3. Вибір ведучих розмірних ознак, що визначають тип фігури.

Обрані розмірні ознаки провідними повинні були відповідати основним вимогам по вибору провідних розмірних ознак:

1. Провідні розмірні ознаки повинні бути найбільшими, в порівнянні з іншими.

2. Вони повинні бути зорієнтовані в різних площинах і ступінь зв’язку між ними має бути незначним (коефіцієнт кореляції - незначний).

3. Кожна провідна розмірна ознака повинна бути пов’язана з іншими, орієнтованими в тій же площині ознаками, в найвищому ступені.

Крім того, з точки зору конструювання одягу, до них висуваються додаткові вимоги:

1. Провідні розмірні ознаки - є основними, по яким визначаються габарити креслення конструкції.

2. Вони повинні бути доступними для простого і точного визначення не лише в умовах виробництва та самим споживачем, ай в умовах торгівлі для подальшого маркування одягу.

Вказаним вимогам найбільш відповідають величина Ог|| і зріст людини.

4. Залежність між задоволеністю виробами промислового виробництва та кількістю номерів розмірів одяг, які виготовляються.

5. Визначення понять інтервал байдужості і його величини.

Інтервал байдужості - це проміжок між розмірами виробів, всередині якого споживач не відчуває ніякої різниці.

Наявність інтервалу байдужості є обов’язковою умовою масового промислового виробництва одягу.

Визначення величини інтервалу байдужості для кожної провідної розмірної ознаки являє собою важливу задачу, від рішення якої залежить побудова розмірної типології населення, а отже і системи типових фігур.

Таким чином, правильний вибір величини інтервалу байдужості є важливим аспектом щодо задоволеності попиту населення на розмірні антропометричні стандарти одягу.

Вперше це поняття в літературу ввів професор Ю.П.Зибін, а конкретно для одягу - дав провідний вчений-антрополог професор М.В.Ігнатьєв

На думку М.В.Ігнатьєва ця величина була встановлена в ті часи, коли у нас ще не було метричної системи і коли сусідні розміри по Ог| | відрізнялись один від одного на один вершок, тобто на 4.4 см.

Така дробова величина була не досить зручною при розрахунках, тому вона була заокруглена до 4 см.

Основи розробки розмірної типології населення для цілей проектування одягу. Напрямки удосконалення стандартизації

Конструкторські антропометричні стандарти (КАС), які застосовуються сучасним виробництвом швейного одягу, розроблені ще наприкінці 70-х років ХХ століття і є редакцією другого масового обміру населення колишнього СРСР. Стандарти розроблені для чоловіків та жінок відповідно до дитячих та дорослої груп населення.

Основним документом для розробки всієї низки стандартизованих документів,

які застосовуються й досі в Україні (табл. 1.5), є об’єднані розмірні стандарти (РС 3137-71) [106] фігур дорослого населення країн-членів РЕВ (ради економічної взаємодопомоги семи країн Європи, куди входив і СРСР).

В основі розробки системи ОСТ для жінок дорослої вікової групи лежить ГОСТ 17 522-72, який встановлює метод, програму та методику виміру фігури, а також таблиці величин типових жіночих фігур за 61 розмірною ознакою.

Існуюча система стандартів у своїй структурі має самостійні стандарти лише для таких видів одягу, як корсетні, панчішно-шкарпетні та рукавичні, які характеризуються самостійною антропометричною програмою, методикою виміру фігури та переліком антропометричних точок. Це свідчить про врахування ними особливостей проектування означених видів одягу та особливостей будови поверхні конструктивних поясів фігури людини, на яких вони розміщуються.

Усі інші види одягу мають єдині принципи визначення антропометричної характеристики фігури людини для цілей їх проектування, тобто стандарт не визначає особливості проектування плечового та поясного видів одягу, що вказує на спільний для них перелік антропометричних точок і рівнів фігури людини та програму розмірних ознак для їх проектування.

Однак вони мають різні опорні ділянки та розміщуються на різних антропоконструктивних поясах фігури людини. Це свідчить про те, що габарити конструкцій плечового та поясного видів одягу визначаються різними провідними та додатковими розмірними ознаками, різним переліком антропометричних точок, рівнів тощо.

Для проектування жіночого одягу різних видів базовим КАС є ОСТ 17­326-81. Він використовує 13 антропометричних точок та 5 рівні для визначення 64 розмірних ознак, з яких 51 застосована з ГОСТ 17 522-72, а додатково визнається ще 13 розмірних ознак (табл. 1.6).

Усі розмірні ознаки фігури людини поділяються площинні або просторові виміри, що впливає на їх подальше застосування при різних видах проектування. Порівняльний аналіз антропометричних програм двох означених стандартів відповідно до рівня застосування ними основних видів розмірних ознак показав, що на 65 % вони застосовують види розмірних ознак для цілей двовимірного проектування, що дають характеристику фігури для площинної побудови розгорток одягу, та на 35 % - для тривимірного проектування, що задають просторову характеристику фігури людини. Нажаль й досі лінійні (проекційні, діаметри та глибини) розмірні ознаки фігури не адаптовані до цілей двовимірного проектування одягу і не можуть бути застосовані у “чистому” вигляді.

Таким чином проведений аналіз дав можливість встановити, що існуючі антропометричні стандарти для проектування одягу не враховують особливості проектування плечового та поясного одягу, які розміщуються на різних опорних ділянках фігури людини та задаються різними частинами її тіла. При цьому аналіз видів розмірних ознак показав, що існуючі стандарти застосовують тривимірні види виміру, які не приведені до застосування у двовимірному процесі проектування одягу.

Дитяча типологія

Від 6 місяців до 18 років, за 5 (п ’ятьма) віковими групами, ясельна, дошкільна, 3-7, молодша шкільна 7-12, старша шкільна 12-16, підлітки 16-18.

ГОСТ 17-916-72 ГОСТ 17-916-86 дівч. ОСТ 17-66-77 дівч

ГОСТ 17917-72 ....86.... хлоп ОСТ 17-67-77хлоп

Характеристика людини в сучасних стандартах швейної галузі містить 3 розмірних ознаки: зріст-розмір-повнота.

Повнота $ - Об Р-ОгШ-П 170 - 96 - 100

в - От 170 - 96 - 102

Визначення типу людини за ОСТ 17.325.86 <$ та ОСТ 17.326.81 $

		2	S
	Зріст (довжина тіла)	146	158
	Міжростова різниця	6 см	6 см
	Кількість ростів	6	6
	Повнота (кількість)	4 (Об)	5 (От)
	Міжповнотна різниця	4 см	6 см
	Визначення повноти	Об-Ог3 - 4 - 8 -12 - 16	Ог3-От - 18 -12 - 6 - 0 V - “- 6”

Жінки $ 170 - 96 - 100

V ріст - 48 розмір - 1 повнота Чоловіки <S 170 - 96 - 102 III р - 48 р - 5 повнота

Перспективи подальшого розвитку розмірної характеристики, розробка психоемоційної характеристики. Використання методів нарисної геометрії, розгорток та перерізів для характеристики тіла людини. Розробка вихідної інформації та підготовка бази даних для використання САПР. Безконтактні обмірювання фігури людини.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.