- •Біологічно активні речовини, які одержують методом культури тканин
- •Трава ехінацеї —herba echinaceaepurpureae кореневища та корені ехінацеї —
- •Абрикосова камедь — gummi armenia cae
- •Трагакант — gummi tragacanthae
- •Листя подорожника великого — folia plantaginis majoris трава подорожника великого свіжа —
- •Plantago major l., род. Подо- рожникові — Plantaginaceae
- •Насіння подорожника блощиного —
- •Трава подорожника блошиного свіжа —
- •Листя підбілу звичайного (мати-й-мачухи) — folia farfarae
- •Папаїн — papainum
- •Арахідонова кислота
- •Мигдальна олія — oleum amygdalarum
- •Персикова олія — oleum persicorum
- •Рицинова олія — oleum ricini
- •Соняшникова олія — Oleum Helianthi
- •Кукурбітин
- •Насіння льону —seminAlini, льняна олія — oleum uni
- •Масло какао (олія какао) —
- •Цибулини часнику — bulbi allii sativi
- •Кислоти
- •Альдегіди
- •Тригідроксифеноли
- •Ехінакозид
- •Трава фіалки — herba violae
- •Herba paeoniae anomalae кореневища і корені півонії — rhizomataet radices paeoniae anomalae
- •Плоди малини - fructus rubi idaei
- •Цинарин
- •Кореневища дріоптерису чоловічого — rhizomata filicis maris
- •Умбеліферон Ескулетин Фраксетин
- •Псорален
- •Ангеліцин (ізопсорален) (фуро-2',3': 7,8-кумарин)
- •Глюкозид-о-пдроксикумарової кислоти (цис-форма)
- •Трава буркуну — herba meliloti
- •Насіння каштана—semina hippocastani листя каштана — folia hippocastani
- •Плоди амі великої — fructus аммі majoris
- •Плід пастернаку посівного —
- •6 Мм. Колір бурувато-со- лом ’який.
- •Імператорин
- •Листя смоковниці (інжиру) — folia ficusi caricae плоди смоковниці (інжиру) — fructus ficusi caricae
- •Кореневища та корені дягелю —
- •Дигідросамідин
- •Плоди віснаги морквоподібної —
- •Плоди кропу запашного —
- •Плоди моркви дикої — fructus dauci carotae
- •6. Флавон
- •7 Флавонол
- •10 Дигідрохалкон
- •Листя чаю — folia тнеае
- •Плоди горобини чорноплідної свіжі —
- •Квітки пижма — flores tana сеті
- •Корені шоломниці байкальської — radices scutellariae baicalensis
- •Frucrus sophorae japonicae пуп’янки софори японської—
- •Листя гінкго — folia ginkgo
- •Трава хвоща польового —
- •Корені солодки — radices glycyrrhizae
- •Трава череди — herba bidentis
- •Еритроцентаурин
- •Кора крушини — cortexfrangulae
- •Корені щавлю кінського — radices rumicis
- •Листя сени — folia sennae, плоди сени — fructus sennae
- •Трава звіробою —herba нурешсі
- •Кореневища і корені марени красильної — rhizomata et radices rubiae
- •Кореневища змійовика — rhizomata bistortae
- •Плоди черемхи — fructus padi
- •Класифікація ізопреноїаів
- •Листки бобівника трилистого
- •Кора калини — cortex viburni
- •Сесквітерпени і сесквітерпеноїди
- •Варіанти зображення молекули фарнезену
- •Біогенетичний взаємозв 'язок основних структурних типів сесквітерпенових лактонів
- •Госипол
- •Folia menthae piperitae м’ятна олія — oleum menthae piperitae
- •Кореневища з коренями валеріани — rhizomata cum radicibus valerianae
- •Плоди ялівцю — fructus juniperi
- •Мм; на поперечному розрізі видно шість канальців з ефірною олією. Запах ароматний, сильний, смак гіркувато-пряний.
