42.Показники автоматизації технологічного процесу, коефіцієнт технологічного оснащення, ступінь і рівень автоматизації,ступінь охвату працюючих засобами автоматизації?

Автоматизація - характеризується звільненням людини не тільки від мускульних зусиль для виконання тих або інших рухів, але і від оперативного управління механізмами, що виконують ці рухи. Залежно від рівня автоматизації вона може бути частковою і повною або, як частіше називають, комплексною.

Нульова ступінь автоматизації - це неавтоматизовані робочі машини, де без участі людини виконуються лише основні технологічні функції.

Перша ступінь автоматизації - це автоматизація окремих машин, створення машин-автоматів і напівавтоматів.

Другий ступінь автоматизації - це автоматизація в масштабах системи машин, створення автоматичних і автоматизованих ліній, гнучких виробничих систем (ГВС) та ін.

Третій ступінь автоматизації - комплексна автоматизація на рівні дільниць і цехів, підприємств у цілому.

Ступінь автоматизації визначається рівнем автоматизації. Оцінка рівня автоматизації здійснюється трьома основними показниками: ступенем обхвату охвату працюючих засобами автоматизації, рівнем механізованої праці в загальних трудовитратах і рівнем автоматизації виробничих процесів.

Якщо ввести поняття коефіцієнта технічного оснащення К, який показує, скільки техніки припадає на кожного робітника (відношення її вартості до річного фонду зарплати), то такий показник буде мати самі різні значення в різних ланках виробничого процесу. Так, наприклад, на автоматичних лініях величина К знаходиться в межах 15 … 25, на потокових лініях механічної обробки К = 1…3, а на вантажно-розвантажувальних і складських роботах К = 0,01…0,1.

Практика показує, що чим нижче технічна оснащеність даної ланки виробничого процесу, тим більші резерви скорочень живої праці, тим ефективніше автоматизація.

43. Комплексно- автоматизовані дільниці та цехи механічної обробки в серійному і дрібносерійному виробництві.Структура,призначення,принципи роботи.

Комплексно-автоматизований завод (цех, ділянка) - завод (цех, ділянка), в якому виконання всіх технологічних процесів основного і допоміжного виробництва здійснюється за допомогою всіх технологічних процесів основного і допоміжного виробництва здійснюється за допомогою автоматичного устаткування і пристроїв, а людина виконує тільки функції централізованого спостереження, регулювання і управління ходом заданого технологічного процесу.

При комплексно-автоматизованому виробництві допускається на окремих процесах і в підрозділах механізована і ручна праця. Це можливо там, де механізація і автоматизація на даному етапі по техніко-економічних міркуваннях недоцільна.

Наступним кроком на шляху автоматизованого серійного та дрібносерійного виробництва є розробка програмованих і за рахунок цього перенастроюваних засобів, тобто гнучкого устаткування. До них відносяться верстати з числовим програмним управлінням, зокрема оброблювальні центри, промислові роботи і інші види устаткування. Ще більшою гнучкістю володіють системи з гнучких (по управлінню) елементів, що керуються ЕОМ як єдиним цілим.

Рівень автоматизації та механізації виробничих процесів. Він виявляється у створенні гнучкіших комплексно-автоматизованих та автоматизованих цехів, які мають високу продуктивність і спеціалізацію. Виробнича структура підприємства динамічна. Вона змінюється в часі під впливом перелічених та інших чинників, які обумовлюють необхідність її вдосконалення. Основною вимогою до структури є забезпечення раціональнішого сполучення в часі і просторі всіх елементів та їх ланок виробничого процесу. Залежно від спеціалізації всі виробничі структури машинобудівних підприємств можна типізувати таким чином:

Заводи з повним технологічним циклом, які мають у своєму складі всю сукупність заготівельних, обробних та складальних цехів. Заводи механоскладального типу (з неповним технологічним циклом) з обмеженою кількістю основних цехів, які в основному отримують заготовки від кооперованих підприємств. Заводи складального типу, які виготовляють кінцеві готові вироби, отримуючи деталі і заготовки від інших підприємств. Заводи, що виробляють заготовки і, як правило, побудовані на принципах технологічної спеціалізації. Заводи подетальної спеціалізації, які виробляють окремі деталі, блоки, вузли, підвузли, складальні одиниці. Виробнича структура підприємства визначає розподіл праці між цехами та обслуговуючими господарствами, формалізує внутрішньозаводську спеціалізацію та кооперування, у галузевому масштабі вказує на міжзаводську спеціалізацію виробництва. На основі виробничої структури формується загальна та управлінська структури підприємства. Принципи формування виробничих структур. Побудова виробничої структури ґрунтується на вимогах принципів просторової організації ідеального процесу, таких як: спеціалізація, пропорційність, прямоточність. Під час побудови оптимальної структури виробничої системи до її складу включаються тільки ті елементи і підсистеми, які забезпечують економію ресурсів.