2. Головні сучасні проблеми атмосфери та їх вияв в Україні.

Із розвитком промисловості, міст і транспорту з'явилося нове джерело потрапляння речовини в атмосферу – так зване техногенне забруднення, яке за потужністю викидів таке саме, як сучасна вулканічна діяльність.

Атмосферне забруднення – потрапляння у повітря різних газів, частинок рідких або твердих речовин, парів, що перевищує нормальну концентрацію речовин і негативно впливає на організми, погіршує їх життєві умови.

Атмосферне забруднення – це несприятливі зміни стану атмосферного повітря, повністю або частково зумовлені діяльністю людини, які безпосередньо чи опосередковано змінюють розподіл енергії, рівні радіації, фізико-хімічні властивості атмосфери й умови існування живих організмів.

Забруднення повітря позначається і на кліматі планети. На цей рахунок існують три точки зору:

1. Глобальне потепління клімату, яке спостерігається в поточному столітті, обумовлене зростанням концентрації СО₂ в атмосфері, а до середини майбутнього століття станеться катастрофічне потепління клімату, що супроводжується сильним зростанням висоти рівня Світового океану;

2. Забруднення повітря знижує рівень сонячної радіації, підвищує кількість ядер конденсації в хмарах, в результаті поверхня Землі охолоджується, що в свою чергу може викликати нове обледеніння в північних і південних широтах (прихильників цієї точки зору небагато);

3. Згідно з прихильниками третьої точки зору, обидва ці процеси зрівноважаться і клімат Землі істотно не зміниться.

Головні джерела забруднення повітря – підприємства паливно-енергетичного комплексу, обробної промисловості та транспорт.

Більше 80% всіх викидів в атмосферу становлять викиди оксидів вуглецю, двоокису сірки, азоту, вуглеводнів, твердих речовин. З газоподібних забруднюючих речовин в найбільших кількостях викидаються оксиди вуглецю, вуглекислий газ, чадний газ, які утворюються переважно при згорянні палива.

У великих кількостях в атмосферу викидаються і оксиди сірки: сірчистий газ, сірчистий ангідрид, сірковуглець, сірководень та ін. Найбільш численним класом речовин, що забруднюють повітря у містах, є вуглеводні. До числа постійних інгредієнтів газового забруднення атмосфери відносяться також вільний хлор, його сполуки та ін.

Із забрудненням повітря асоціюється і таке специфічне явище, як кислотні дощі.

Вчені продовжують сперечатися про склад так званих парникових газів. Найбільший інтерес у зв'язку з цим викликає вплив концентрації вуглекислого газу (СО₂) на парниковий ефект атмосфери.

3. Екологічні проблеми використання водних ресурсів.

Існуван­ня біосфери і людини зокрема завжди ґрунтувалося на викорис­танні води. Людство постійно збільшувало водоспоживання, під­даючи гідросферу великому різноманіттю впливів. Передусім це стосується таких небезпечних впливів, як забруднення і висна­ження поверхневих і підземних прісних вод.

На будь-яку водойму впливають умови формування поверхневого або підземного вод­ного стоку, різноманітні природні явища, транспорт, промислове і комунальне будівництво, господарська та побутова діяльність лю­дини. Наслідком цих впливів є внесення у водне середовище нових, невластивих йому забруднювачів, що погіршують якість води.

Світові проблеми прісної води. Вода і життя – поняття нероз­дільні. На Землі всього 1,5% гідросфери припадає на прісні води, проте вони постійно відновлюються. Прісні водні ресурси існують завдяки кругообігу води.

Запаси прісної води потенційно великі. Однак у будь-якому районі світу вони можуть виснажуватися через нераціональне во­докористування або забруднення. Кількість таких територій зрос­тає, охоплюючи цілі географічні райони.

Головний же споживач пріс­ної води – сільське господарство: на його потреби іде 70-80% усієї прісної води. Зрошувальне землеробство займає лише 15-17% площі сільськогосподарських угідь, а дає половину всієї продукції, майже 70% посівів бавовнику у світі існує завдяки зрошенню.

Стік рік змінюється залежно від коливань клімату. Втручання людини в природні процеси торкнулося вже й річкового стоку. У сільському господарстві велика частина води не повертається в ріки, а витрачається на випаровування та утворення рослинної маси, тому що при фотосинтезі водень з молекул води переходить в органічні сполуки.

Обмежені і навіть убогі в багатьох країнах запаси прісних вод значно скоротилися через забруднення. Зазвичай забруднюючі речовини розділяють на кілька класів залежно від їхньої приро­ди, хімічної будови й походження.

Джерела забруднення гідросфери.

Процеси забруднення гід­росфери пов'язані з різними чинниками, проте основними джере­лами є:

• витік нафти і нафтопродуктів;

• скидання у водойми неочищених стічних вод;

• змив отрутохімікатів зливовими опадами;

• підприємства хімічної, гірничо-видобувної, нафтової, целю­лозно-паперової промисловості;

• морський і річковий транспорт;

• сільське господарство.

Під забрудненням водойм розуміють потрапляння у значних кількостях і концен­траціях забруднювачів, які послаблюють біосферні функції во­дойм та порушують нормальні умови середовища.

Забруднення води проявляється у зміні фізичних, органолеп­тичних властивостей (порушення прозорості, забарвлення, запа­ху, смаку), збільшенні вмісту сульфатів, хлоридів, нітратів, ток­сичних важких металів, зменшенні розчиненого у воді кисню по­вітря, появі радіоактивних елементів, хвороботворних бактерій тощо.