Корені лопуха — radices bard anae

Л опух справжній — Arc­tium lappa L., syn. Lappa major Gaertn., род. айстрові —Aste- raceae

Лопух большой (ре­пейник); назва походить від латинізованої назви рослини arktion — лопух; lappa — латинська назва лопуха.

Рослина дворічна тра­в’яниста. Корені розгалуже­ні, м’ясисті, веретенопо­дібні, зовні сірувато-бурі, всередині — блідо-сірі. Стебло прямостояче, зав­вишки до 2 м, бороздчасте, розчепірено-галузисте, па- вутинистоопушене. Листки черешкові, чергові, яйцепо­дібно-серцевидні, загост­рені, знизу тонкосіропов- стисті; прикореневі листки завдовжки до 50 см, верхні значно менші. Квітки двостатеві, трубчасті, пурпурові, в кулястих коши­ках, що утворюють китице- або щиткоподібне суцвіття. Плід — сім’янка.

Поширення. Зустрічається майже по всій Україні, зрідка в пів- . денних степових районах. Росте у садах, на городах, смітниках, по­близу житла, коло доріг, по берегах річок і струмків, у лісах.

Заготівля. Восени заготовляють корені рослин першого року вегетації, навесні, на початку вегетації,— корені другого року. Ви­копують лопатами, обтрушують від землі, відрізають наземну ча­стину і тонкі корінчики, промивають у холодній воді, очищають від кори, розрізають на шматки завдовжки 10-25 см, при необхід­ності розчахують ще уздовж і сушать на відкритому повітрі або на горищі під залізним дахом, у приміщеннях з доброю вентиляцією, розіславши тонким шаром; штучне сушіння проводять при темпе­ратурі до 50 °С.

Хімічний склад сировини. Корені містять багато поліацети- ленових вуглеводнів, основні з яких — С_|7-алкіни: тридекадієн (1,11)- тетраїн-(3,5,7,9), тридецен( 1 )-пентаїн(3,5,7,9,11), тридекатетраєн (1,3,5,11)-діїн(7,9), тридекатриєн(1,3,11)-триїн-(5,7,9), ацетиленову кис­лоту тощо. У сировині є ефірна олія, гіркий сесквітерпеновий лактон типу

гермакраноліду — арктиопікрин, флавоноїди, інулін (близько 20 %), жир­на олія, сполуки, що містять сірку. З насіння виділені специфічні лігна- нові глікозиди, один з яких — арктиїн.

Біологічна дія та застосування. Корені лопуха справляють діуретичну, жовчогінну, дезинфікуючу та потогінну дію, стимулю­ють утворення протеолітичних ферментів та інсуліну, активно впли­вають на обмін речовин. Сильну антибіотичну і фунгістатичну дію мають деякі поліацетилени, але вони нестійкі в індивідуальному стані.

Зовнішньо використовують настій коренів на прованській олії (Oleum Bardanae) під назвою «реп 'яхова олія» для лікування кру­гової або гніздової плішивості, висівковидного лишаю обличчя, себореї, облисіння, для кращого зростання волосся. «Реп’яхову олію» отримують також з інших видів лопуха: лопуха павутинисто­го (Arctium tomentosum L.), л. малого (A. minus L.) і л. дібровного (A. nemorosum L.).

Трава полину звичайного —

HERBA ARTHEMISIAE VULGARIS

П олин звичайний — Arthemisia vulgaris L., род. айстрові — Asteraceae

Полынь обыкновенная, черно­быльник; названий так на честь Ар- темісії, дружини карійського царя Мав- сола (близько 352 р. до н. е.).

Рослина багаторічна трав’яниста.

Кореневища майже вертикальні, ба­гатоголові, здерев’янілі, циліндричні, з численними бурими придатковими коре­нями. Стебел декілька; вони прямі або коло основи висхідні, здебільшого во- лотисторозгалужені, ребристі, у верхній частині опушені. Листки чергові, пери- сторозсічені, верхівкові — три — п’я­тироздільні або з цілою листовою плас­тинкою, нижні — черешкові, стеблові

сидячі, зверху темно-зелені, голі, зіспо­ду — біло-повстисті, опушені. Квітки дрібні, рожеві або червонуваті, в обернено-яйцеподібних або еліп­тичних кошиках, що по одному або декілька на коротких гілочках містяться в пазухах лінійно-ланцетних листків і утворюють волотисті суцвіття. Крайові квітки кошиків жіночі, з вузькотрубчастим двозуб- частим віночком, середні — двостатеві, з лійковидно-трубчастим п’я-

тизубчастим віночком, плід — сім'янка. Цвіте з липня до серпня. Плоди дозрівають у серпні-вересні.