- •Квітки ромашки — flores chamomillae
- •Хамазулен
- •Плоди анісу — fructus anisi vvlgAklS анісова олія — oleum anisi
- •Кореш аралі, маньчжурсько, —
- •Трава астрагалу шерстистоквіткового—
- •Спіростаноловий тип сапогеніну
- •Кореневища з коренями діоскоре, — rhizomata cum radicibus dioscoreae
- •Трава горицвіту весняного — herba adonidis vernalis
- •Трава конвалії—herba convallariae листя конвалії-folia convallariae квітки конвалії—flores convallariae
- •Азометин (шифова основа)
- •Кислота
- •Ізомери термопсин і анагірин
- •Трава софори товстоплодої —
- •Трава плауна баранця —
- •Меконова кислота
- •Я дро пептидних алкалоїдів споринні
- •Насіння шоколадного дерева —
- •Трава дельфінію сітчастошюдого—
- •Трава пасльону дольчастого —
- •Метилметіонінеульфонія хлорид
- •Рутин (3-рутинозид кверцетину)
- •Трава очитку великого свіжа —
- •Корені лопуха — radices bard anae
- •Трава полину звичайного —
- •Корені любистку — radiceslevisticae
- •Прополіс — propolis
- •Квітковий пилок
- •Лрс, яка містить па.Іс»іяри.Иі і використовується у складі бад
- •Лрс, яка містить фенольні сполуки і використовується у складі бад
- •Лрс, яка містить моно- та сесквітерпеноїди, ефірні олії і використовується у складі бад
- •Лрс, яка містить алкалоїди і використовується у складі бад
- •Лікарські ферментні препарати, які випускаються в країнах снд
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить ліпіди
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить лігнани
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить ірндоїди
- •Фармакологічна дія та використання лрс, яка містить ефірні олії
- •Фармакогнозія з основами біохімії рослин
Метилметіонінеульфонія хлорид
Вітамін U цілюще діє на функцію шлунка, кишечника, печінки, жовчного міхура, тому що сприяє зменшенню секреції шлунка, загоює виразки. Застосовують цей вітамін при хронічному холециститі, виразковому коліті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Добова потреба — 15-20 мг.
Вітаміни аліциклічного ряду
Р
етиноли
(вітамін А, антиксерофтальмічний). До
цієї групи належать сполуки, що
складаються з 20 атомів
вуглецю. Вітамін А є похідним
триметилцик'логексанового ядра,
зв’язаного з аліфатичним ланцюгом,
який закінчується спиртовою групою.
Головним джерелом його добування є риб’ячий жир. У рослинах ретинол не зустрічається, але багато з них (морква, петрушка, зелена цибуля, щавель, червоний перець, чорна смородина,
шипшина, аррус, томати, абрикоси та ін.) містять каротини — провітаміни ретинолу.
Каротини — одна з головних груп каротиноїдів, які за своєю природою є тетратерпенами (С40Н64). Каротин у рослинах може бути у формі трьох ізомерів: ос-, (3- і у-каротину. Вони є переносниками активного кисню. Цим пояснюється наявність в рослинах численних кисневих похідних каротинів, у тому числі епоксидів у кільцях каротинів, що легко відщеплюють свій кисень.
У рослинах каротини знаходяться в хромопластах — пластидах плодів, квіток та інших частинах рослини, в хлоропластах разом із хлорофілом у вигляді водорозчинних білкових компонентів або в краплинах жирної олії. Р-Ізомер є найбільш поширеним каротином. В організмі проходить гідролітичне розщеплення молекули (З-каротину на дві симетричні половини, внаслідок чого утворюються дві молекули вітаміну А. Це перетворення відбувається у стінках кишечника під впливом ферменту каротинази.
З а- і у-каротинів утворюється тільки одна молекула вітаміну А, тому що ці ізомери мають по одному р-йононовому кільцю. Найбільш цінним є Р-каротин, з якого утворюється дві молекули ретинолу.
Вміст каротинів у рослинах залежить від періоду вегетації, зовнішніх умов, клімату, температури, видів добрив. Як джерело каротину цінйі ті рослини, в яких він накопичується в значній кількості. Одні з них (морква та гарбуз) є промисловою сировиною для одержання каротинів у чистому вигляді, інші — сировиною для одержання сумарних препаратів.
