Розділ 2. Аналіз стану непрямих податків в Україні та їх роль в наповненні Державного бюджету

Непрямі податки стають дедалі важливішим джерелом доходів більшості розвинутих країн світу. Протягом тривалого часу використовувалися прямі податки як основне джерело бюджетних доходів держави. Однак зростання мобільності капіталу і загострення міжнародної податкової конкуренції у сфері прямого оподаткування сприяли поступовому підвищенню фіскального значення непрямих податків. Непрямі податки посідають важливе місце у формуванні доходів держав на сучасному етапі розвитку. [7]

У 2008-20013 рр. спостерігалась стійка позитивна тенденція у динаміці як загального обсягу податкових надходжень до державного і місцевих бюджетів, так і надходжень по окремих видах податків. Загальна сума податкових надходжень у 2010 р. більш, ніж в 3,5 разу перевищила відповідний показник 2006 року.[8, с. 277]

В структурі доходів Державного бюджету у 2008-2013 роках основне навантаження з наповнення дохідної частини бюджетів лягало на податкові надходження. Їх частка коливалась від 73,08% від загальної суми доходів у 2008 році до 76,26% у 20011 році. У 2012 р. вони склали 76,23%, а у 2013 - 74,54%, тобто їх частка скоротилась на 1,69% (див. таблицю 2.2 у додатку до розділу 2).

Проаналізувавши податкові надходження за 2008-2013 рр. слід зазначити, що протягом усього періоду спостерігалась тенденція щодо їх зростання, що є цілком закономірно, враховуючи інфляційні процеси й економічний розвиток країни (див. таблицю 2.1 у додатку до розділу 2). Негативна тенденція спостерігається лише в 2011 році, що було зумовлено значними економічними труднощами внаслідок фінансово-економічної кризи. Так усі податкові надходження у 2011 році порівняно з 2010 роком скоротилися на 19091,6 млн. грн. або на 8,4 % (див. рис. 2.1 у додатку до розділу 2). Проте, у 2012 році ситуація покращилась і їх сума збільшилась на 26374,55 млн. грн., або на 12,68%.

Протягом аналізованого періоду основним бюджетоутворюючим податком був і залишається - податок на додану вартість (ПДВ). Питома вага ПДВ в структурі податкових надходжень протягом 2008- 2013 рр. коливалася від 34,47% (2008 р.) до 40,66% (2012 р.). Друге місце за обсягами надходжень до бюджету протягом тривалого часу (з 2008 по 2011 роки) займав податок на прибуток підприємств, досягнувши максимального свого значення у 2008 році - 23,93%. Відповідно, на третьому місці в цей період знаходився податок з доходів фізичних осіб, який варіював від 21,57% до 17,67%. Проте у 2012-2013 роках ситуація змінилась, і зараз частка ПДФО значно перевищує частку ППП. Так, питома вага податку на прибуток підприємств у 2012 році становила 15,88%, що на 5,2% менше, ніж у 2011р., а у 2013 - 17,21%, що на 1,3% більше, ніж у 2012р. В цей же час, частка ПДФО у 2012 році дорівнювала 21,38%, а у 2011 - 21,77% (див. табл. 2.1 у додатку до розділу 2).

Четверте місце в структурі податкових надходжень займає акцизний податок (5,63% - 12,08%), а п’яте - ввізне мито (0,21% - 16,77%) (див. рисунок 2.1 у додатку до розділу 2).

Аналізуючи податкові надходження до бюджету з точки зору їх поділу на прямі й непрямі, включаючи до перших податок на прибуток підприємств та податок з доходів фізичних осіб, а до другої податок на додану вартість, акцизний податок та мито, можна зробити наступні висновки щодо їх стану та динаміки розвитку.

До 2008 року питома вага прямих податків у доходах Державного бюджету України була вищою, ніж питома вага непрямих. Починаючи з 2008 року частка непрямих податків стала збільшуватись, і вона щороку зростала на протязі 2008-2011 рр. з 34,50% до 41,23%. Втрата своєї домінуючої позиції прямими податками у 2008 році, ймовірно, була спричинена зниженням ставки оподаткування прибутку підприємств з 30%до 25%; заміною прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб за п'ятьма ставками 10%, 15%, 21%, 30% та 40% єдиною ставкою - 13%. Також, на це вплинуло скасування ряду галузевих пільг щодо податку на додану вартість, зокрема для таких галузей як автомобілебудівна, суднобудівна, космічна, літакобудівна, а також для підприємств по виготовленню боєприпасів, їх елементів та виробів спец. хімії, броньованих бойових машин; водночас був введений мораторій на надання нових пільг та розширення існуючих пільг по податку на додану вартість.[7] Таким чином, враховуючи те, що ПДВ є найбільш вагомим податком серед непрямих податків, вищевказані заходи підвищили фіскальну ефективність непрямих податків та збільшили їх питому вагу у загальних доходах Державного бюджету України.

