свободи і порядку

Органічна теорія (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення і функціонування держави з біологічним організмом. Уявлення про державу як про своєрідну подобу людському організму сформульовані ще давньогрецькими мислителями. М. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що держава — це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин

Історико-матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В.Ленін) грунтується на тезі про економічні причини (наявність приватної власності) виникнення держави, які породили розкол суспільства на класи з протилежними інтересами.

Психологічна (Петражицький), географ. детермінізму (Мечніков, Хангтінгтон), демографічна (Мальтус), насильства(Глумплович), техтократична(Чайло).