Кореневища та корені дягелю —

RHIZOMATA ET RADICES ANGELICAE

Д ягель лікарський (дуд­ник) — Angelica archangelica L., syn. Archangelica officinalis Hoffin., род. селерові — Apiaceae

Дягель лекарственный, дудник обыкновенный; латин, назва від angelicus, -а — ан­гельський; грецьк. archaios — старший — за ім’ям арханге­ла Рафаїла, який дав людям знання з лікарських власти­востей багатьох рослин.

Рослина трав’яниста дво- або багаторічна, заввишки до 2 м. Кореневище коротке, товсте, завдовжки 8—15, завширшки до 5 см, зовні кільчасте. На зламі виді­ляється білий, як молоко, сік Стебло пряме, товсте, голе, дудчасте. Прикореневі лист­ки великі, двічі-, тричіперисторозсічені, загострені, стеблоохоплюючі. Квітки дрібні, зеленкуваті, зібрані у великі (діаметром 10-17 см) зонтики. Плід — двосім’янка.

Поширення. Росте по всій території європейської частини СНД, по долинах річок, на вологих луках, трав’яних болотах. Культивується.

Заготівля. Кореневища і корені заготовляють навесні другого року вегетації або восени. їх очищають від землі і миють у холодній воді. Су­шать на відкритому повітрі (у затінку), на горищі під залізним дахом або у сушарках при температурі 60 °С.

Хімічний склад сировини. Сировина містить кумарини і фуро­кумарини: ксантотоксин, бергаптен, ангеліцин, остол, остенол, імператорин, ангелікову кислоту, аптерин та ін.; ефірну олію (0,5 %), сесквітерпеноїди гіркого смаку, органічні та жирні кис­лоти, флавоноїди (нарінгенин), дубильні речовини, фітостерин.

Н Cs. J L R= Н — Ангелікова кислота (архангеліцин)

³ ОН R= Glu — Аптерин

^Нз^С OR

Біологічна дія та застосування. Сировина відноситься до аро­матичних гіркот, входить до фармакопеи різних країн. Відвар ви­являє спазмолітичну, протизапальну та седативну дію, покращує травлення. Настойка використовується для розтирань при міозиті, радикуліті та невралгії. Входить до складу комплексного препарату енерготонік доппельгерц.

У харчових добавках (БАД) використовують як ароматизатор. Ксантотоксин у великих дозах діє мутагенно та канцерогенно.

ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ТА СИРОВИНА, ЩО МІСТЯТЬ ПІРАНОКУМАРИНИ

КОРЕНЕВИЩА ТА КОРЕНІ ЗДУТОШНДНИКА СИБІРСЬКОГО — RHIZOMATA ЕТRADICES PHLOJOD1CARPISIBIRICI

З

о

о

о

дутоплідник сибірський — Phlojodicarpus sibiricus К.—Pol., род. селерові — Apiaceae

Вздутоплодник сибирский; назва походить від грецьк. phloi- dao — здувати, karpos — плід; латин, sibiricus — сибірський за місцем зростання.

Рослина багаторічна тра­в’яниста, до 70 см заввишки. Його коротке вертикальне ба­гатоголове кореневище, при­крите залишками черешків листків, переходить у стриж­невий корінь завдовжки 15­25 (50) см. Стебла прості або гіллясті, ребристі. Прикорене­ве листя численне, голе, три- чіперисторозсічене, сизувато- зелене. Листкові пластинки яйцеподібні, завдовжки 5-30 та

завширшки 2-10 см, з лінійно-ланцетовидними, загостреними частками. Стеблового листя мало, воно дрібне, з дуже розширеними і довгими піх­вами, часто забарвлене у фіолетовий колір. Суцвіття — складний зонтик. Листочки обгортки (усього їх 5-8) біло-плівчасті, лінійно-ланцетовидні, часто загорнуті донизу. Пелюстки білі, завдовжки 1,5-2 см. Цвіте у червні- липні. Плоди широкояйцевидні двосім’янки довжиною 6-8 (10) мм.

Поширення. Росте по схилах степових сопок, на освітлених ділянках (галявинах, узліссі) гірських соснових та березових лісів Сибіру та Мон­голії.

Заготівля. Підземні органи викопують, очищають від землі, каменів, відрізають від наземної частини, розрубують сокирою на шматки довжиною 5-7 см і розщеплюють їх уздовж. Сушать на горищах, в добре провітрюваних приміщеннях або під наметами. У сонячну погоду — на відкритому повітрі. Сушіння вважають зак­інченим, коли кореневища і корені при згинанні легко ламаються.

Хімічний склад сировини. Корені містять піранокумарини (3 %), головними з яких є віснадин і дигідросамідин.