Результати референтометричних досліджень
Життєдіяльність особистості здійснюється в суспільстві людей. Малі групи, колективи, великі групи (класи, народності, нації) – це приклади суспільностей різного рівня і масштабу. Щоб мати можливість володіти закономірностями внутрішньогрупового та внутрішньоколективного життя, зрозуміти, як проходить становлення та розвиток колективу і взаємовідносин в ньому треба добре оволодіти такими поняттями, як колектив, група, референтна група, статус, згуртованість, лідерство, авторитет.
Соціометрія та референтометрія виявляє своєрідність зв’язків та відносин в групі, колективі, але не дозволяє виявити причини і зміст тих чи інших відносин, їх мотиваційне ядро. [Розглядаючи питання диференціації в групі, класі, слід звернути увагу на такі феномени, як керівництво і лідерство.
„Лидер – это личность, за которой все остальные члены группы признают право брать на себя наиболее ответственные решения, затрагивающие их интересы и определяющие направление и характер деятельности всей группы”. [6, с. 176].
„Руководитель – лицо, на которое официально возложены функции управления коллективом и организация его деятельности”. [9, с. 348].
Лідер і керівник не обов’язково з’єднуються в одній особі, це можуть бути різні люди. Так, вивчаючи соціоматриці соціометричного і референтометричного опитування, бачимо, що староста, профорг і спорторг учнівських груп не завжди бувають лідерами. Так в групах № 12 староста, тобто керівник – не вибирається членами колективу ні як „лідер”, ні як „зірка”. Кл. керівнику є інформація для роздумів: чи не помилився він в виборі старости групи? В той же час інший підліток: Мишакін Е. користується повагою учнів і займає посаду профорга. Такий же офіціальний і неофіційний статус „Зірки” і „лідера” займають: Дровнін А., Петрова А., Фурсова Т.
Діаграма референтно- діагностичних досліджень.
„лідери”
2
2,9
%
„відкинуті” або „ізольовані”
8 ,3 %
Середньо статистичні
68,8 %
Референтометрія
Таблиця № 3
№ п/п |
Респонденти учбових закладів |
Групи |
Кількість респондентів |
“Лідери” |
“Знедолені” |
1 |
“Центр освіти” № 1 |
Гр. № 1 |
26 |
5 |
2 |
2 |
“Центр освіти” № 1 |
Гр. № 4 |
22 |
6 |
2 |
|
Всього |
2 |
48 |
11 |
4 |
|
|
|
|
|
|
Нет человека, которому было бы безразлично, какое место он занимает среди людей. Особенно, если этот человек – подросток, а люди его сверстники.
Приниженное положение делает его глубоко несчастным. Но не только это – тают, вянут, угасают его способности. И хорошо еще, если это не скажется в той большой жизни, которая вся впереди. Или круто и гибельно не изменит его жизнь еще сегодня.»
Н. Ивантер. (Лит. газета 1976 №49)
Експериментальне дослідження поставило перед дослідниками суто психолого-педагогічні проблеми пошуку шляхів і засобів для того, щоб змінити несприятливе положення підлітка серед ровесників.
По-перше, треба мати на увазі, що положення учня в системі міжособистісних відносин не слід приймати за єдиний показник. Не слід змішувати положення соціометричної „Зірки” з поняттям „Лідера” групи, бо „зірковість” – показник емоційної привабливості особистості, хорошого відношення до неї товаришів; „лідерство” – це реальне головування одного над другим, свідоцтво дійового впливу того чи іншого члену групи на ровесників.
„Зірка” має інші якості особистості, чим „лідер”. „Лідер” повинен мати організаторські здібності, які „зірка” може й не мати.
Практичний висновок: на основі соціометричних вимірів без додаткових обстежень, без повного аналізу, не слід рекомендувати підлітка на ту чи іншу суспільну роботу. На основі соціометричного дослідження, по-друге, психолог чи педагог отримує не тільки знання про персональне положення кожного учня в системі міжособистісних взаємовідносин, але й узагальнену картину стану статусної структури групи.
Слід звертати особливу увагу на діагностичний показник „індекс ізоляції” та показник, який свідчить про „індивідуальність” класу чи групи – коефіцієнт взаємності, який вичислюється по формулі:
КВ
=
,
де R – загальна кількість виробів
R1 – число взаємних виборів.
Чим вище КВ, тим кращі взаємовідносини в групі.