У готовому вигляді вітамін А надходить до організму людини тільки при окислюванні тваринних жирів. Нестача вітаміну А супроводжується сухістю та блідістю шкірних покривів, ламкістю нігтів, волосся, дегенеративними змінами слизових оболонок, підвищеною втомлюваністю, ураженням органів зору. Добова потреба — 1-2,7 мг.
Вітамін D (антирахітичний) — збірне поняття, що об’єднує декілька речовин (вітаміни D,, D,, D3, D4) з близькими хімічними та біологічними властивостями. Попередниками вітамінів групи D є фітостерони. З рослинною їжею вони потрапляють до тваринних організмів, перетворюються на холестероли, з яких потім
формуються ті чи інші вітаміни. Наприклад, ергостерол, який знаходиться в дріжджах, у тваринному організмі перетворюється на вітамін Dj.
Подібним чином утворюються й інші вітаміни групи D. Природні вітаміни Dj і D3 в значних кількостях накопичуються в печінці й жировій тканині тріски та морських тварин.
Біохімічна роль вітаміну D пов’язана з регуляцією кальцієвого й фосфорного обміну. Нестача його в організмі призводить до рахіту (у дитячому віці) й остеомієліту (у дорослих).
Добова потреба — 400 МО (1 Міжнародна одиниця відповідає 0,025 мкг ерго- або холекальциферолу).
Вітаміни ароматичного ряду
До ароматичного ряду відносяться вітаміни групи К, які є похідними 2-метил-1,4-нафтохінону і мають антигеморагічну активність. У вищих рослинах міститься лише вітамін Кг
Філохінон (вітамін К,, антигеморагічний) у своїй будові має .нафтохінонове ядро. По С-3 положенню приєднаний залишок ви- сокомолекулярного аліфатичного дитерпенового спирту фітолу, який входить також до складу хлорофілу.
Велику цінність мають рослини, в яких вітамін К накопичується у значній кількості. Це кропива, кукурудзяні приймочки, калина, грицики, люцерна, шпинат та ін. Фізіологічна роль вітаміну К, пов’язана з утворенням протромбіну і припиненням кровотеч. Добова потреба дорослої людини — 0,2-0,3 мг.
Вітаміни гетероциклічного ряду
До гетероциклічного ряду відносяться вітаміни груп Е, Р, РР, В та деякі інші.
Токофероли (вітамін Е, вітамін розмноження) за хімічною будовою є похідними хроману (бензо-у-дигідропірану).
В основі будови вітамінів групи Е лежить молекула токолу (6-гідрокси-2-метил-2(4ґ,8ґ,12ґ-триметил-Зг-децил)-хроман:
Відомо сім ізомерів, з яких у рослинах найбільш поширені а-, р- та у-токофероли, що відрізняються за кількістю метальних груп у положеннях С-5, С-7, С-8. Найбільш активним є а-токоферол.
Токофероли містяться у рослинних оліях — кукурудзяній, соєвій, соняшниковій, бавовняній, арахісовій, обліпиховій, шипшиновій тощо, а також у зелених частинах рослин, насамперед у молодих паростках злаків. Це практично виключає можливість гіпо- та авітамінозів, завдяки надходженню з їжею вітаміну (Е у достатній кількості.
Відомо, що токофероли регулюють нормальний розвиток .та функцію статевих залоз, а також розвиток зародку. Крім того, Р- і у-тогофероли виявляють значну антиоксидантну активність. Добова потреба — 15 МО (1 МО відповідає 1 мг D, L-a-токофе- ролу).
Біофлавоноїди (вітаміни групи Р, вітаміни проникності) найактивніше діють у поєднанні з аскорбіновою кислотою, тому іноді їх називають вітаміном С2. До вітамінів Р відносять велику групу природних речовин: флавони, флавоноли, флавани, катехіни, флаванони, антоціани та ін.
Природні джерела одержання флавоноїдів — листя чаю (катехіни, флавоноли), шкірка цитрусових (флаванони, флавони), плоди шипшини (антоціани, флавони, флавоноли), плоди аронії чорноплідної (антоціани, флавоноли, флавани), трава гречки, пуп’янки софори ніпонської (флавони, флавоноли), плоди чорниці, калини, полуниці (антоціани) та ін.
