- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучасній політології.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура.
- •3. Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •4. Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •5. Політична думка стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •6. Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі.
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •Політичні ідеї французького Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів ш.-л. Монтеск’є та ж.-ж. Руссо.
- •Соціально-політична доктрина марксизму.
- •Політичне вчення м. Вебера.
- •Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату.
- •Основні етапи розвитку політичної думки України.
- •Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •Ефективність і стабільність політичної системи.
- •Різновиди політичних систем. Типологія політичних систем г. Алмонда.
- •Поняття політичного режиму та його типи.
- •Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Авторитарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •Характерні риси політичного режиму сучасної України.
- •Теорія „третьої хвилі демократизації”.
- •Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демократії д. Растоу.
- •Феномен „дефектної демократії”.
- •Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави.
- •Соціальна держава
- •37.Громадянське суспільство та його інститути.
- •38. Парламент як інститут представництва та узгодження інтнресів
- •39. Сутність політичної партії. Типи партій
- •40. Партійна система. Типи партійних систем
- •41. Політичні партії та партійні системи України.
- •42. Групи інтересів. Лобізм.
- •Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки.
- •Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •Поняття, структура та функції політичної ідеології.
- •Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології.
- •Соціал-демократична ідеологія.
- •Фашизм і неофашизм як політичні ідеології.
- •Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична соціалізація: сутність, етапи, моделі.
- •Поняття політичного лідерства. Типи політичного лідерства.
- •Сутність еліти: концепції в. Парето та г. Моска. Типи еліт.
- •Поняття, структура, динаміка та функції політичного конфлікту. Типи політичних конфліктів.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
- •Головні етапи європейської інтеграції. Взаємовідносини Європейського Союзу і України.
Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
Держава – основний інститут політичної системи суспільства, який організовує, спрямовує та контролює суспільну діяльність та відносини людей, суспільних груп, класів та асоціацій. Держава є центральним інститутом влади в суспільстві.
У сучасному розумінні держава – складна, багатофункціональна, внутрішньо диференційована цілісність, її відрізняють наявність певних правил, що регулюють її життєдіяльність, найвища концентрація влади, найбільша здатність до вирішення суспільних проблем.
Ознаки держави: територія, народ, суверенітет.
Територія – це просторова форма і матеріальна основа життєдіяльності людей. Сучасне міжнародне правол виходить з принципу недоторканності та територіальної цінності держав.
Народ. Цей головний елемент поняття державно-правового суспільства свідчить про те, що його складає більшість людей, які проживають на одній території, співіснують не ізольовано один від одного, впливають один на одного.
Суверенітет – невідємна властивість держави, тобто за його відсутності не має і самої держави. Суверенітет можна визначити як делеговану народом верховну владу, що полягає у самостійному, незалежному здійсненні державою всіх функцій у рамках внутрішнього і міжнародного права.
Функції держави — це можливі і реальні основні напрями діяльності держави та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які конкретизуються в завданнях, цілях і соціальному призначенні.
Основні функції держави – це головні напрямки її політики, які здійснюються від імені держави в цілому, а їх виконання забезпечується силою усього державного механізму.
Основні функції держави:
економічна (координація та регулювання економічних процесів);
соціальна (організація соціального забезпечення, системи охорони здоров'я, страхування тощо);
культурно-виховиа (організація процесу виховання, системи освіти, просвітництва та наукових досліджень);
підтримання правопорядку та захист державного ладу;
формування нації (держава виступає як інструмент національної інтеграції);
захист зовнішніх інтересів та оборона, розвиток взаємовигідного співробітництва
Існує декілька концепцій походження держави.
Теологічна концепція пояснює виникнення держави, а також всі її рішення, діями і санкціями божественної волі. На монарха покладені основні обов'язки з поширення вчення Божого, з покарання ворогів, що творять зло, і зі створення умов для благочестивого життя людей.
Патріархальна концепція розглядає державу як продукт сім'ї, яка розрослася до розмірів держави, при цьому влада правителя тлумачиться як влада батька в сім'ї, а відносини між підданими і володарями - як сімейні відносини.
Договірна концепція засновується на тому, що виникненню держави передує природній стан суспільства і людини, який характеризується необмеженою свободою. Тільки, після укладення суспільного договору безмежна свобода була введена в розумні межі шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права і свободи особистості.
Психологічна концепція виходить з того, що держава існує через наявність у людини психологічних потреб жити в межах організованого суспільства, у відчутті необхідності колективної взаємодії або через схильність більшості до підпорядкування.
Класова (марксистська) концепція трактує державу класову за походженням (з'являється разом з поділом суспільства на класи) і за суттю (орган класового панування: орган пригнічення одного класу іншим).
Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним чином тлумачиться і походження класової експлуатації. Для підтримки порядку і придушення опору знадобилося створення державних органів і прийняття законів.
Расова концепція спирається на постулат, що існують вищі і нижчі раси, а держава необхідна для забезпечення панування перших над іншими. Сучасні дослідники відкинули цю теорію.
Органічна концепція проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і в функціях. Всі елементи держави взаємопов'язані і доповнюють один одного. Порушення цієї гармонії призводить до хвороби всього організму і навіть до його смерті. Цей погляд на державу обгрунтував англійський соціолог Т.Спенсер.
Іригаційна концепція пов'язує походження держави з необхідністю побудови великих зрошувальних систем. Цей підхід використовується для пояснення історії країн Стародавнього Сходу.
