
Звіт про
експериментальне дослідження соціометричного і референтометричного статусу юнаків та дівчат
в ЦПТО №1 м. Харкова.
Термін обстеження : січень, березень 2011 року.
Відповідальний за проведення обстеження :
психолог ЦПТО №1 Пензар В.А.
1 Організація та методичне оснащення
експериментального дослідження 2 Соціометричне фіксування комунікативних
зв’язків в групах
3. Метод референтометрії
4.Результати експериментальних психологічних досліджень
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
До непорушних постулатів соціальної психології відноситься те, що люди, які входять до групи, не можуть знаходитися в ній в однакових позиціях стосовно того, чим зайнята група, і по відношенню друг до друга (Д.Вудворс, Б.Ф.Ломов, К.Рудестам, А.В.Петровский та ін.). Проблема вивчення цих позицій традиційно була предметом уваги філософів, психологів, педагогів. Традиційно особливо привертала увагу дослідників проблема лідерства.
Проблема раннього виявлення виховання і розвитку майбутніх лідерів у даний час активно досліджується в педагогіці і психології різних країн світу. Росте її популярність у вітчизняній науці й освітній практиці. У наукових дослідженнях і в повсякденній свідомості підготовка майбутніх лідерів усе більш сприймається як державна, стратегічна задача. З її рішенням пов’язуються надії на прогрес суспільства.
Проблема лідерства проаналізована в роботах А.В.Батаршева, Б.Ф.Ломова, Л.М.Мітіної, А.В.Петровського, В.М.Шепеля та ін. Спеціальний інтерес представляють дослідження, присвячені явищам лідерства в комунікативній діяльності (В.К.Д’яченко, А.В.Мудрик, С.Ю.Курганов та ін.). Окремі аспекти виявлення і розвитку обдарованості до лідерства розглядалися в роботах Ю.Д.Бабаевої, В.С.Юркевич та ін.
Великий науковий фонд по проблемі лідерської обдарованості накопичений за рубежем (Дж.Ю.Айзенк, Э. де Боно, Дж.Равен, Дж.Фримен - С.Кэйплан, Д.Сиск, Дж.Рензулли, С.Рис, Р.Дж.Стернберг, А.Танненбаум, Ф.Уільяме, Дж.С.Фельдхусен; Ф.Монкс; К.Клюге, К.Хеллер та ін.)
Тим часом ступінь вивчення компонентів лідерської спрямованості, ступінь розробленості механізмів виявлення і розвитку лідерської обдарованості в старших школярів залишається невисоким, що знаходиться в суперечності з логікою педагогічної науки та об'єктивними потребами освітньої практики.
Експериментальне дослідження. Аналіз. Висновки.
Експериментальне дослідження було проведено на базі 7 навчальних груп ЦПТО №1 м. Харкова:
Об’єкт дослідження: спрямованість особистості юнаківта дівчат.
Предмет дослідження: компоненти лідерської спрямованості в юнацькому віці.
Мета: виявлення компонентів лідерської спрямованості в юнацькому віці та визначення їх зв’язку з індивідуальними особливостями взаємодії у групі.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження:
Виявлення міжособистісних переваг та соціометрична фіксація комунікативних зв’язків в групі;
Виявлення індексу референтності кожного індивіда, які входять до групи;
Порівняльний аналіз прояву переваг соціометричного та референтометричного вибору в групах та значення його в навчально-виховній роботі з юнаками та дівчатами.
Слідуючи поставленим завданням були використані методики: „Соціометрія” – Дж. Морено; „Референтометрія” – Г. Хаймен, Е. В. Щедріна; спостереження.
Загальна кількість досліджуваних – 165 учнів, серед яких 98 юнаків і 67 дівчат. Вік досліджуваних склав 15 – 18 років. Обстеження проводилося в січні, лютому, березні 2011 року психологом Центру освіти №1, а також педагогами-організаторами, вихователями при активній участі майстрів виробничого навчання відповідних груп, кл. керівників.
