40. Характер і спосіб стягнення відсотків.

За характером визначення процента банківські позички бу­вають:

— з фіксованою процентною ставкою;

— з плаваючою процентною ставкою.

Фіксована процентна ставка застосовується за згодою сто­рін (банку і позичальника) і притаманна стабільній економіці та короткостроковим кредитам.

Плаваюча процентна ставка є засобом зменшення ризику бан­ківських втрат в умовах нестабільної економіки, значних тем­пів інфляції і при довгостроковому кредитуванні. У цих ситуа­ціях відповідно до кредитної угоди процентна ставка періо­дично переглядається і прив'язується, як правило, до обліко­вої ставки центрального банку з урахуванням ситуації на кре­дитному ринку.

За способом сплати процента розрізняються банківські по­зички:

— з виплатою процентів у міру використання позичкових ко­штів (звичайний кредит);

— з виплатою процента одночасно з одержанням позичкових коштів (дисконтний кредит).

За переважною більшістю банківських кредитів процент спла­чується через певний час після видачі (як правило, через місяць). Це — звичайні позички. На відміну від них надання дисконтного кредиту передбачає утримання процента (дисконту) одночасно з видачею позички. Прикладом такого кредиту є обліковий кредит, який надається шляхом купівлі банком переказних векселів у клієнтів-векселедержателів.

41. Диференціація позичкового відсотку.

Основним видом плати за користування банківським креди­том є процент, або позичковий процент.

На рівень позичкового процента впливають такі фактори: — облікова ставка ЦБ; — рівень інфляції; — строк позички; — ціна сформованих ресурсів; — ризик; — розмір позички; — попит на банківські позички; — якість застави; — зміст заходів, що кредитуються; — витрати на оформлення позички; — ставка банку-конкурента; — характер відносин між банком і клієнтом; — норма прибутку від інших активних операцій.

Вплив цих факторів на рівень процентної плати за користу­вання банківськими позичками є взаємозв'язаними, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.

Базовою процентною ставкою за кредитами комерційних бан­ків є облікова ставка центрального банку, за якою останній здій­снює рефінансування комерційних банків. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно з облі­ковою ставкою), він має право встановлювати проценти за своїми позичками нижчі від облікової ставки.

Рівень інфляції впливає як на облікову ставку центрального банку, так і на ставки процента за позичками комерційних банків. Незважаючи на те, що центральний банк встановлює позитивну процентну ставку (тобто з урахуванням інфляції), комерційні банки також враховують інфляційний фактор.

Фактор терміну кредиту прямо пропорційно впливає на рі­вень процентної ставки за позичками банку. Чим триваліший термін користування, тим дорожчим для позичальника є кредит.

Витрати на оформлення позички і контроль прямо впливають на рівень позичкового процента. Чим витрати більші, тим за ін­ших рівних умов вища норма процента за позичкою.

Ціна сформованих банком ресурсів безпосередньо впливає на рівень процентної ставки за кредитами. Вона складається з депо­зитного процента та інших видів плати за куплені та залучені кредитні ресурси. Чим дорожче обходяться банку ресурси, тим, за інших рівних умов, вища норма позичкового процента.

Ризик є невід'ємним атрибутом кредитування. Тут виникають кредитний і процентний ризики. Рівень цих ризиків залежить від порядку сплати процентів. Найризик є незабезпечені (бланкові) позички.

Розмір позички зворотно впливає на рівень процентної ставки. Звичайно її рівень нижчий при більших позичках, оскільки від­носні витрати, пов'язані з кредитн послугою, тут нижче.

Попит на позички прямо впливає на рівень процентної ставки. Зростання попиту зумовлює підвищення процентної ставки за позичками. Але в умовах конкуренції між кредитними установами і боротьби за розширення ринку послуг банки можуть не зва­жати на це ринкове правило.

Якість застави зворотно впливає на рівень процентної ставки за позичками. Чим вона вище, тим, за інших рівних умов, віднос­но нижчою можне бути процентна ставка за позичкою.

При врахуванні означених факторів треба не забувати про під­сумковий результат, який полягає в тому, що визначена в кредит­ній угоді процентна ставка має бути джерелом отримання прибут­ку від позичкових операцій.