Дигідросамідин

Біологічна дія та застосування. Використовують препарат фло- верин при спазмах периферичних судин, спастичних формах ен­дартеріїту, хворобі Рейно, легких формах хронічної коронарної недостатності.

ХРОМОНИ

Класифікація

Відомо більш як 50 похідних хромону, які, виходячи з їхніх структурних особливостей, можна розділити на такі групи.

1. Прості хромони, що містять гідрокси-, алкокси-, алкильні й гідроксиметилалкильні радикали і їхні глікозиди: заміщені в у-піроновому кільці; заміщені в бензольному кільці; заміщені в бензольному і у-піроновому кільці

2. Бензохромони:

лінійної будови (6,7-бензохромони); ангулярної будови (7,8-бензохромони).

3. Фурано- і дигідрофуранохромони і їхні глікозиди

4. Піранохромони:

л інійної будови (6,7-піранохромони); ангулярної будови (7,8-піранохромони).

4. Оксепінохромони:

лінійної будови (6,7-гідроксипінохромони); ангулярної будови (7,8-гідроксипінохромони).

Фізико-хімічні властивості

Природа і порядок заміщення радикалів у бензоідній частині молекули вказує на те, що більшість хромонів є похідними флороглюцину Це підтверджується жорсткою обробкою хромонів тривалим нагріванням з концентрованим їдким лугом або плавлен­ням з твердим лугом, у результаті чого відбувається повне вида­лення у-піронового кільця

Реакція з лугами дозволяє відрізнити хромони від кумаринів при їхній спільній присутності Так, хромони з лугом утворюють о- гідрокси-(3-дикетони з безповоротним розкриттям у-піронового кільця, у той час як кумарини при підкислюванні розчину знову пе­ретворюються у вихідні сполуки, тобто відбувається рециклізація а-піронового кільця

Хромони в УФ-світлі дають подібну з кумаринами флуоресцен­цію (блакитна, жовта, зеленкувато-жовта, жовто-брунатна або бру­натна), але, на відміну від кумаринів, хромони не утворюють забар­влених сполук з діазотованою сульфаніловою кислотою, а на відміну від флавоноїдів не дають характерного забарвлення з 2 % метаноль- ним розчином цирконію хлориду, алюмінію хлориду, з магнієм і кон­центрованою хлороводневою кислотою

Виділення і дослідження

Для виділення і очищення природних хромонів широко застосовується метод колонкової хроматографії 3 цією метою рос­линну сировину екстрагують органічним розчинником (петролейним або діетиловим ефіром, хлороформом, метиловим або етиловим спиртом) Отримані витяжки упарюють і хроматографують на колон­ках силікагелю, відбираючи фракції, що містять хромони їх упарю­ють і перекристалізовують хромони з різних розчинників

Якісні реакції. Аналітичне значення для виявлення хромонів у рослинній сировині мають реакції з концентрованими мінеральни­ми кислотами (H,S0₄, НС1, Н₃Р0₄), в результаті яких утворюються забарвлені оксонієві солі характерного лимонного кольору, і реакція з концентрованими їдкими лугами, з якими хромони утворюють пур­пурово-червоне забарвлення

Біологічна дія та застосування

Природні хромони мають різні біологічні властивості Медичне застосування сьогодні знайшли фурохромони, що ма­ють спазмолітичну, коронаролітичну дію 3 інших похідних хро-

мона 5-ацетоніл-7-гідрокси-2-метилхромон виявляє антибак­теріальну дію, аміди 2-хромонкарбонових кислот виявляють анти- коагулюючу дію, тетразольні похідні — антиалергічну й анальгетич- ну, 2-ациламінопохідні — стимулюючу, похідні піранохромонів — виражену бактеріостатичну

Рослинна сировина та препарати, які містять хромони, наведені у табл 6 Додатків

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ТА СИРОВИНА,

ЯКІ МІСТЯТЬ ФУРАНОХРОМОНИ