Тема 6. Соматологія (морфологія) людини. Зовнішня форма тіла людини.

Визначення основних понять: морфологія, соматотип, конституція, тип будови. Ознаки будови тіла. Мускулатура. Підшкірно-жировий прошарок.

Аналіз характерних ділянок основних частин тіла: голови, шиї, плечей, тулуба, спини, грудей, живота, верхніх та нижніх кінцівок.

Соматологія (морфологія) людини. Зовнішня форма тіла людини.

Морфес - форма.

Морфологія - наука, яка вивчає зовнішню форму тіла людини. Є складовою частиною антропології.

Зовнішню форму тіла людини визначають: будова скелету, м ’язова система, жировідкладення та інші фактори.

До основних морфологічних ознак зовнішньої форми тіла людини належать:

У тотальні (загальні) розміри,

У пропорції,

У будова тіла,

У постава.

Будь яка морфологічна ознака тіла має змінюватись, залежно від багатьох факторів: віку, статі, соціального середовища, особливостей біохімічної життєдіяльності людини.

Соматологія (від грец. soma, somatos - тіло, логос - наука) - розділ морфології людини, який вивчає особливості будови тіла людини, варіації розмірів і форм тіла людини та його частин.

Соматологія складається з соматоскопії (опис типів статур, пропорцій тіла, органів) та соматометрії (вимірювання тіла та його частин, їх маси (ваги)

Для характеристики морфологічних ознак людини найбільший вплив дає вік.

Визначають паспортний та біологічний вік людини.

Конституція (від лат. встановлення, організація) - це складна характеристика індивідуальних особливостей, відносно стійких функціональних та морфологічних ознак організму, які успадковані або придбані під впливом навколишнього середовища.

Конституція відносно стійка характеристика організму.

Це сукупність понять форма тіла, функції організму та вищої нервової системи.

Доведено, що зовнішня форма тіла людини, насамперед, залежить від скелета, місця розташування та розподілу жировідкладень.

Морфологічним відображенням конституції є соматотип (конституціональна морфологія).

Соматотип (грец. somatos - тіло) - в антропології тип будови тіла (англійська термінологія).

Будова тіла - це складова поняття конституції людини, яка характеризується лише комплексом структурних ознак тіла і лише частково

функціональних. При визначенні соматотипу враховують ступінь розвитку скелету, мускулатури, жировідкладень, форму грудної клітки, живота і спини.

З конституціональною морфологією пов’язана наука про фізичний стан (розвиток) людини.

Фізичний розвиток людини показує відповідність тілесних ознак людини середньому рівню, який характерний для людей його статі, віку, національної, територіальної та соматотипологічної належності.

Загалом оцінюється тотальними ознаками іноді з фізіометричними ознаками (життєва ємність легень, сила кісті).

Залежить від умов навколишнього середовища (клімату, рельєфу місцевості, наявності річок, озер, моря, гір, лісів тощо) та соціально-економічних факторів (суспільного устрою, ступеня економічного розвитку, умов праці, побуту, відпочинку, харчування, рівня культури, гігієнічних навичок, способу життя, національних традицій тощо).

Усі ці фактори взаємообумовлені і діють у поєднанні.

Виявлено, що на сучасному етапі розвитку суспільства показники фізичного розвитку дітей (довжина тіла, вага, об’єм грудної клітки, життєва ємність легень) значно вищі, ніж вони були у дітей 100-150 років тому. Це явище отримало назву акселерації (прискорення).

ОЗНАКИ БУДОВИ ТІЛА (СОМАТОТИПУ)

Визначається сукупністю морфологічних ознак (, зростом, розміром (обхватом грудей), формою грудної клітки, живота, спини, ступенем розвитку мускулатури, розвитком та розподілом жировідкладень, пропорціями окремих ділянок тіла.

Усі класифікації будови тіла базуються на врахуванні розвитку мускулатури, _розвитку та _розподілу жировідкладень на окремих ділянках тіла.

МУСКУЛАТУРА

Ступінь розвитку мускулатури в антропології та медицині визначають на 5 ділянках тіла людини: плечовому поясі, грудях, спині, руках, ногах.

Виділяють 5 ступенів розвитку мускул: