18. Автопідналагоджувачи шліфувальних автоматів. Привести схему роботи автопідналагоджувача.

На шліфувальних верстатах деталі обробляють за один або кілька робочих ходів. Тому системи автоматичного забезпечення точності будуть різні в залежності від методу обробки. Для автоматичної підтримки заданої точності обробки на шліфувальних верстатах застосовують прилади активного контролю, що подають сигнал на автопідналагоджування верстатів. На рис. показана схема автопідналагоджувача до плоскошліфувальних верстатах. Деталі 3 закріплюють на круглому обертовому магнітному столі 2. Після обробки вони потрапляють на вимірювальну позицію. Якщо розміри деталі внаслідок зносу шліфувального круга стануть більше заданих, підніметься важіль 4 і через тягу 5 перемкне мікроперемикач 6. Включиться електро-магнітна муфта 7 і через черв'ячну пару 8 гвинт 9 отримає обертання, щоб салазки 10 разом зі шліфувальної бабкою 1 опустилися вниз. Повільне переміщення триватиме на величину підналагодження. У цій схемі доводиться враховувати труднощі, що виникають при контролі розмірів деталей. Через проміжків між деталями, що рухаються зі столом, виникають поштовхи в вимірювальної системі, що може позначитися на точності вимірювання. Необхідно враховувати наявність декількох деталей між зоною обробки і вимірювання, тобто можливе запізнення в подачі сигналу на підналадку, а також труднощі повільного переміщення важкого вузла шліфувальної бабки.

19. Автоматизація складання: її завдання і особливості. Етапи процесу автоматичного складання.

Складання - це завершальний і визначальний етап виробничого процесу. Від нього залежить якість виробів і їх випуск в задані планові терміни.

Автоматичне складання є технологічним процесом, в якому всі основні і допоміжні роботи по складанню виробу, а також роботи по транспортуванню виробу і деталей в процесі складання виконуються без безпосередньої участі робочого. Ознакою, що визначає автоматичне складання, є відсутність робочого, безперервно пов'язаного із складанням виробу.

Автоматизація складання забезпечує підвищення якості виробів, збільшення продуктивності праці, зменшення собівартості складальних робіт, вивільнення робочих, полегшення і оздоровлення умов праці, зменшення виробничих.

Технологічний процес автоматичного складання може бути диференційований на ряд взаємозв'язаних технологічних етапів, які повинні виконуватися в суворій послідовності:

1) подача деталей на робочу позицію;

2) установка і базування деталей і вузлів, що складаються, в складальних головках, блоках і позиціях;

3) взаємна орієнтація поверхонь деталей і вузлів, що складаються;

4) сполучення деталей, що складаються;

5) закріплення деталей, які складаються;

6) контроль комплектності і якості виробу, що вже складений;

7) знімання складеного виробу і транспортування його на наступну складальну позицію.

Найбільшу трудність при автоматизації складання становлять перші три етапи процесу внаслідок великої різноманітності деталей, що складаються.

20. Подача деталей до місця складання і подання в робочу зону; їх особливості та способи здійснення.

Подача деталей на робочу позицію може розкладатися на два підета-пи: подача деталей до місця складання і подача деталей в зону верстата.

Подача деталей до місця складання залежно від ступеня автоматизації процесу складання здійснюється в строго певному положенні з бункерних або магазинних завантажувальних пристроїв, спеціальними механізмами або вручну.

Різновиди способів подачі деталей до місця складання представлені на рис.

Для деталей, що складаються і унеможливлюють використання бункерних завантажувальних пристроїв або магазинів, іноді застосовують квазібезперервні способи подачі, де деталі, що складаються, вирубуються з листа або стрічки або наклеюються на них і подаються до місця складання разом із стрічкою, що їх несе.

Потім деталь, що входить до складального процесу, необхідно подати в зону на складальну позицію. Цей рух може бути здійснений за допомогою спеціального механізму, за допомогою промислового робота або вручну.