1.3 Характеристика кліматичних умов;

Господарство знаходиться в другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом із теплим літом при значній кількості вологи, не дуже холодною зимою з відлигами.

Сума додатних температур за період, коли середньодобова температура буває вище 10С, складає 2500-2650. Гідротермічний коефіцієнт за період з температурою понад 5С дорівнює 1,1-1,2. Згідно багатолітніх даних Сумської метеорологічної станції середньорічна температура району дорівнює +6,3С. Хід середньомісячних температур наступний:

Таблиця 4

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Середньомісячна температура	-7,6	-7,1	-2,6	7,1	14,4	18,3	19,6	18,9	12,9	6,4	0	-4,5

Як бачимо найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень. Абсолютним мінімумом температури повітря є -36, абсолютним максимумом - +38. Останні весняні заморозки спостерігаються у третій декаді квітня, а в окремі роки на початку травня. Перші заморозки восени спостерігаються на початку жовтня. У низинних формах рельєфу заморозки більш частіші і триваліші у зв’язку з накопиченням маси холодного повітря. Протяжність без морозного періоду складає біля 150-170 днів. Дати переходу середньодобової температури повітря через 0, +5, +10, +15 наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Перехід середньодобової температури

0	+5	+10	+15
25/ІІІ 15/ХІ	10/ІV 24/X	26/IV 29/IX	18/V 5/IX

За даними таблиці можна зробити висновок, що кількість днів із середньою температурою понад +5досягає 197, із температурою понад +15 - 110 днів.

Описаний вище хід весняних і осінніх температур, а також сума активних температур досить достатні для росту та розвитку основних сільськогосподарських культур.

Середньорічний розподіл опадів наступний:

Таблиця 6

Місяці	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	За рік
Кількість опадів, мм	35	29	32	30	49	60	69	61	38	36	47	41	527

Із таблиці бачимо, що найбільша кількість опадів випадає у літньо-осінній період.

Запаси продуктивної вологи у ґрунті (мм) наведені на прикладі озимих культур в таблиці 7.

Таблиця 7

Місяці	Серпень			Вересень			Жовтень			Листопад
декада шар ґрунту в см	1	2	3	1	2	3	1	2	3	1	2
0-20	28	29	29	29	28	30	32	32	38	44	43
0-50	71	74	73	72	68	70	74	73	84	97	96

Із наведених даних можна зробити висновок, що запаси продуктивної вологи досить достатні для нормального росту та розвитку озимих культур, а збіг випадіння найбільшої кількості опадів (табл. 6) із максимальним ростом сільськогосподарських культур позитивно відбивається на їх розвитку.

Стиглість ґрунту настає звичайно після переходу температури повітря через +5 - 14/ІV.

Зима сніжна, характеризується нестійкою погодою. Поряд із низькими від’ємними температурами -25, -36 мають місце часті відлиги із температурами +4, +5. Часті відлиги зимою при глибокому промерзанні ґрунту іноді призводить до застою талих вод на слабкостічних ділянках рельєфу і утворення льодової кірки, що негативно відбивається на перезимівлі озимих.

Висота сніжного покриву в середньому буває 22 см. Його розподіл на більшій частині території нерівномірно: сніг накопичується в балках, по рівчаках стоку. Схили балок, як правило, майже без сніжного покриву, а тому глибоко промерзають.

Максимальна глибина промерзання ґрунту на рівних ділянках досягає 135 см, мінімальна – 40 см, середня 88 см. Найнижча температура на глибині кущіння в окремі роки досягає –18, -19С, що нерідко приводить до загибелі озимих.

Тривалість періоду із стійким сніжним покривом складає 100 днів. Танення снігу починається в середині березня і його тривалість складає 16-20 днів. Від танення ґрунту по всьому горизонту наступає через 13-20 днів після того, як зійде сніг. В цей період спостерігається найбільше зволоження ґрунту. Проте в окремі роки спостерігаються суховійні південно-східні вітри, які сильно висушують ґрунт і знижують врожай основних сільськогосподарських культур, але повітряні засухи бувають рідко.

Середня відносна вологість повітря у весняно-літній період року не знижується нижче 49% и коливається від 49 до 67%, лише в окремі дні суховіїв (понад 15 м/с) знижується до 30% і нижче. Кількість таких днів за вегетаційний період буває не більше 7-8 днів.

Клімат є важливим фактором ґрунтоутворення. Із кліматом пов’язано забезпечення ґрунту енергією (теплом) і в значній мірі водою. Від величини річної кількості тепла та вологи. Особливостей їх добового та сезонного розподілу залежить розвиток ґрунтотворного процесу. Наявність морозного періоду обумовлює промерзання ґрунту та припинення біологічних і фізико-хімічних процесів. Рух повітряних мас впливає на газообмін ґрунту і захоплює мілкі частки ґрунту в якості пилу. Клімат впливає не тільки на ґрунт безпосередньо, але і опосередковано, діючи на біологічні процеси (розподіл вищих рослин, інтенсивність мікробіологічної діяльності).