- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •“Затверджено”
- •Радіології
- •Завідувач кафедри
- •Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Зміст теми: Променеві методи дослідження та променева анатомія органів грудної порожнини
- •І. Рентгенологічне дослідження органів дихання.
- •А. Безконтрастні:
- •Рентгеноскопія.
- •2. Рентгенографія.
- •Електрорентгенографія.
- •Флюорографія.
- •Лінійна томографія та зонографія.
- •Комп’ютерна томографія.
- •Б. Контрастні:
- •1. Бронхографія.
- •Ангіопульмонографія.
- •3. Плевмоперитонеографія.
- •4.Фістулографія.
- •Штучний пневмоторакс.
- •В. Рентгенофункціональні.
- •Рентгенологічні методики з пробою Вальсальви або Мюллера.
- •2. Рентгенокімографія (рентгенокінематографія).
- •Іі. Магнітно-резонансне дослідження органів дихання.
- •Ііі. Ультразвукове дослідження органів дихання.
- •Іу. Радіонуклідне дослідження органів дихання.
- •Рентгенанатомія органів дихання.
- •Легеневі поля
- •Діафрагма
- •М’які тканини
- •Середостіння та корені легень
- •Кісткова система
- •2.Магнітно-резонансна анатомія органів дихання.
- •4.Радіонуклідна анатомія легень.
- •Іі. Методи променевого дослідження серцево-судинної системи
- •Рентгенанатомія серця і магістральних судин
- •Форма серця і великих судин.
- •Розміри серця і великих судин
- •Матеріали для самоконтролю: а. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):
- •Б. Задачі для самоконтролю:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •5. Одним з абсолютних показань для ркт органів грудної порожнини є:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •1. Визначте, який із перерахованих методів променевої діагностики використовується для оцінки стану часточок та перічасточкової тканини легень?:
- •2. Визначте критерії якості знимків органів грудної порожнини?:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •2. Визначте загальні рентгенологічні симптоми захворювань легень:
- •4. Одним з абсолютних показань для ркт органів грудної порожнини є:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •2. Одним з абсолютних показань для ркт органів грудної порожнини є:
- •4. Одним з абсолютних показань для ультразвукового дослідження органів грудної порожнини є:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •2. Чи є рентгеноскопія основним променевим методом вивчення органів дихання?:
- •3. Одним з абсолютних показань для ркт органів грудної порожнини є:
- •4. Одним з абсолютних показань для ультразвукового дослідження органів грудної порожнини є:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •2. Одним з абсолютних показань для ркт органів грудної порожнини є:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •4. Одним з абсолютних показань для ркт органів грудної порожнини є:
- •Тестові завдання до заняття № 11
- •4. Одним з абсолютних показань для ркт органів грудної порожнини є:
- •6. Рекомендована література.
- •5. Задачі для самоконтролю:
- •6. Рекомендована література.
2.Магнітно-резонансна анатомія органів дихання.
МРТ використовують менше із-за низького сигналу, котрий дає легенева тканина. Але перевагами цього методу є перш за все те, що є можливість виділення шарів в різних площинах.
4.Радіонуклідна анатомія легень.
Сцинтиграфія легень є головним променевим методом дослідження функціональної патології легень. Вона дозволяє оцінити як якісно, так і кількісно стан вентиляції, перфузії та легеневого капілярного кровообігу.
Для оцінки вентиляції та бронхіальної проходимості виконують інгаляційну сцинтиграфію за допомогою інертних газів 133Xe,81mКr або аерозолю з 99mTc. Показаннями до використання сцинтіграфії з технецієм - підозра на тромбоемболію легеневої артерії. РФП вводять активністю 148-185 Мбк. Використовуючи закриту систему спірограф-пацієнт, після досягнення динамічної рівноваги на гамма-камері записують сцинтиграфічне зображення легень з швидкістю 1 кадр/хв. Протягом 15 хвилин та потім проводять його кількісну та якісну обробку. Ділянки порушення вентиляції легень, що може зустрічатись при обструктивних ураженнях (бронхіті, бронхіальній астмі, локальному пневмосклерозі, раці бронха та інше) відповідають містам зниженого накопичення РФП.
З метою оцінки капілярного кровообігу виконують перфузійну сцинтиграфію після внутрішньовенного введення мічених 99mТс часток альбуміну – розміром 20-40 мкм (мікро сфери або макроагрегати-МАА). Такий розмір часток перепонує їх проходженню крізь капілярне русло і майже 100% мікро сфер застряє в капілярах. Слід відмітити, що з кровообігу вилучається лише незначна частина капілярів (враховуючи, що у людини їх приблизно 280 млрд, а для дослідження вводиться лише 200-500 тисяч частиць), а білкові частиці через декілька годин повністю порушуються ензимами крові. Гамма-кванти реєструються детектором гамма-камери. Використовують 4 проекції: передню, задню, праву та ліву бічні. Розподіл РФП по легеневим полям повинен бути рівномірним. Для якісної оцінки їх поділяють на 3 рівні частини: верхню, середню та нижню. Загальне накопичення РФП в обох легенях беруть за 100%. А на комп’ютері розраховують відносну радіоактивність кожного відділу легеневого поля (в нормі в правому більше на 5-10%, а концентрація РФП збільшується зверху вниз). Любі порушення капілярного кровообігу супроводжуються змінами вказаних співвідношень.
Сцинтиграфія з галієм - один з засобів уточнення природи вогнищевого утворення в легенях: підвищене накопичення радіонукліда в вогнищі разом з даними традиційної рентгенографії та РКТ з високою ступінню вірогідності можуть вказувати на злоякісність утворення.
В нормі сцинтиграма (скенограма) легень, яку отримали при дослідженні пацієнта в передній позиції, по формі і розмірам східна з передньо-задньою рентгенограмою легень. Права та ліва легені чітко відокремлені одна від одної середостінням, де накопичення РФП немає. В передній проекції визначається вгнутість внутрішніх меж лівої легені, що обумовлено суперпозицією серця. Ширина зображень верхніх відділів легень менша, ніж нижніх, що пояснюється неоднаковою масою органу в різних полях. Крім того, в передній проекції більш повно визначаються верхні частки легень, а в задній – нижні.
В задній проекції обидві легені виглядають практично однаково. Розмір їх більше, ніж в передній проекції, за рахунок візуалізації легеневої тканини, яка знаходиться в задньому діафрагмально му синусі.