Основні завдання дослідження:
виявлення міжособистісних переваг та соціометрична фіксація комунікативних зв’язків в групі;
виявлення індекса референтності кожного індивіда, які входять до групи;
виявлення мотивації лідерської спрямованості „Зірок” та „відкинутих” (ізгоїв);
порівняльний аналіз прояву переваг соціометричного та референтометричного вибору в групах та значення його в навчально-виховній роботі з юнаками.
Як інструментарій були застосовані такі методики:
„соціометрія” – Дж. Морено; [1, с. 147]
„референтометрія” – Г. Хаймен, [6, с. 159-170] Е. В. Щедріна;
Соціометрична і референтометрична техніка використовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення та удосконалення, бо з допомогою соціометрії можна вивчити типологію соціальної поведінки людей в умовах групової чи класної діяльності, завдяки прийомам соціометрії та референтометрії можна робити
висновки про соціально-психологічну сумісність членів конкретних груп чи класів.
Соціометричний метод, як і референтометрія, дозволяє виразити внутрішні взаємовідносини в вигляді числових величин і графіків, що дозволяє отримати цінну інформацію про стан групи.
Соціометрія.
Виявлення міжособистісних переваг і соціометричне фіксування комунікативних зв'язків у групі проводиться через два місяці після вступу до навчального закладу. Можна бути гарним учнем і не користуватися симпатією товаришів, можна бути серед самих недисциплінованих у класі, групі і виявитися для багатьох бажаним товаришем. Симпатія, емоційні переваги - фактор істотно важливий для картини розуміння схованої групової диференціації.
Метою експерименту є за допомогою соціометрії і референтометрії з'ясувати якісну і кількісну міру переваги, байдужності або неприйняття, що знайшли члени групи в процесі міжособистісної взаємодії.
Соціометричні і референтометричні дослідження виявили симпатії й антипатії учасників експерименту, не усвідомлюючи, не даючи собі звіту про їхню наявність або відсутність.
Використовуючи соціометричний прийом "лобового питання", кожен учень одержав наступне питання:
З
ким би ти хотів(ла) відпочивати,
розважатися?
Вибір:
1._____________________
2._____________________
3._____________________
ПІБ
учня
Вибір у даному випадку запропонований в області відпочинку і розваг. Праворуч бланка з питанням учень ставило своє прізвище, клас, групу, а ліворуч - свій вибір у порядку переваги. Наприклад:
С
ким би ти хотів(ла) відпочивати,
розважатися?
Вибір:
1.
Гуртовенко И. ПІБ
2.
Лищук Ю. Асєвов Р.
3.
Ноженко А. гр. 26
Після опитування учнів усі результати з бланка вибору заносяться на матрицю.Після заповнення матриці кількість виборів і взаємних виборів математично і графічно обробляється і виявляється число "Зірок" і "відкинутих.»"Зірки" - це ті учні, що мали 5 і більше виборів, а "парії" або "відкинуті" - ті, котрі не мають жодного вибору.
Соціометричний метод є досить оперативним і з його допомогою легко виявилася картина емоційних тяжінь усередині групи.Однак цей метод може дати тільки самий загальний опис мережі комунікацій. Він ніяк не просуває до розуміння того, чому один індивід виявляється протипоставленим групі, а іншому віддається перевага.
Референтометрія.
При соціометричному підході до групи основним фактором вибору в системі міжособистісних відносин є симпатії й антипатії. Людина вибирає людину, тому що саме з ним хоче спілкуватися, відпочивати, розважатися.
Однак, симпатію не можна розглядати як єдину підставу для того, щоб даний індивідуум виділяв іншого , вибирав серед багатьох.
Референтність виявляється в ситуації, коли визначається відношення суб'єкта до значимого для нього об'єктам: цілям, задачам діяльності, об'єктивної праці, конфліктним ситуаціям і т.д..У кожної людини є своя референтна група, з вимогою якої він рахується, на думку якої він орієнтується, де один із членів цієї групи є для нього орієнтиром. Дослідження 2х груп за допомогою референтометричної процедури привело до досить цікавих результатів. Вони цілком підтверджують гіпотезу про наявність у кожному колективі особливої системи переваг і виборів, підставою якої є ознака референтності. Отже, у референтній групі підставою для вибору виявляються не симпатії й антипатії, а ціннісний фактор.