У 2013 році відсоток непрямих податкових надходжень зменшився на 2,06 (з 41,23 до 39,17), в той час як прямих - збільшився на 0,66% (з 28,4% у 2012 до 29,06% у 2013 році), проте частка непрямих податків все ж залишається значно більшою, ніж прямих.

Сталим показником, за яким аналізується рівень досконалості податкової системи є показник рівня перерозподілу валового внутрішнього продукту за допомогою податків.

Для оцінки рівня перерозподілу ВВП в Україні скористаємось даними, отриманими в результаті ряду власних розрахунків. Показники рівня перерозподілу наведені в таблиці 2.3. Аналітичні дані показують, що в останні роки, а саме з 2011 по 2013р., відбувається зниження рівня перерозподілу ВВП країни через систему оподаткування, що може свідчити про зниження фіскальної ефективності податків у країні. Внаслідок складної соціально-економічної ситуації збільшився сектор тіньової економіки, ухилення від сплати податків, а також джерела їх сплати - доходи, прибуток.

У 2013 році відсоток непрямих податкових надходжень зменшився на 2,06 (з 41,23 до 39,17), в той час як прямих - збільшився на 0,66% (з 28,4% у 2012 до 29,06% у 2013 році), проте частка непрямих податків все ж залишається значно більшою, ніж прямих.

Сталим показником, за яким аналізується рівень досконалості податкової системи є показник рівня перерозподілу валового внутрішнього продукту за допомогою податків.

Для оцінки рівня перерозподілу ВВП в Україні скористаємось даними, отриманими в результаті ряду власних розрахунків. Показники рівня перерозподілу наведені в таблиці 2.3. Аналітичні дані показують, що в останні роки, а саме з 2011 по 2013р., відбувається зниження рівня перерозподілу ВВП країни через систему оподаткування, що може свідчити про зниження фіскальної ефективності податків у країні. Внаслідок складної соціально-економічної ситуації збільшився сектор тіньової економіки, ухилення від сплати податків, а також джерела їх сплати - доходи, прибуток.

З рисунка 2.3 видно, що частка ПДВ в загальних доходах Зведеного бюджету протягом 2008-2013 рр. коливається від 25,19% до 30,99%. При чому найбільшого значення даний показник набув у 2011 році. В 2012 році частка ПДВ у доходах збільшилась на 0,09%, проте в абсолютному значенні доходи від цього податку зменшились на 7485,9 млн. грн. Збільшення ваги ПДВ у структурі доходів при одночасному їх абсолютному скороченні пояснюється тим, що самі доходи Державного бюджету зменшились, причому їх від’ємний темп приросту був майже таким самим як і темп приросту ПДВ.

Таке зменшення надходжень від ПДВ було зумовлено скороченням ділової активності практично за всіма видами економічної діяльності внаслідок впливу економічної кризи. Погіршення зовнішньої кон'юнктури найбільш суттєво вплинуло на зниження випуску продукції машинобудування, металургії та хімії (на 51,4-30,4%), частка якої в загальних обсягах реалізованої промислової продукції перевищила третину [9].

Падіння у промисловості призвело до скорочення на чверть фізичних обсягів перевезених вантажів та вартісних обсягів обороту оптової торгівлі - секторів економіки, що є індикаторами ділової активності. При цьому обсяг обороту роздрібної торгівлі за рахунок зниження споживчого попиту у зв'язку з падінням реальних доходів населення скоротився на 16,2 % [9]. Також на зменшення надходжень ПДВ значно вплинуло скорочення на 46,9% імпорту [10].

Також коливалася і продуктивність ПДВ. У 2008-2011 роках уряд зміг підвищити його продуктивність майже вдвічі. У той же час, через значний обсяг невідшкодованого ПДВ показник продуктивності був завищеним.

За умови виконання зобов'язань щодо відшкодування податку, його продуктивність склала б у 2010 році 57,58%, а не 79%, як показують розрахунки на основі офіційної методики. [11]

Одним із факторів різкого зростання заборгованості держави перед підприємствами з ПДВ є широке коло пільг. Попри скасування більшості преференцій з ПДВ у 2008 році у рамках СЕЗ та за галузевими програмами, обсяг наданих пільг залишається значним. За оцінками уряду, втрати бюджету 2010 року від податкових переваг щодо ПДВ склали майже 18 мільярдів гривень.

Акцизний податок

Як свідчить світовий досвід, акцизний податок є надійним джерелом наповнення бюджету країни, й Україна не є винятком.