Поширення. Поширена майже повсюди, крім районів Край­ньої Півночі. Росте на луках, узліссях, лісових галявинах, по бе­регах річок і водойм, гірських схилах, серед чагарників, біля житла як бур’ян, зустрічаються зарості.

Заготівля. Заготовляють траву на початку цвітіння (липень- серпень), зрізаючи ножем верхівки стебел і бокові гілки завдов­жки до 35 см, завтовшки не більше 5 мм. Траву зв’язують у пуч­ки і розвішують або розкладають тонким шаром (5-7 см) на папері чи тканині. Сушать у затінку на протязі або у провітрюваному при­міщенні.

Хімічний склад сировини. Трава містить ефірну олію (0,1­0,3 %), у складі якої знайдені феландрен, пінен, цинеол, камфора, кадинен, туйон та його ефіри; гіркий сесквітерпеновий лактон пси- лостахіїн, флавоноїди (глюкозиди кверцетину, ізорамнетину), ру­тин, халкони з ізопреноїдним радикалом (кордоїн, ізокордоїн та їхні похідні); кумарини (умбеліферон, скополетин, ескулін, еску­летин та ін.), полісахариди, смолисті та дубильні речовини.

Кордоїн Ізокордоїн

Біологічна дія та застосування. Трава офіцинальна в бага­тьох країнах Європи та Америки як гіркота, яка збуджує апетит. В експерименті виявляє протипухлинну і противиразкову дію. Зас­тосовується в східній медицині.

У гомеопатії використовується свіжа трава з коренями при епілепсії, в гінекології при маткових кровотечах, загрозі вики­дання.

КВІТКИ ГЛУХОЇ КРОПИВИ БІЛОЇ - FLORES LAMII ALBI

Г луха кропива біла - Lamium album L., род. ясноткові — Lamiaceae

Яснотка белая (глухая крапива)

Рослина багаторічна, трав’яниста, корене­вищна, м’якоопушена. Стебла чотиригранні, прямі, заввишки 15-50 см. Листки супротивні, череш­кові, яйцеподібні або яйцеподібнотрикутні, із серцевидною основою та великопилчастим краєм, завдовжки 3-12 і завширшки 5-6 см. Квітки по

6. 16 у пазушних кільцях, майже сидячі, з лінійно- шиловидними приквітками. Чашечка трубчасто- дзвоникоподібна, з п’ятьма зубцями. Віночок дво­губий, білий або жовтувато-білий, зовні опушений, його трубка коротка, зігнута, всередині волосис­та. Плоди— видовжено-яйцеподібні оливково-зе­лені горішки.

Поширення. Росте розсіяно у західних і правобережних районах України, в лісах, серед чагарників на засмічених місцях. Промислова за­готівля здійснюється, головним чином, у лісових і лісостепових районах України.

Заготівля. Віночки квіток збирають вручну, висмикуючи з чашечок, у фазі повного цвітіння на початку в’янення. Складають без ущільнення в тару і негайно сушать під наметом або в провітрюваних приміщеннях, розсипав­ши тонким шаром і періодично перемішуючи.

Х імічний склад сировини. Найважливішим класом БАР квіток кро­пиви глухої білої є флавоноїди (ізокверцитрин, кверцетин, кемпферол, аст­рагалін); містять вони також значну кількість слизу (до 10 %), іридоїди (ла- міол, ламіозид), сапоніни, дубильні речовини, ефірну олію, аскорбінову кислоту, сліди алкалоїдів, хлорогенову і галову кислоти. Певний внесок у фармакологічну активність сировини вносять холін, гістамін, тірамін.

R = Н —Ламіол R = СН₃СО — Ламіозид

Біологічна дія та застосування. Сировину імпортують у країни За­хідної Європи, де вона використовується як діуретичний та кровоспинний засіб при геморої, уретритах, нефритах, циститах; має вона також слабку гіпо­тензивну дію, що пов’язують із вмістом тритерпенових сапонінів.