Учні відповідали на запитання, запропоновані на бланку референтометричного опитування:
З
ким би ти хотів працювати, створити
свій бізнес?
Вибір:
1.
2.
3.
ПІБ
учня
Усі дані, занесені на бланки опитування, заносяться на матрицю, тобто обробляються математично і графічно. Чітко простежується при аналізі прояв "лідерів" і "відкинутих", і ці переваги найчастіше не збігаються із соціометричним вибором. Наприклад:
З
ким би ти хотів працювати, створити
свій бізнес?
Вибір:
1.
Вязовска О. ПІБ
2.
Гончарова Н. Акіньшина Т.
3.
Голда Г.
Для підлітків виявилося дуже важливим з ким працювати спільно, тому що ледаря поруч із собою, якщо він сам працює, ніхто не потерпить.
Результати експериментальних психологічних досліджень
В наслідку соціометричного опитування 165 учнів 7 учбових груп було виявлено 36 соціометричних „зірок” і 25 „відкинутих”, що складає відповідно 22,5 % і 14,3 %.
Ці дані можна представити у вигляді діаграми:
„
Зірки”
22,5 %
„ відкинуті ”
1 4,3 %
середні показники
63,2%
Соціометрія
Таблиця 1
№ п/п |
Респонденти учбового закладу |
Групи |
Кількість респондентів |
«Зірки» |
«відкинуті» |
1 |
„Центр освіти” № 1 |
31 |
25 |
6 |
5 |
2 |
„Центр освіти” № 1 |
32 |
23 |
6 |
3 |
3 |
„Центр освіти” № 1 |
13 |
26 |
5 |
2 |
4 |
„Центр освіти” № 1 |
12 |
22 |
4 |
2 |
5 |
„Центр освіти” № 1 |
11 |
27 |
5 |
5 |
6 |
„Центр освіти” № 1 |
21 |
22 |
5 |
3 |
7 |
„Центр освіти” № 1 |
22 |
20 |
5 |
5 |
|
всього |
7 |
165 |
36 |
25 |
Аналізуючи більш глибоко наслідки соціометричного дослідження, виявляємо, що в групах кількість „Зірок” і „відкинутих”, в відсотковому відношенні майже однакова.
Таблиця № 2
№ п/п |
Респонденти |
Група |
Кількість учнів |
„Зірки” |
% |
„відкинуті” |
% |
1 |
ЦПТО № 1 |
№31 |
25 |
6 |
24,0 |
5 |
20,0 |
2 |
ЦПТО № 1 |
№32 |
23 |
6 |
26,0 |
3 |
13,0 |
3 |
ЦПТО № 1 |
№13 |
26 |
5 |
19,2 |
2 |
7,69 |
4 |
ЦПТО № 1 |
№ 12 |
22 |
4 |
18,1 |
2 |
9,09 |
5 |
ЦПТО № 1 |
№ 11 |
27 |
5 |
18,5 |
5 |
18,5 |
6 |
ЦПТО № 1 |
№ 21 |
22 |
5 |
22,7 |
3 |
13,6 |
7 |
ЦПТО № 1 |
№ 22 |
20 |
5 |
25,0 |
5 |
25,0 |
|
Всього |
7 |
165 |
36 |
22,5 |
25 |
14,3 |
З’ясована кількість „Зірок”, яка займає лідерську позицію, активно впливаючи на формальне чи неформальне коло підлітків, з’ясовані „відкинуті” і основне ядро групи, що стоїть за всім цим?
Карта групової диференціації. (див. додаток)
Карта виконана до соціоматриці гр. № 12 (по Я. Л. Коломінському).
У
мовні
позначення:
- юнаки, дівчата -
N - по списку на соціоматриці .
І коло – „Зірки”
ІІ і ІІІ коло – середньо-статистичні особистості групи ( благополуччя взаємовідносин в групі).
І
відкинуті
Зірки
лідери