Аналіз структури надходжень до Державного бюджету від акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів свідчить про те, що в загальній сумі акцизного податку, сплаченого платниками до бюджету у 2008-2013 роках, найбільші надходження забезпечено завдяки трьом групам товарів: нафтопродукти, алкогольні напої, тютюнові вироби. Основні надходження акцизного податку з числа ввезених на територію України товарів забезпечили тютюнові вироби, виноробна продукція та алкогольні напої.

З метою визначення ролі акцизного податку в наповненні дохідної частини бюджету та його впливу на поведінку платників податків проведемо аналіз податкових надходжень від даного податку до Державного бюджету України.

З даних, наведених в табл. 2.3 видно, що протягом 2008-2011 років частка акцизного податку зменшувалась як у структурі доходів бюджету (з 5,92% у 2008 р. до 4,29% у 2011 р.), так і в структурі податкових надходжень (з 16,64% у 2008 р. до 10,94% у 2011 р.) і непрямих податків зокрема. (див. табл. 2.4) Це стало наслідком стрімкого збільшення податкових надходжень за рахунок інших основних податків. У 2012-2013 рр. було зафіксовано протилежну тенденцію: частка акцизного податку зросла як у структурі доходів бюджету (7,92% у 2012 р., 9,0% у 2013 р.), так і в структурі податкових надходжень (19,21% у 2012 р., 22,92% у 2013 р.).

% етиловий спирт в липні 2011 року були підвищені на 58% - до 34 грн./л. [12]

Акцизний податок, таким чином, є дієвим інструментом стабілізації економічного циклу. Якщо його порівнювати з податком на додану вартість, то в разі підвищення ролі фіскальної функції акцизного податку основний його тягар падає на заможні верстви населення, що, за незмінної в цілому податкової політики в частині перерозподілу через бюджет ВВП дозволяє в умовах сьогоденної України зменшити податковий тягар на широкі верстви населення.[13, с.232]

Мито

В умовах ринкової економіки й лібералізації міжнародної торгівлі мито стає економічним регулятором зовнішньоекономічної політики держави. В економічно розвинутих країнах найбільш розповсюдженим є мито, що стягується з товарів, які ввозяться до країни, тобто регулюванню підлягає тільки імпорт. У свою чергу, експорт регулюється тільки у країнах із невисоким рівнем економічного розвитку. Тому ми розглядатимемо вплив роль саме ввізного мита у формуванні доходів Державного бюджету.

Починаючи з 2008 р. по 2011 р. в Україні спостерігалось стабільне зростання надходжень від мита та митних платежів, які в 2008 р. становили 6006,51 млн. грн., а в 2011 11932,8 млн. грн., тобто збільшились майже в два рази. Це свідчить про високу результативність митно-тарифної політики, а саме зменшення майже вдвічі середньозваженої ставки мита (з 10,9% у 2006 р. до 5,32% у 2005 р. та 4,72% у 2010 р.), а також скасуванням великої кількості пільг з митного обкладення.

Ще однією вагомою причиною зменшення надходжень від митних платежів стала втрата чинності постанови Кабінету Міністрів України №65 від 27.01.97 «Про ставки митних зборів» зі вступом України до СОТ з 16.05.08. Після вступу України до Світової організації торгівлі митний тариф України зазнав багато змін - митні тарифи знизились й відповідно до цього зменшились надходження до Державного бюджету.[6]

Істотною проблемою механізму адміністрування митних платежів стало зростання обсягів контрабанди. Криза подвоїла обсяги контрабанди і найбільшою мірою від них постраждали продукти харчування, побутова техніка, аудіо та відео-обладнання. За даними Державної митної служби, починаючи з першого півріччя 2009 р. контрабанда зросла на 17,5% порівняно з відповідними показниками минулих років. З метою подолання зростання розмірів контрабанди Державною митною службою України було створено Управління з аналітичних операцій, що здійснює пост-аудит контролю товарів, які ввозяться та продаються на українському внутрішньому ринку.[12]

Таким чином, проаналізувавши стан непрямих податків в Україні за останні роки, можна зробити висновок про те, що вони дійсно займають в ній значну роль і є одними з головних бюджетоутворюючих податків. Зокрема, важливого значення набув в Україні податок на додану вартість, який сповна виконує свою фіскальну функцію, а також акцизний податок і мито. Акцизний податок також забезпечує вагому частину доходів до Державного бюджету, виконуючи таким чином, окрім регулювальної ще й фіскальну функцію, а роль мита у формуванні доходів держави останнім часом значно зменшилась, що пов’язано з виконанням ним своєї головної функції - регулюючої.