4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Методи променевої діагностики дослідження органів дихання.

2. Нормальна грудна порожнина в рентгенівському зображенні. Часткова будова легень.

3. Легеневий рисунок, його субстрат. Зміни легеневого рисунку.

4. Корені легень: анатомічний субстрат та рентгенологічна картина. Патологічні зміни коренів.

5. Ступені закупорювання бронхів, причини, рентгенологічна картина.

6. Методи променевої діагностики дослідження серця та великих судин.

7. Нормальна рентгенологічна анатомія серця та великих судин. Дуги серця в прямій передній проекції.

8. Показання до комп’ютерної томографії органів грудної порожнини.

9. Показання до магнітно-резонансної томографії (МРТ) органів грудної порожнини.

10. Особливості зображення легень на МРТ.

11. Особливості зображення ССС на МРТ.

12. Показання до радіонуклідного дослідження органів дихання.

13. Показання до радіонуклідного дослідження ССС.

14. Показання до МРТ дослідження органів дихання.

15. Показання до МРТ дослідження ССС.

16. Показання до УЗД серцево-судинної системи.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Навчитись відрізняти рентегнологічне зображення органів грудної порожнини в нормі і при патології.

2. Вміти оцінювати якість рентгенологічного знімку.

3. Навчитись відрізняти КТ зображення легень в нормі і при патології.

4. Навчитись відрізняти МРТ зображення легень в нормі і при патології.

5. Навчитись відрізняти сцинтиграфічне зображення легень в нормі і при патології.

6. Студенти на кожному занятті протігом 5 хвилин вирішують тестові завдання, а при описуванні променевих зображень вирішують ситуаційні задачі.

7. Написання та розбор історії хвороби.

Зміст теми: Променеві методи дослідження та променева анатомія органів грудної порожнини

Променева діагностика багатьох захворювань органів грудної порожнини системи заснована на рентгенографії, рентгенівській комп’ютерній томографії (РКТ), ультразвуковому дослідженні (УЗД), магнітно-резонансній томографії (МРТ) грудної порожнини. Ці методи, не зважаючи на різні засоби отримання зображення, відображають макроструктуру та анатомо-топографічні особливості як органів дихання так і серцево-судинної системи. Поєднаний аналіз їх даних дає можливість підвищити чутливість та специфічність кожного з них, перейти від вірогідного до нозологічного діагнозу. Найбільш частіше при патології органів дихання використовуються рентгенографія та РКТ. За їх допомогою вдається виявити самі ранні зміни в органах грудної порожнини. Частота використання лінійної томо- і зонографії, ангіопульмонографії з введенням в клінічну практику РКТ зменшилась. Важливе місце в оцінці функціональної патології легень (порушення капілярного кровообігу) зайняв радіонуклідний метод.

При патології ССС використовуються УЗД, рентгенографія, РКТ та радіонуклідний метод.

І. Рентгенологічне дослідження органів дихання.

Традиційна рентгенографія залишається головним методом первинного обстеження органів грудної порожнини. Показання до рентгенологічного дослідження легень дуже широкі: підвищення температури тіла, кашель, виділення мокроти, задишка, біль у грудях, харкотиння кров’ю, немотивована слабкість та інші патологічні стани. Серед методик рентгенологічного дослідження органів дихання найважливішими є – рентгеноскопія, рентгенографія, флюорографія, лінійна та комп’ютерна томографії. Для вирішення більш складних задач використовують штучне контрастування бронхів (бронхографію), або штучне контрастування бронхіальних артерій чи гілок легеневої артерії (ангіопульмонографію). Якщо потрібно встановити ти чи інші функціональні зміни органів дихання проводять рентгенологічне дослідження з визначеними пробами: Вальсальви або Мюллера. Всі методики рентгенологічного дослідження органів дихання поділяють на безконтрастні, контрастні та рентгенофункціональні.