Головна тема й особливості розвитку сюжету в романі д.Дефо «Робінзон Крузо»

Головна ідея твору — уславлення активності, трудової енергії, розуму й високих моральних якостей людини, які допомагають їй опановувати світ, а також утвердження великого значення природи для духовного розвитку людства.

"Робінзон Крузо" — зразок реалістичного роману епохи Просвітництва. Сюжет "Робінзон Крузо" був зумовлений насамперед інтересом англійського суспільства до географічних відкриттів та мандрівок.

Класично простий зачин твору: “Я народився в 1632 році в місті Йорку в заможній сім’ї…”. У цьому стилі розповідь триватиме до самого кінця. Сила впливу роману — у правдоподібності. Переборюючи безліч труднощів, він опановує різні ремесла. У найдрібніших подробицях змальовано виготовлення кожної речі, кожен етап трудового процесу. Д.Дефо спонукає читача спостерігати з неослабною увагою за напруженою роботою думки і спритних рук Робінзона.

Своєрідність композиції роману д. Дефо «Робінзон Крузо»

Роман англійського письменника Даніеля Дефо "Пригоди Робінзона Крузо" по праву належить до найбільш читаних творів світової літератури. Інтерес до нього не вичерпується як з боку читачів, так і з боку дослідників англійського роману епохи Просвітництва, що високо оцінюють внесок письменника у розвиток національних традицій жанру і усієї західноєвропейської белетристики. Даніель Дефо був одним з тих авторів-просвітників, які своєю творчістю заклали основи багатьох типів, жанрових різновидів і форм роману ХIХ -ХХ вв.

Книга про Робінзона, одночасно легка і глибока, містить в собі життя звичайної людини, але в той же час і щось небувале. Хтось побачить в "Пригодах робінзона" керівництво з виживання, хтось почне сперечатися з автором, чи повинен робінзон з'їхати з глузду, на кшталт Аткінсона з "Дітей капітана Гранту" і "Таємничого острова", треті бачитимуть в ньому стійкість людського духу і так далі.

"Пригоди Робінзона Крузо" - геніальна книга. У короткому понятті "геній" ув'язнений джерело довголіття таких книг. Пояснити їх секрет до кінця неможливо. Під силу таке лише такому всемогутньому "критикові", як час, який своїм об'єктивним ходом розкриває сенс шедеврів. "Робінзон" – книга, яка завжди залишиться недочитана. Тільки зміст, ще недовідкритого примушує нас читати старі книги, а інакше, навіщо ж її здійснювати зайве зусилля? Придивіться, як діє істинний письменник, якщо з перших і простих рядків "Я народився у…" він іронізує, не дозволяє випустити книгу з рук.

Образ Робінзона. Втілення в ньому просвітницької концепції людини.

Розповідь в романі ведеться від імені Робінзона. Його простота і не хитрість, довірливість тону створюють ілюзію абсолютної достовірності того, що відбувається.

Класично простий зачин твору: “Я народився в 1632 році в місті Йорку в заможній сім’ї…”. У цьому стилі розповідь триватиме до самого кінця. Сила впливу роману — у правдоподібності.

Робінзон втілює просвітницькі уявлення про “природну людину” в її взаємовідносинах із природою. Вперше у літературі розвивається тема творчої праці. Саме праця допомогла Робінзонові залишитися людиною.

Опинившись у цілковитій самотності, герой із притаманною йому невтомністю і діловитістю працює над виготовленням предметів домашнього вжитку, видовбує човен, вирощує і збирає свій перший урожай.

Переборюючи безліч труднощів, він опановує різні ремесла. У найдрібніших подробицях змальовано виготовлення кожної речі, кожен етап трудового процесу. Д.Дефо спонукає читача спостерігати з неослабною увагою за напруженою роботою думки і спритних рук Робінзона.

В усьому проявляється діловитість і здоровий глузд героя. Його релігійність і побожність поєднуються з практицизмом ділка. Будь-яку справу він розпочинає з читання молитви, не розлучається з Біблією, але завжди й в усьому керується інтересами вигоди.

Характер Робінзона розкривається і в його спілкуванні з П’ятницею. У цьому молодому дикуні, котрого він врятував від смерті, Робінзон хоче бачити свого відданого слугу. Недаремно перше слово, яке він вчить його вимовляти, г-“пан”.

Робінзонові необхідний слухняний помічник, йому приємно від “смиренної вдячності”,“безмежної відданості та покірності” П’ятниці. Але, пізнавши його ближче, Робінзон розуміє, що П’ятниця ні в чому не поступається йому.

Роман Д. Дефо — це історія людської особистості.

Просвітницька концепція людини, віра в її можливості, звернення до теми праці, захопливість і простота розповіді, дивовижна сила впливу всієї атмосфери твору — все це приваблює до нього людей різних епох, різного віку і різних інтересів.