Плоди малини - fructus rubi idaei

Малина — Riibus idaeus L., род. розові — Rosaceae

Малина; назва походить від rubus — латинської назви малини або ожини; від ruber — червоний; idaeus — від грецьк. idaios — ідський (за Плінієм, від гори їда на о. Кріт).

Рослина. Напівкущ, має річні ве­гетативні пагони і здерев’янілі дворічні стебла, що утворюють вкорочені квітко­носні гілочки. Однорічні пагони трав’я­нисті, вкриті колючками; восени вони дерев’яніють, а наступного року зацвіта­ють і дають плоди. Листки чергові, трійчасті або непарноперисті, по краю нерівнопилчасті, зверху—темно-зелені, зісподу — білоповстисті. Квітки двос­татеві, п’ятипелюсткові, білі, у щитко­видно-волосистому суцвітті і в пазушних малоквіткових китицях. Плід — склад­на червона або жовта соковита кістянка округлої або конусовидноІ форми, складається з великої кількості (30-60) окремих кістянок, що зрослися. Вони утворюють по­рожнистий конус з округлою верхівкою діаметром 7,5-12 мм. Всередині кістянки містять кісточку з ямчаспюю поверхнею. Плоди сизо-малино­вого, кісточки — темно-жовтого кольору; запах специфічний, приємний, счак кислувато-солодкий. Плоди достигають у липні.

П оширення. Дикоросла малина росте в усіх лісових районах і в північній частині Лісостепу в лісах, по чагарниках, на лісових заплавних лу­ках.

Заготівля. Цілком стиглі плоди без квітконіжок і квітколожа збира­ють в суху погоду, складають в неглибокі кошики або цеберки, швидко транс- • портують до місця сушіння, розкладають тонким шаром, спочатку підв’я­люють на відкритому повітрі, потім досушують в сушарках при температурі 50-60 °С.

Хімічний склад сировини. Плоди містять вуглеводи: фруктозу, глю­козу, сахарозу (4-8 %), пектинові речовини і клітковину; органічні кислоти — яблучну, саліцилову, сорбінову, мурашину, винну та інші (усього понад 2 %); вітаміни С, В,, В,, каротин, РР; солі калію, заліза, міді; в їх складі є ефірна олія, бензальдегід, тритерпенові кислоти, флавоноїди (1,4 %): гліко­зиди кверцетину, антоціани; кумарини, дубильні речовини.

Біологічна дія та застосування. Настій сушених плодів вживають як потогінний і жарознижуючий засіб при застуді. Входить до складу потогін­них зборів.

Свіжі плоди мають протисклеротичні властивості; сироп (Sirupus Rubi idaei) покращує смак та запах ліків. Знайшли широке застосування у хар­човій промисловості і в біологічно активних харчових добавках.

Артишок посівний — Cynara scolymus L., род. айстрові —

A steraceae

Артишок посевной Рослина багаторічна трав’янис­та. Стебло прямостояче, гіллясте, сіро-зелене, заввишки 0,5-2 м. Лис­тки перисторозсічені, іноді прості, зісподу опушені. Квітки сині або синьо-фіолетові, зібрані у великі, діаметром 6-8 см, кошики. Плід — сім’янка.

Поширення. Походить із Се­редземномор’я. В Україні вирощу­ють як овочеву рослину на від­критому (у південних районах) і закритому (у північних районах) грунті.

Х

ОН

імічний склад сировини. У листках знайдені фенолкарбо­нові кислоти: кавова, хлорогенова, неохлорогенова, 4-О-кавоїл- і І-О-кавоїл-D-x'iHHa, а також цинарин (1,4-0г/-О-кавоїл-О-хінна кис­лота), дубильні речовини. Флавоноїди представлені похідними лю­теоліну.