Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema 8.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
471.04 Кб
Скачать

8.3. Поняття організаційної структури управління виробництвом та фактори, що її визначають

Згiдно з останнiми досягненнями теорiї та практики менеджменту струк­ту­ра органiзацiї повинна забезпечити реалізацію її стратегії. Оскiльки з часом стра­тегiї змінюються, то виникає необхiднiсть у вiдповiдних змiнах орга­нi­­за­цiй­них структур.

Категорiя "структура" вiдображає будову та внутрiшню форму системи. Зв'язок елементiв у структурi пiдпорядкований дiалектицi взаємовiдношення частини i цiлого. Наявнiсть структури – невiд'ємний атрибут всiх реально iсну­ючих систем, бо саме структура надає їм цiлiсностi. Категорiя "структура" означає відносно стiйкi зв'язки, якi iснують мiж елементами органiзацiї. Струк­тура сприяє збереженню стiйкого стану системи. Стосовно системи струк­ту­ра є показником її органiзованостi.

Iснує велика кiлькiсть визначень органiзацiйної структури управлiння вироб­ниц­твом, i вiдрiзняються вони за рiвнем деталiзацiї досліджуваного предмета. Наведемо кiлька з них.

Структура, яка вiдображає синтез взаємозв'язкiв рiзних елементiв, що фун­кцiонують для досягнення встановленої мети, називається органiзацiйною. Отже, органiзацiйна структура будь-якої системи пов'язана з досягненням її глобальної мети.

Згiдно з iншим визначенням, органiзацiйна структура – це кон­струк­цiя органiзацiї, на основi якої здiйснюється управлiння фiрмою. Ця конструкцiя має або формальний, або неформальний вираз i охоплює два аспекти:

  1. вона охоплює канали влади та комунiкацiї мiж рiзними адмiнi­стра­тив­ни­ми службами та працiвниками;

  2. iнформацiю, яка передається цими каналами.

Органiзацiйну структуру управлiння визначають також як кате­го­рiю менеджменту, яка вiдображає органiзацiйний бік вiдносин управлiння i ста­но­вить єднiсть рiвнiв i ланок управлiння у їх взаємозв'язку.

Ланка управлiння – вiдокремлений орган (працiвник), надiлений функцi­ями управлiння, правами для їх реалiзацiї, визначеíою вiдповiдальнiстю за виконання функцiй та використання прав.

Рiвень управлiння – сукупнiсть ланок управлiння на певному щаблі iє­рар­хiї управлiння. Рiвнi управлiння, поєднуючи рiзнi ланки, характеризують рiвень концентрацiї процесу управлiння i послiдовнiсть пiдпорядкування одних ланок iншим зверху донизу.

Органiзацiйна структура управлiння визначається також як склад, вза­ємозв'язки та супiдряднiсть органiзацiйних одиниць (пiдроздiлiв) апарату управ­лiння, якi виконують рiзнi функцiї управлiння органiзацiєю (пiдприємством).

Згiдно з цим визначенням основними елементами органiзацiйної структури управлiння є:

  1. склад та структура функцiй управлiння;

  2. кількість працiвникiв для реалiзацiї кожної управлiнської функцiї;

  3. професiйно-квалiфiкацiйний склад працiвникiв апарату управлiння;

  4. склад самостiйних структурних пiдроздiлiв;

  5. кiлькiсть рiвнiв управлiння та розподiл працiвникiв мiж ними;

  6. iнформацiйнi зв'язки.

Отже, кожне з визначень вносить свiй вагомий внесок у розумiння сутi орга­нiзацiйних структур управлiння пiдприємством (органiзацiєю). Зрозумiло, що чим досконалiша органiзацiйна структура управлiння, тим ефективнiший вплив управлiння на процес виробництва (надання послуг). Для цього ор­га­нiзацiйна структура повинна вiдповiдати певним вимогам:

  1. адаптивнiсть (здатнiсть органiзацiйної структури пристосовуватися до змiн, що вiдбуваються у зовнiшньому середовищi);

  2. гнучкiсть, динамiзм (здатнiсть чiтко реагувати на змiну попиту, вдо­ско­налення технологiї виробництва, появу iнновацiй);

  3. адекватнiсть (постiйна вiдповiднiсть органiзацiйної структури пара­мет­рам керованої системи);

  4. спецiалiзацiя (функцiональна замкнутiсть структурних пiдроздiлiв, обме­ження та конкретизацiя сфери дiяльностi кожної керуючої ланки);

  5. оптимальнiсть (налагодження рацiональних зв'язкiв мiж рiвнями та лан­ками управлiння);

  6. оперативнiсть (недопущення безповоротних змiн у керованiй системi за час прийняття рiшення);

  7. надiйнiсть (гарантованiсть достовiрностi передачi iнформацiї);

  8. економiчнiсть (вiдповiднiсть витрат на утримання органiв управлiння можливостям органiзацiї);

  9. простота (легкiсть для персоналу розумiння та пристосування до даної форми управлiння та участi у реалiзацiї мети органiзацiї).

На побудову органiзацiйних структур управлiння впливає система фак­то­рiв, яка стосується i об’єкта, і суб'єкта управлiння. Серед факторiв є група регу­льо­ваних і нерегульованих, а також таких, що виявляють безпо­серед­нiй або опосередкований вплив. До найбiльш вагомих факторiв належать:

  • розмiри виробничої дiяльностi фiрми (середня, мала, крупна);

  • виробничий профiль фiрми (спецiалiзацiя на виробництвi одного виду продукцiї або широкої номенклатури виробiв рiзних галузей);

  • характер продукцiї, що виробляється, та технологiя її виробництва (про­дукцiя видобувних чи обробних галузей, масове чи серiйне виробництво);

  • сфера iнтересiв фiрми (орiєнтацiя на мiсцевий, нацiональний чи зов­нiш­нiй ринок);

  • масштаби зарубiжної дiяльностi і форми її здiйснення (наявнiсть до­чір­ніх пiдприємств за кордоном, в т.ч. виробничих, збутових тощо);

  • характер об'єднання (концерн, фiнансова група тощо).

Детальнiше розглянемо групу факторiв, що стосується управлiнських проблем:

  • спiввiдношення лiнiйної, функцiональної та iнших форм органiзацiї управ­лiння виробництвом;

  • спiввiдношення централiзованих і децентралiзованих форм управлiння;

  • рiвень спецiалiзацiї управлiнських робiт;

  • фiлософiя вищого керiвництва;

залежнiсть мiж кількiстю пiдлеглих і можливостями контролю їх дiй (норма керованостi);

  • поєднання спецiалiзацiї процесiв управлiння з концентрацiєю однорiдних управлiнських робiт;

  • рiвень механiзацiї та автоматизацiї управлiнських робiт;

  • квалiфiкацiя працiвникiв та ефективнiсть їх працi;

  • рiвень вiдповiдностi структури апарату управлiння ієрархічній струк­ту­рі виробництва.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]