Хід роботи

1. Розплавлене на водяній бані агаризоване середовище розлити по чашках Петрі, в кожну чашку по 20-30 мл середовища.

2. Розплавлене на водяній бані агаризованне середовище через лійки розлити в пробірки на 1/3 об’єму.

3. .Покласти частину пробірок із МПА під кутом для одержання скошеного агару, для одержання агару стовпчиком пробірки залишають у вертикальному положенні.

4. Після застигання чашки і пробірки помістити у стерильну та нагріту до 80⁰С сушильну шафу і підсушити.

5. Після попереднього диспергування ґрунту, приготувати розведення ґрунтової суспензії для посіву.

6. Зробити посів з розведень на виготовлене середовище в чашках Петрі піпеткою.

7. Стерильною піпеткою набрати і нанести краплю ґрунтової суспензії певного розведення на поверхню застиглого і підсушеного середовища в чашку Петрі.

8. Скляним шпателем розподілити (втираючи в середовище) краплю по всій площині чашки.

9. Занурити шпатель у дезинфікуючий розчин.

10. Зробити посів бактеріологічною петлею.

11. У верхній частині чашки штрихами засіяти невелику ділянку середовища, звільняючи в такий спосіб петлю від надлишку матеріалу.

12. Нанести рівнобіжні або зиґзаґоподібні штрихи по частині поживного середовища що залишилося.

13. Петлю пропалити в полум'ї і поставити в штатив.

14. Чашки підписати, перевернути догори дном і помістити в термостат при відповідній температурі.

Питання для самоперевірки

1. На які групи поділяють поживні середовища в залежності від походження ? Охарактеризувати кожну групу.

2. На які групи поділяють поживні середовища за консистенцією ? Охарактеризувати кожну групу.

3. На які групи поділяють поживні середовища за призначенням ? Охарактеризувати кожну групу.

4. Як виконується посів у рідке поживне середовище ?

5. Як виконується посів на щільне поживне середовище ?

Лабораторна робота № 4 Вивчення колоній і техніка виділення чистих культур мікроорганізмів

Мета роботи: вивчити візуально і мікроскопічно характер росту мікроорганізмів на поживному середовищі; виділити чисту культуру мікроорганізмів, перевірити чистоту виділеної культури.

Теоретична частина

Крім морфологічних ознак дуже важливе значення при визначенні виду бактерій мають їх культуральні ознаки, тобто характер росту на рідких і щільних поживних середовищах. Кожний вид мікробів утворює на щільних поживних середовищах колонії, які мають певні властивості. Ці властивості колоній вивчають візуально і мікроскопічно.

При візуальному вивченні колоній (неозброєним оком) чашку переглядають спочатку зі сторони дна в проходячому світлі, а потім із боку кришки у відбитому світлі. Для опису характеру росту бактерій відбирають чашки з окремо розташованими колоніями. Чашки із суцільним ростом мікроорганізмів або з наявністю великої кількості колоній, що злилися, непридатні для дослідження.

При наявності в досліджуваному матеріалі декількох видів бактерій на чашках виростуть колонії різних типів, що відрізняються між собою за рядом ознак. У цьому випадку відбирають ізольовано розташовані колонії окремих типів, обводять їх із боку дна восковим олівцем, нумерують і досліджують.

Характеристику колоній ведуть за наступною схемою: розмір, форма, прозорість, колір, поверхня, рельєф, консистенція.

Величина колонії визначається її діаметром. Великі колонії мають діаметр більш 4 мм; середні - від 2 до 4 мм; дрібні - від 1 до 2 мм; карликові - до 1 мм.

Форма контурів колоній може бути правильно і неправильно округла, ризоїдна, розеткоподібна, неправильна й ін.

Прозорість колоній визначається ступенем проходження світла. Колонії можуть бути прозорими, напівпрозорими і непрозорими.

Колір колоній визначається їх пігментованістю. Вони можуть бути безбарвними або пігментованими (білі, жовті, зелені, червоні й ін.).

Поверхня колоній може бути гладкою,що блищить (S-форма), шорсткуватою або зморшкуватою (R-форма), матовою, сухою, вологоюа й ін.

Рельєф колонії характеризується піднесеністю її над поверхнею поживного середовища і контуром форми у вертикальному розрізі. Колонії можуть бути плоскі, опуклі (краплеподібні), із утисненим центром, занурені в середовище.

Консистенція колоній може бути рідка, пастоподібна, слизувата, шкіряста, суха. Консистенція визначається за допомогою дотику бактеріологічною петлею до колонії при узятті матеріалу для пересівання або виготовлення мазка.

Мікроскопічне вивчення колоній проводять за допомогою лупи, або окуляром, вийнятим із мікроскопа, або безпосередньо під мікроскопом. При вивченні під мікроскопом чашку з посівом розміщують на предметному столику догори дном. Дослідження ведуть при малому збільшенні зі звуженою діафрагмою і дещо опущеним конденсором. При мікроскопічному вивченні добре визначається будова колоній - характер їх країв і структура.

Край колонії може бути рівним у вигляді чітко вираженої лінії і нерівним (фестончастий, хвилястий, зазубрений, у вигляді торочки, локоноподібний).

Структура колоній може бути гомогенною або аморфною, дрібно- і грубозернистою, волокнистою, однорідною і неоднорідною.

Чистою культурою мікроорганізму називають культуру, що є нащадком однієї клітини. У випадку нитчастих або міцеліальних організмів чиста культура може бути отримана з однієї багатоклітинної нитки. При виділенні чистих культур мікроорганізмів із досліджуваного матеріалу, що містить, як правило, суміш різноманітних їхніх представників, застосовують різні методи, що грунтуються на принципі механічного поділу мікроорганізмів.

Обладнання і матеріали: мікроскоп, імерсійна олія, знежирене предметне скло, лупа, бактеріологічна петля, спиртівка, сірники, чашки з ростом ізольованих колоній мікроорганізмів від попереднього заняття, пробірки зі скошеним МПА, дезинфікуючий розчин, фізіологічний розчин, скляний місток, ванночка, пінцет, склограф, фільтрувальний папір, просочений генціанвіолетом, розчин Люголя, спирт 96%, фуксин Пфейффера, фільтрувальний папір.