4. Маркетингове середовище в промисловості

4.1. Концепції маркетингу в промисловості

Промисловий ринок — визначальна складова частина сис­теми ринкових відносин в економічно розвинутих країнах. На початку XIX століття в Україні на ньому, порівняно з іншими ринками, гостріше відчувається дефіцит кваліфікованих кадрів. Якщо на споживчому ринку купуються товари для особистого чи сімейного споживання, промисловий ринок складається з фірм, підприємств, осіб, що отримують товари та послуги для використання у виробництві, перепродажу або здачі в оренду [29, Промисловий, 1997]. Тобто критерієм поділу ринку на промисловий і споживчий є характер споживання придбаних товарів.

Маркетинговий підхід на промисловому підприємстві знахо­дить відображення в одній з таких концепцій: удосконалення ви­робництва, удосконалення товару, інтенсифікації комерційних зусиль, власне маркетингу, соціально-етичного маркетингу або в їх поєднанні [5, Гаркавенко, 2002; 24, Павленко, 2003].

Концепція вдосконалення виробництва полягає в тому, що споживачі надають перевагу доступним для придбання то­варам, постійне підвищення ефективності виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати і, таким чином, забезпечу­вати низькі ціни. Здебільшого це продукція, яка не змінює з ча­сом фізичного принципу дії і не має обмежень у її використан­ні споживачем (взуття, авторучка, продукти повсякденного по­питу).

Концепція вдосконалення товару спрямована на постійне вдосконалення продукції, що випускається. Споживач готовий платити більше за унікальність товару, для чого нерідко зміню­ється фізичний принцип дії тощо. Через деякий час попередній товар узагалі перестає бути потрібним будь-кому.

Приклад

У 50—60 рр. використовувалася бобінна магнітофонна плівка, у 70—80 рр. здійснюється перехід на касетний носій запису та відтворення інформації. У наш час здійснюється поступовий пе­рехід до місткіших лазерних дисків. Якою б досконалою не була бобінна плівка, зараз її за призначенням не застосуєш.

Збутова концепція має переваги за умов недостатньої обізна­ності споживача щодо характеристик та властивостей товару. Значну кількість товарів важко реалізувати без різних засобів просування їх до споживача. А деякі з них узагалі без інтенсив­них комерційних зусиль не продати (нам потрібні не нова книга чи кінофільм узагалі, а підручник, детектив, історичний роман чи бойовик, трилер або еротичний фільм).

Концепція суто маркетингу заснована на бажанні задоволь­нити потреби споживачів продуктивніше за конкурентів. Це орі­єнтація на створення споживчого задоволення як основи для до­сягнення цілей промислового підприємства (радіоапаратура, по­бутова техніка, автомобілі тощо).

Концепція соціально-етичного маркетингу зорієнтована на за­доволення потреб покупця разом з одночасним збереженням чи під­вищенням добробуту або стану життя всього суспільства. Порівняно з попередніми концепціями, де суб'єктами взаємодії виступають ви­робник та споживач, тут ставиться питання: чи завжди виробник діє з урахуванням довгочасних благ споживачів та суспільства?

Приклад

Продукцією соціально-етичного маркетингу можуть бути екологічно-чисті мінеральні добрива для сільського господарст­ва. Сумське В А Т «Хімпром» довгий час випускало мінеральні доб­рива, отримувало значні прибутки, та п сільські споживачі не скаржилися. У недалекому минулому врожаї були чималими. Але чи добре відчували себе мешканці обласного центру та приміські жителі, коли цілодобово в атмосферу надходили тонни шкідли­вих відходів? Чи хтось замислювався над тим, як вплинуть про­дукти харчування, що виросли на удобреній таким чином землі, на життя людей у майбутньому? Соціально-етичним маркетин­гом ні ВА Т «Хімпром», ні інші аналогічні підприємства в топ час не займалися.