- •1) Лібералізм
- •2). Політична теорія м. Вебера
- •3). Типологія політичного лідерства
- •6). Політична свідомість
- •7). Гетьманська монархія Липиннського
- •8). Політичні конфлікти
- •9). Тоталітаризм
- •10. Громадсько-політичні рухи. Їх сутність та типи
- •11. Виборчна кампанія
- •12. Теоретичні засади консервативної ідеології
- •13. Сучасні теорії демократії
- •14. Сучасні теорії еліт
- •15. Платон “Держава”
- •16. Макіавелі “Державець”
- •17. Ідеї федералізму та автономії Драгоманова та Грушевського
- •18. Липинський “Листи до братів-хліборобів”
- •19. Політичний режим
- •20. Громадянське суспільство
- •21. Поняття та ф-ії держави
- •22. Мораль і політика
- •23. Концепції політичної думки Стародавнього світу.
- •24. Арістотель «Політика»
- •25. Дослідження Арістотелем і Платоном сутності і форм ідеальної організації держави.
- •26. Українська політ. Думка хіх-хх ст..
- •27. Політико-правова думка України від «Руської Правди» до конституції Пилипа Орлика
- •28. Гоббс, Локк, Руссо про суспільний договір
- •33. Структура та функції політичної ідеології. Політична ідеологія має трирівневу структуру свого функціонування:
- •Предмет, методи, категорії і функції політології
- •Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •40. Політичні партії. Генеза і типологія їх функцій.
- •Політична культура
- •Політичні системи
- •43. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і форми закордонної політики.
- •44.Демократія
- •45. Соціал- демократія
- •Марксизм
- •47. Сутність та риси лідерства
- •48. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції.
- •49. Соціальна структура суспільства
- •51. Вищі органи влади і управління
- •Місцеві органи влади і управління
- •52. Політична влада
- •53. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- •54. Національно-радикальний напрям (Донцов, Міхновський)
- •55. Цицерон про державу і право
20. Громадянське суспільство
Громадянське суспільство:
є сукупністю міжособових відносин і сімейних, суспільних, економічних, культурних, релігійних і інших структур, які розвиваються в суспільстві зовні кордоныв і без втручання держави.
предстає у вигляді соціального, економічного і культурного простору, в якому взаємодіють вільні індивіди, реалізовуючі приватні інтереси і здійснюючі індивідуальний вибір.
Головними передумовами громадянського суспільства є:
законодавче закріплення юридичної рівності людей на основі надідення їх правами і свободами;
юридична свобода людини, обумовлена матеріальним благополуччям, свободою підприємництва, наявністю приватної власності, яка є економічною основою цивільного суспільства;
створення механізмів саморегуляції і саморозвитку, формування сфери невладних відносин вільних індивідів, що володіють здатністю і реальною можливістю здійснювати свої природні права.
Громадянське суспільство - це сукупність між особових відносин, які розвиваються зовні кордонів і без втручання держави, а також розгалужена мережа незалежних від держави суспільних інститутів, реалізуючих індивідуальні і колективні потреби.
Головні ознаки громадянського суспільства:
розмежування компетенції держави і суспільства, незалежність інститутів громадянського суспільства від держави в рамках своєї компетенції;
демократія і плюралізм в політичній сфері;
ринкова економіка, основу якої складають недержавні підприємства;
середній клас як соціальна основа громадянського суспільства;
правова держава, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави;
ідеологічний і політичний плюралізм;
свобода слова і засобів масової інформації.
В сучасній політології громадянське суспільство розглядається як складна і багаторівнева система невладних зв'язків і структур. Вона включає:
1) всю сукупність між особових відносин, які розвиваються зовні кордонів і без втручання держави;
2) розгалужену систему незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізовують повсякденні індивідуальні і колективні потреби.
Підпорядкованість інтересів громадян та сфер громадського суспільства:
перший рівень між особових взаємодій - базові (первинні, вітальні) потреби в їжі, одязі, житлі і т.д., забезпечуючи життєдіяльність індивідів. Вони задовольняються завдяки виробничим відносинам і реалізуються через такі суспільні інститути, як професійні, споживацькі та інші об'єднання та асоціації;
другий рівень між особових взаємозв'язків - потреби в продовженні роду, здоров'ї, вихованні дітей, духовному вдосконаленні, інформації, спілкуванні, сексі і т.д., які реалізують комплекс соціокультурних відносин (включаючи релігійні, сімейно-шлюбні, етнічні та інші взаємодії) в рамках таких інститутів, як сім'я, церква, освітні і наукові установи, творчі союзу, спортивні суспільства і т.д.;
третій, вищий рівень між особових відносин складають потреби в політичній участі, пов'язані з індивідуальним вибором на основі політичних переваг і ціннісних орієнтацій. Політичні переваги індивідів і груп реалізуються за допомогою груп інтересів, політичних партій, рухів і т.д.