27 Основні види закріплення деталей при складанні.
Для більшості виробів машинобудування і приладобудування, а також виробів електронної техніки після сполучення деталей їх треба закріпити, тобто жорстко зафіксувати їх відносне розташування. Основні види закріплення, характерні для процесу автоматичного складання
Базування
– це надання заготовці або виробу
потрібного положення відносно вибраної
системи координат: при складанні –
надання деталі потрібного положення у
виробі відносно інших, раніше встановлених
деталей або виробів; при механічній
обробці – надання заготовці потрібного
положення на верстаті відносно його
елементів, що визначають траєкторію
відносного руху деталі та оброблювального
інструменту; при вимірюванні – надання
заготовці або деталі потрібного положення
відносно вимірювального інструменту.
28. Загальне компонування одно і багатопозиційних автоматичних складальних агрегатів. Методи автоматичного складання.
При невисоких вимогах до продуктивності вироби складають на однопозиційних складальних агрегатах (рис. а), які мають технологічно необхідний комплект механізмів, робітників і інструментів. Підвищення вимог до продуктивності призводить до диференціації процесу складання на окремі операції, виконувані системою однопозиційних машин кожна з яких здійснює, як правило, одну складову і суміщені з нею операції, допустимі конструкцією деталі й прийнятим ТП. Тим самим формується технологічний ланцюжок, що складається з q однопозиційних машин (рис. б). Вироби послідовно передаються з позиції на позицію, отримуючи поступово весь обсяг технологічного впливу. Подальше зростання вимог до продуктивності приводить до того, що один технологічний ланцюжок машин з диференційованим процесом складання вже не в змозі забезпе-чити виробничу програму, тому з'являються дублери - р технологічних ланцюжків з q машин (рис. в). Нарощуючи кількість паралельно працюючих технологічних ланцюжків р, можна довести продуктивність системи машин до як завгодно високого рівня. Однак таке структурно-компоновочне рішення має свої недоліки, такі як велика спільна конструктивна складність – адже у кожної з машин числом pq необхідно мати свій привід, свою систему управління, механізми заван-таження і знімання виробів; великі загальна площа і чисельність обслуговуючого персоналу. Звідси - неминучий перехід до багатопозиційним автоматів. Принцип побудови багатопозиційних автоматів полягає в тому, що в них концентруються одно- або різнойменні, або одночасно і ті й інші операції складання. В залежності від типу концентруючих операцій розрізняють автомати послідовної (г), паралельної(д) та послідовно-паралельної (е) дії.
Існують такі методи складання:
- метод повної взаємозамінності;
- метод неповної взаємозамінності;
- метод розсортовування деталей, що складаються, на групи;
- із застосуванням компенсаторів;
- з індивідуальною пригонкою деталей, що сполучаються.
29. Класифікація складальних процесів та обладнання за способом подачі деталей до місця складання. Приклади.
Для деталей, що складаються і унеможливлюють використання бункерних завантажувальних пристроїв або магазинів, іноді застосовують квазібезперервні способи подачі, де деталі, що складаються, вирубуються з листа або стрічки або наклеюються на них і подаються до місця складання разом із стрічкою, що їх несе.
Подача деталей на робочу позицію може розпадатися на два підетапи: подача деталей до місця складання і подача деталей в зону верстата.
Подача деталей до місця складання залежно від ступеня автоматизації процесу складання здійснюється в строго певному положенні з бункерних або магазинних завантажувальних пристроїв, спеціальними механізмами або вручну. Різновиди способів подачі деталей до місця складання представлені на рис. 13.1.
Подача деталей за допомогою БЗП або магазинів розглянута раніше. Для деталей, що складаються і унеможливлюють використання бункерних завантажувальних пристроїв або магазинів, іноді застосовують квазібезперервні способи подачі, де деталі, що складаються, вирубуються з листа або стрічки або наклеюються на них і подаються до місця складання разом із стрічкою, що їх несе.
Потім деталь, що входить до складального процесу, необхідно подати в зону на складальну позицію. Цей рух може бути здійснений за допомогою спеціального механізму, за допомогою промислового робота або вручну.