26 Структурні технологічні схеми автоматичного складання

Технологічна схема автоматичного складання органічно пов'язана з конструкцією виробу, проте, не всі вироби масового виробництва по своєму конструктивному оформленню допускають автоматичне складання. При розробці технологічної схеми автоматичного складання цю обставину слід враховувати. Є цілий ряд складальних робіт, автоматизація яких економічно недоцільна, тому автоматичний процес складання може бути розірваний введенням ряду ручних робіт (завантаження, з'єднання деталей, контроль).

Прагнення створити найбільш просте і надійне складальне устаткування з меншими капітальними витратами не унеможливлює таких розривів. Автоматизувати складання слід більш диференційовано, ніж, припустимо, механічну обробку, оскільки іноді економічно вигідно виконувати ряд складальних робіт вручну, ніж створювати складні автомати. Диференційований підхід до технологічного процесу автоматизованого складання, як правило, приводить до успішного вирішення проблеми.Для того, щоб вирішити, який вид складання по ступеню автоматизації більш раціонально застосувати для конкретного виробу, слідує: а) проаналізувати конструкцію виробу і складових його деталей; б) знайти зв'язки і складальний склад самого виробу; в) визначити порядок і послідовність виконання складальних прийомів; г) знайти раціональний спосіб управління процесом і устаткуванням.

Наочне уявлення про технологічність виробу дають схеми складального складу виробу, які передбачають виділення ступенів складання. На підставі цих схем можна вивести деякі кількісні характеристики виробу, що складається, у тому числі і ступінь складності здійснення процесу складання. Ступінь складності складального складу (складки) виробу виражається кількістю ступенів складання. Рекомендується будувати схему розташування складальних елементів з вказівкою технологічній послідовності виконання з'єднань деталей На підставі короткого аналізу методу побудови структурних схем технологічного процесу автоматичної збірки можна вказати наступне:

1. Даний вузловий момент не може наступити до тих пір, поки не завершені всі попередні вузлові моменти. Так, вузловий момент II не наступить, якщо повністю не завершений вузловий момент I і якщо не будуть виконані всі попередні роботи. Дійсно, якщо не виконана хоч би одна робота, допустимо 2-i, то виріб не буде укомплектований однією деталлю і ми не отримаємо закінченого (придатного) виробу.

2. Між двома вузловими моментами або між деталлю і вузловим моментом на схемі має бути проведена лінія зв'язку; без виявлення зв'язку не може бути виявлена робота або дія.

3. Стрілки, що вказують напрям потоку складання, повинні мати один напрям. Поява зустрічних потоків указує на неправильність побудови структурної схеми.

4. Між двома елементами на схемі може бути поставлене декілька стрілок, які вказують послідовність виконання окремих етапів роботи.

5. Всі види робіт мають бути вказані в переліку робіт.

6. Окрім спрощеної кодової назви матеріальних елементів, що входять у виріб, на схемі доцільно позначати елементи відповідно до специфікації.

7. Технологічне креслення на розроблені вузлові моменти повинне включати всі технічні вимоги, що забезпечують якісне виконання етапів складального процесу.

8. Розчленовування процесів складання виробу на вузлові моменти може допомогти хоч би орієнтовно оцінити ступінь складності автоматичного складання.

9. Аналіз структурної схеми технологічного процесу складання допомагає вибрати структурну схему складального устаткування і визначити раціональну концентрацію складальних дій і вузлових моментів на одиницю устаткування.