- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучасній політології.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура.
- •3. Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •4. Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •5. Політична думка стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •6. Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі.
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •Політичні ідеї французького Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів ш.-л. Монтеск’є та ж.-ж. Руссо.
- •Соціально-політична доктрина марксизму.
- •Політичне вчення м. Вебера.
- •Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату.
- •Основні етапи розвитку політичної думки України.
- •Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •Ефективність і стабільність політичної системи.
- •Різновиди політичних систем. Типологія політичних систем г. Алмонда.
- •Поняття політичного режиму та його типи.
- •Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Авторитарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •Характерні риси політичного режиму сучасної України.
- •Теорія „третьої хвилі демократизації”.
- •Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демократії д. Растоу.
- •Феномен „дефектної демократії”.
- •Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави.
- •Соціальна держава
- •37.Громадянське суспільство та його інститути.
- •38. Парламент як інститут представництва та узгодження інтнресів
- •39. Сутність політичної партії. Типи партій
- •40. Партійна система. Типи партійних систем
- •41. Політичні партії та партійні системи України.
- •42. Групи інтересів. Лобізм.
- •Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки.
- •Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •Поняття, структура та функції політичної ідеології.
- •Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології.
- •Соціал-демократична ідеологія.
- •Фашизм і неофашизм як політичні ідеології.
- •Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична соціалізація: сутність, етапи, моделі.
- •Поняття політичного лідерства. Типи політичного лідерства.
- •Сутність еліти: концепції в. Парето та г. Моска. Типи еліт.
- •Поняття, структура, динаміка та функції політичного конфлікту. Типи політичних конфліктів.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
- •Головні етапи європейської інтеграції. Взаємовідносини Європейського Союзу і України.
Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
Республіка — це така форма державного правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою (парламентом). Республіка — найпоширеніша форма правління.
Існують три основних різновиди республіканської форми правління: президентська республіка, парламентарна республіка і республіка змішаного типу.
Основна відмінність між ними полягає у способі формування та функціонування уряду. У президентській республіці уряд формує і очолює президент, який одночасно виступає главою держави і главою уряду. Сформований позапарламентським шляхом, уряд не несе за свою діяльність відповідальності перед парламентом. У парламентарній республіці уряд формується парламентським шляхом, несе перед парламентом політичну відповідальність і зобов'язаний піти у відставку в разі висловлення йому парламентом вотуму недовіри. Сформований із представників партій парламентської більшості, уряд через цю більшість фактично контролює і спрямовує діяльність парламенту. За змішаної форми державного правління — парламентарно-президентській чи президентсько-парламентарній — уряд формується спільно президентом і парламентом, а та чи інша назва змішаної форми правління визначається тим, у кого з них більше повноважень щодо формування та функціонування уряду.
Розглянемо особливості кожного з цих різновидів республіканської форми правління докладніше.
Основними ознаками президентської республіки є:
1) дотримання формальних вимог жорсткого поділу влади й запровадження збалансованої системи стримувань і противаг;
2) обрання президента на загальних виборах;
3) поєднання повноважень глави держави і глави уряду в особі президента й відсутність посади прем'єр-міністра;
4) формування уряду президентом лише за обмеженою участю парламенту;
5) відсутність політичної відповідальності уряду перед парламентом;
6) відсутність права глави держави на розпуск парламенту;
7) відсутність інституту контрасигнування, тобто скріплення актів президента підписами міністрів, які б несли за них відповідальність6.
Класичною президентською республікою вважаються США. Класичному варіанту президентської республіки притаманна наявність двох центрів влади — президента і парламенту, між якими немає тісних функціональних відносин, тому ця форма правління називається ще дуалістичною республікою.
Парламентарна республіка характеризується проголошенням принципу верховенства парламенту, перед яким уряд несе політичну відповідальність за свою діяльність. Ознаками парламентарної республіки є: 1) здійснення повноважень глави держави і глави уряду різними особами, наявність посади прем'єр-міністра; 2) обмеженість владних повноважень глави держави і водночас віднесення реальної компетенції у сфері виконавчої влади до уряду та його глави; 3) формування уряду парламентом за участю глави держави, яка зазвичай є майже номінальною; 4) формальна політична відповідальність уряду (колективна та індивідуальна) перед парламентом; 5) право глави держави розпустити парламент, котре, як правило, ефективно контролює уряд; 6) контрасигнування актів глави держави главою уряду та (або) відповідним міністром.
На європейському континенті парламентарна республіка існує в Албанії, Греції, Естонії, Італії, Латвії, Словаччині, Угорщині, Чехії, ФРН та Югославії. На відміну від президентської республіки за парламентарно-республіканської форми правління президент обирається не на загальних виборах, а парламентом або ' спеціальною колегією, яка в основному складається з депутатів того ж парламенту.
Однією з сучасних форм державного правління є так звана змішана — парламентарно-президентська, або президентсько-парламентарна — форма республіканського правління, яку іноді не зовсім вдало називають «напівпрезидентською республікою». Типовою ознакою такої форми правління є поєднання елементів президентської і парламентарної республік, сильної президентської влади та ефективного контролю парламенту за діяльністю уряду. Уряд формується, як і в парламентарній республіці, за участю тією чи іншою мірою парламенту й несе політичну відповідальність як перед президентом, так і перед парламентом.
Ще однією важливою ознакою цієї форми правління є дуалізм виконавчої влади: президент здійснює загальне керівництво урядом, який очолює прем'єр-міністр. За змішаної республіканської форми правління президент має більше повноважень, ніж глава держави у президентській республіці.
Кожній із трьох основних форм республіканського правління притаманні певні переваги й недоліки порівняно з іншими формами.
