8. Політичні ідеї англійського Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів т.Гоббса та Дж.Локка.

Просвітництво - прогресивна ідейна течія епохи становлення капіталізму, пов'язана з боротьбою проти феодальних порядків. Вона мала такий величезний вплив на всі сфери духовного життя суспільства, що й саму епоху називають епохою Просвітництва (XVII—XVIIIст.). Період характеризується подальшим зростанням і зміцненням національних держав Європи, докорінними економічними зрушеннями, бурхливим розвитком промисловості та напруженими соціальними конфліктами. Характерною рисою Просвітництва було прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, «вічної справедливості», рівності та інших принципів, що, на їх думку, випливають з самої природи, з невід'ємних «природних прав» людини. Вірили в людину, її розум. В цьому продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.

Томас Гоббс (1588-1679 рр) - англійський філософ. Розробник ідеї природного права і договірної концепції держави, які використовував для захисту абсолютної монархії і засудження революцій. Найвідомішою його працею є «Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної та громадянської».

Головні ідеї: людині притаманний природний стан боротьби та анархії що веде до війни всіх проти всіх". Держава, що її Гоббс уподібнював до міфічного біблейського чудовиська, є наслідком домовленим, що кладе край неминучому знищенню людини самої себе.

Т. Гоббс вважав, що всі люди були створені рівними щодо фізичних і розумових здібностей і мали однакові права. Але так, як людина за своєю природою є істотою егоїстичною, жадібною і честолюбною, то в додержавному стані панував принцип «людина людині – вовк» і велася "війна всіх проти всіх".

Гоббс вважав можливими лише три форми здійснення необмеженої влади держави: монархію, демократію та аристократію. Відрізняються вони не за сутністю верховної влади, а за ступенем придатності здійснення тієї мети, задля якої були встановлені. Віддавав перевагу монархії, бо вона, на його думку, краще від інших відображає і реалізує абсолютний характер влади держави.

Джон Локк (1632-1704pp.) – англійський засновник класичного лібералізму. Сприйняв і збагатив ідеї природного права, суспільного договору та ін. Основна праця: "Два трактати про правління".

Головні ідеї: необхідність розділу влади на законодавчу, союзну (сфера зовнішньої політики), виконавчу (судову). Виконавча (судова) влада надає гарантії свободи для кожного громадянина і вимагає від кожної людини виконання законів. Держава повинна підкорюватися природним принципам права. Всі рівні перед законом. Особистість має перевагу над суспільством і державою.

За Локком, до виникнення держави люди перебували у природному стані, де не було «війни всіх проти всіх». Люди вільно розпоряджалися собою і своєю власністю. Але у природному стані не було органів, які б вирішували спори між людьми, здійснювали належне покарання винних. З метою належного забезпечення природних прав, рівності і свободи, захисту особи і власності люди погодились утворити державу. Держава – сукупність людей, які об’єдналися в єдине ціле під захистом ними ж установленого загального закону і створили судову інстанцію, уповноважену владнувати конфлікти між ними і карати злочинців.

У законі Локк вбачав першу державотворчу ознаку. Закон – це не будь-який припис держави, а лише той її акт, що вказує громадянинові таку поведінку, яка відповідає його власним інтересам і слугує загальному благу. Ознаки закону: стабільність, довго тривалість дії. Його повинні знати і виконувати всі, він є обов’язковим для всіх.

Розрізняє законодавчу, союзну (сфера зовнішньої політики), виконавчу (судову). Законодавча має належати парламенту, який періодично збирається для прийняття законів, але не втручається у їх виконання; виконавча – королю, який керує втіленням цих законів у життя, призначає міністрів, суддів та ін. посадових осіб; союзну (федеративну) здійснює король і кабінет міністрів, вони відають питаннями війни, миру та зносин з іншими державами. Законодавча – найвища влада у країні, інші види влади їй підпорядковуються. Так король має право розпуску парламенту, може накладати вето на закони тощо.

Спільні риси: ідея природного права, суспільний договір людей задля утворення держави, рівність всіх громадян перед законом, надання переваги монархії (але Локк - конституційній).

Відмінності:

• присутність «війни всіх проти всіх» (у Гоббса є, а в Локка немає),

• природні права (Гоббс – закон самозбереження, Локк – права на життя, володіння майном, свободу і рівність),

• поділ влади (Гоббс – немає, Локк - є),

• право опору народу владі (Гоббс – тільки про загрозі само існування; Локк - є).