Основні засади конституційного ладу України

Засади конституційного ладу (Кравченко) - це система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі, взаємовідносин конституційної держави з людиною та інститутами громадянського суспільства.

Цими засадами є соціально-моральні установки і політико-правові правила розумної та справедливої організації суспільства. Якщо конституційний лад — це сукупність соціальних відносин, то його засади — система конституційне закріплених принципів, що їх регламентують.

Суверенність і незалежність. Це означає внутрішній і зовнішній суверенітет. Суверенітет України поширюється на всю її територію (ст. 2). Це положення означає, що жодна частина цієї території не може проголосити себе незалежною від суверенної влади держави

Демократичною - держава, яка постійно, всебічно і повно виражає волю народу. держава, в якій забезпечується реальна участь народу у здійсненні влади, здатність справляти реальний вплив на рішення публічної влади, домагатися реалізації цих рішень. Демократія – форма організація суспільства, його державно-політичного устрою, що ґрунтується на визнанні народу єдиним джерелом влади, реальній участі людей в управлінні державними справами (повага до інтересів меншості, принцип поділу державної влади, плюралізм…). Переваги: вона дозволяє гармонійно узгоджувати інтереси усіх верств населення і їх потреби. Непідконтрольність громадянського суспільства державі (бо воно має контролювати державу).

Принцип соціальної держави - держава, діяльність якої спрямована «на створення реальних стандартів матеріального добробуту, освіти, охорони здоров'я тощо і забезпечення таких стандартів для всіх громадян (індивідів), а також на мінімізацію фактичної соціальної нерівності з її економічними наслідками та створення системи соціальної підтримки (захисту) тих, хто цього потребує». Ст. 3 Основного Закону людина, її життя і здо­ров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституцією України передбачаються такі соціальні права, як право на працю (ст. 43), відпочинок (ст. 45), соціальний захист (ст. 46), житло (ст. 47), достатній життєвий рівень (ст. 48), охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49) тощо.

Принцип правової держави виявляється у верховенстві права (ст. 8), здійсненні державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову (ст. 6), взаємній відповідальності держави та особи (ст. 3), гарантуванні прав і свобод людини і громадянина тощо.

Принцип унітарності держави - територіальна цілісність. У Конституції зазначається, що територія Ук­раїни у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ст. 2).

Принцип республіканської форми держави.

Єдине громадянство

Місцеве самоврядування слід розглядати як форму залучення громадян України до участі в управлінні своїми справами

Норми міжнародного права, умови згоди на обов'язковість яких надано ВРУ, становлять частину національного законодавства

Українська мова. Недопустимість привілеїв чи обмежень за мовними ознаками (ст. 24 Конституції), що порядок застосування мов визначається виключно законами України (ст. 92); щодо обов'язкового володіння державною мовою Президента України (ст. 103), професійними суддями (ст. 127), суддями Конституційного Суду (ст. 148). Держава повинна також сприяти вивченню мов міжнародного спілкування

Право власності українського народу на: землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, на природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони

Суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності

Визнання і гарантування основ громадянського суспільства, його саморозвитку, свободи його інститутів (ст. 11, 13 та 14 Конституції);

Визнання плюралізму форм власності і гарантуві захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарки ня, соціальної спрямованості економіки (ст. 13 )

Закріплення у якості державних символів України Державного Прапора України, Державного Герба України і Державного Гімну України (ст. 20 Конституції).

Гуманізм – ст. 3 КУ – людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Реальність – важлива риса. Наявність ладу і де-юре, і де-факто.

Системність – послідовність, логічність, повнота і закріплення в КУ основних інститутів суспільства і держави. КУ закріпила основні інститути українського суспільства системніше, ніж усі попередні Конституції.

Наступність – акумулювання того позитивного, що було в українському державотворенні, в державному та суспільному ладі України та на цій основі творити нове, що буде кращим, з урахуванням помилок минулого.

Програмність – програмний характер мають положення щодо політичного, економічного й ідеологічного плюралізму суспільства, щодо місцевого самоврядування

Основні принципи верховенства права:

• Конституційність

• Законність

• Пріоритет прав і свобод

• Розумність

• Визначеності. Остаточність судового рішення. Чіткість у формулювання

• Оптимальності

• Пропорційності - межі можливих обмежень основних прав людини. Відповідність злочину і покарання, праці й винагороди за неї тощо

• Невід’ємні і невідчужувані права і свободи людини

• Принцип розподілу влади

• Обмеження дискреційних повноважень (прийняття рішень державними органами та посадовими особами на власний розсуд). Будь-який орган виконавчої влади не тільки не може сам визначати свої власні повноваження, а й встановлювати їх для підпорядкованих йому органів

• Верховенство конституції

• Незалежність суду і суддів. Безсторонність, інституціонально-організаційну самостійність суддів, незмінюваність суддів, обов’язок держави надавати відповідні кошти, які б дозволяли судовим органам належним чином виконувати свої функції

• Принцип правової безпеки і захисту довіри. “Закон зворотної сили не має” (lex ad praeterian non valet)

• Право громадян вільно обирати і бути обраними до ОДВ та ОМС, пра­во участі в управлінні місцевими справами, у всеукраїнсь­кому та місцевих референдумах

• Право кожної особи оскаржити рішення, дії чи без­діяльність ОДВ, їх посадових та служ­бових осіб

• Принцип мінімальної достатності правового регу­лювання суспільних відносин та всезагальності права;

• Принцип позапартійності права, його відносної само­стійності щодо політичних сил і де ідеологізованості

• Принцип прямої дії Конституції. Суд не може відмовити йому в прийнятті позову щодо захисту прав останнього на тій підставі, що відсутній конкретизуючий те чи інше положення Конституції закон

На відміну від англійської традиції “Rule of law”, яка послідовно дотримувалася природно-правових позицій, ніколи не ототожнюючи право і закон, німецька концепція “Rechtsstaat” пережила порівняно тривалий період ортодоксально-позитивістського формального законного управліннях.

Відмінності між англійським “Rule of law” і німецьким “Rechtsstaat” нині є швидше термінологічними, ніж змістовними.