- •1.Історія становлення науки про політику. Основні напрямки в сучасній політології.
- •2. Політика як соціальне явище: її сутність і структура.
- •3. Політичне вчення Платона: модель ідеальної держави та її викривлення.
- •4. Політичне вчення Аристотеля: походження та сутність держави, форми державного устрою.
- •5. Політична думка стародавнього Риму: «змішана» форма державного устрою Цицерона.
- •6. Політична думка Середньовіччя: церква та держава в політичних концепціях Фоми Аквінського та Марсилія Падуанського.
- •Політична думка Відродження. Політичний реалізм н. Макіавеллі.
- •8. Політичні ідеї англійського Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів т.Гоббса та Дж.Локка.
- •Політичні ідеї французького Просвітництва: порівняльний аналіз поглядів ш.-л. Монтеск’є та ж.-ж. Руссо.
- •Соціально-політична доктрина марксизму.
- •Політичне вчення м. Вебера.
- •Соціально-політична доктрина ісламу. Сутність халіфату.
- •Основні етапи розвитку політичної думки України.
- •Влада: сутність, структура, ресурси, функції.
- •Легітимність влади. Типи легітимного панування.
- •Поняття, структура, функції політичної системи суспільства. Модель політичної системи д. Істона.
- •Ефективність і стабільність політичної системи.
- •Різновиди політичних систем. Типологія політичних систем г. Алмонда.
- •Поняття політичного режиму та його типи.
- •Тоталітарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Авторитарний режим: сутність, ознаки, різновиди.
- •Сутність та головні ознаки демократичного режиму.
- •Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
- •Неопатримоніалізм як тип політичного режиму.
- •Характерні риси політичного режиму сучасної України.
- •Теорія „третьої хвилі демократизації”.
- •Структурні теорії демократизації. Вплив економіки та релігії на процес демократизації.
- •Процедурні теорії демократизації. Модель переходу до демократії д. Растоу.
- •Феномен „дефектної демократії”.
- •Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.
- •Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.
- •Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.
- •Республіканська форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Монархічна форма державного правління: сутність та різновиди.
- •Форма правління в Україні.
- •Сутність правової та соціальної держави.
- •Соціальна держава
- •37.Громадянське суспільство та його інститути.
- •38. Парламент як інститут представництва та узгодження інтнресів
- •39. Сутність політичної партії. Типи партій
- •40. Партійна система. Типи партійних систем
- •41. Політичні партії та партійні системи України.
- •42. Групи інтересів. Лобізм.
- •Мажоритарна виборча система: сутність, переваги та недоліки.
- •Пропорційна виборча система сутність, переваги та недоліки.
- •Поняття, структура та функції політичної ідеології.
- •Лібералізм і неолібералізм як політичні ідеології.
- •Консерватизм і неоконсерватизм як політичні ідеології.
- •Соціал-демократична ідеологія.
- •Фашизм і неофашизм як політичні ідеології.
- •Поняття та структура політичної культури. Типи політичної культури.
- •Політична соціалізація: сутність, етапи, моделі.
- •Поняття політичного лідерства. Типи політичного лідерства.
- •Сутність еліти: концепції в. Парето та г. Моска. Типи еліт.
- •Поняття, структура, динаміка та функції політичного конфлікту. Типи політичних конфліктів.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: політичний реалізм і неореалізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: неолібералізм.
- •Основні підходи до аналізу міжнародних відносин: світ-системна теорія.
- •Головні етапи європейської інтеграції. Взаємовідносини Європейського Союзу і України.
Сучасні концепції демократії. Теорія поліархії р. Даля.
Демократія – у буквальному розумінні – це влада народу, народовладдя. У найбільш вживаному значенні - форма політичного, державного устрою, яка випливає з визначення народу як джерела влади, його права брати участь у вирішенні спільних державних справ, та визнання принципів свободи і рівності та інших прав громадян. Демократія передбачає запровадження державою правових та процедурних гарантій, їх реалізацію в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Головні передумови демократії: високий рівень соціально-економічного розвитку країни; панування приватної власності; плюралізм форм власності; наявність розвинутого ринку, плюралізм політичних ідей, програм, позицій; наявність громадянського суспільства, наявність правової держави; високий загальний рівень культури суспільства. Головні риси демократичного суспільства: свобода, рівність, вільне волевиявлення громадян, політичний плюралізм, багатопартійність, свобода слова, друку, совісті, надійний правовий захист, недоторканість особи, її матеріальних та духовних надбань.
Концепції: історично першою концепцією вважається класична ліберальна демократія, яка ґрунтується на перелічених вище принципах. Головна ідея лібералізму – ідея індивідуальної свободи. Ліберальна демократія на перший план ставить громадянську свободу як незалежність особистого життя індивіда. Забезпечення свободи ґрунтується на реалізації прав і свобод індивіда: права на життя й недоторканність особи, право на свободу, права на власність і вільну економічну дія-ть, свобод приватного життя – недоторканності житла.
Концепція плюралістичної демократії ґрунтується на врахуванні всієї множинності, багатоманітності соціальних інтересів. Основною ознакою її є відкритий характер прийняття рішень через представницькі органи влади.
Концепція корпоративної демократії. Згідно з нею політика має здійснюватись за участю держави та обмеженої кількості найвпливовіших організацій.
Демократія відрізняється від інших режимів як ступенем реалізації гарантій або значними розмірами допустимої опозиції так і пропорцією населення, яке володіє правом контролю за діяльністю уряду та змагання з ним.
В світі немає повністю демократизованих систем, томуР. Даль заміняє поняття «демократія» на більш точний, на його думку, термін - «поліархія».
Поліархія описується Р. Далем як політичний режим, який характеризується наступними сьомома інститутами:
1) виборні влади, наділені правом контролю над урядовими рішеннями;
2) вільні і справедливі вибори, в яких рідко зустрічаються зловживання;
3) виборче право, яке поширюється практично на все доросле населення;
4) право всіх дорослих громадян претендувати на обрання;
5) свобода вираження думки;
6) альтернативні джерела інформації і право громадян на пошук альтернативної інформації;
7) організаційна самодіяльність, тобто право громадян формувати самостійні асоціації та організації, включаючи партії і групи інтересів.
Основною рисою демократії Р. Даль вважає постійну реакцію уряду на потреби своїх громадян. Ця реакція знаходиться в прямій залежності від трьох прав (можливостей) громадян:
1) формулювати свої потреби;
2) інформувати про свої інтереси інших громадян або уряд за допомогою індивідуальних чи колективних дій;
3) мати переваги (потреби), які визначали б діяльність уряду і не піддавалися б дискримінації.
