2.3. Визначення кута косоокості
По напрямку відхилення косоокість буває збіжна, коли очі відхиляються до носа, розбіжна - до скроні, і вертикальна. Несприятливий прогноз, якщо косить тільки одне око. Це говорить про функціональну нерівність очей і загрожує слабкозорістю. Зустрічається такий вид косоокості, який повністю виправляється окулярами. Він називається акомодаційним. Якщо кут косоокості в окулярах стає меншим, то це частково-акомодаційна, якщо не змінюється - то неакомодаційна косоокість. Останнє частіше підлягає хірургічному лікуванню.
Величина кута косоокості визначає тактику ведення. Якщо спочатку кут косоокості більше 15 градусів, то хірургічне лікування практично неминуче. Якщо кут косоокості 20 градусів і більше, то операція рекомендується як один з послідовних етапів лікування. При малих кутах косоокості - менше 10 градусів, часто обмежуються тільки апаратним лікуванням. У будь-якому випадку ведення пацієнта припускає логічну послідовність лікувальних дій з метою відновлення бінокулярного зору (Рис.2.2).
Функція бінокулярного зору дуже складна і формується перші 7 років життя. Удосконалення нейронних зв'язків очей з мозком триває до 12 років. При косоокості бінокулярний зір відсутній і в процесі лікування треба сформувати зорову функцію, яка ще не склалася від природи. Ця особливість захворювання представляє найбільшу трудністю в лікуванні. Щоб її подолати розроблений етапний підхід:
- оптичний - передбачає дослідження рефракції очей, виявлення дефектів зору і їх оптичну корекцію. Іншими словами, підбір окулярів. У дітей він має свої особливості, істотно відрізняється від дорослих і повинен проводитися виключно дитячим офтальмологом.
- плеоптичний - це лікування амбліопії (слабкозорість, «ліниве» око). Поки не буде підвищена гострота зору, поки не буде виправлена нецентральна фіксація, рухатися далі неможливо. Плеоптичне лікування включає в себе апаратний комплекс (лікування амбліопії) і такий непопулярний метод, як оклюзія або «заклеювання» одного ока, що викликає опір, як у батьків, так і у дітей.
Дослідження кута косоокості за Гіршбергом проводиться таким чином: лікар – офтальмолог знаходить навпроти хворого, джерело світла розміщує зліва від себе. В правій руці у лікаря розміщений офтальмоскоп, він направляє світловий рефлекс на око, що косить. Якщо рефлекс розміщений по краю зіниці, кут косоокості дорівнює 15°, в центрі радужної оболонки – 25° - 30°, на лімбі - 45°, за лімбом - 60° і більше.
Також проводиться дослідження по визначенню обєму рухів очних яблук, в даному дослідженні потрібно посадити дитину перед собою. Мати повинна утримувати голову дитини непорушною. Дитині слід показувати предмет, переміщуючи його догори, вниз, в сторону, по діагоналі і слідкувати за рухом його очних яблук. В нормі зовнішній край рогівки повинен доходити (при максимальному відведенні) до зовнішнього кута очної щілини. Внутрішній край рогівки – до внутрішнього кута ока.
Батьків лякає ситуація, коли спочатку косить тільки одне око, а в процесі лікування обидва ока починають відхилятися черзі. Цей перехід від монокулярної косоокості до альтернуючої (змінної) не означає погіршення, а свідчить про те, що очі стали рівні по гостроті зору і готові працювати разом.
РОЗДІЛ 3
Профілактика косоокості та сучасні методи її лікування
Для профілактики косоокості дуже важливо вчасно робити лікування всіх хвороб, пов’язаних з патологіями зору, а також недуг інфекційного характеру. З метою зміцнення очних м'язів розроблений спеціальний комплекс вправ для очей, які аналогічно рекомендують застосовувати з метою профілактики виникнення проблем із зором (Рис.3.1.).Кожне з описаних вправ слід повторити до 15 разів. Руку підніміть вгору, витягніть вказівний палець і повільно наблизьте його до кінчика носа. При цьому очима стежте за пересуванням пальця. Аналогічно присувайте палець посередині і знизу. Опишіть очима кола, «вісімки», посувайте поглядом зліва вправо, зверху вниз.
Для тренування м'язів очей підходять всі ігри, де задіяний м'ячик або воланчик. При подібних іграх погляд завжди стежить за пересувається предметом. Ці вправи до вподоби і дорослим і дітям, з метою профілактики їх можуть виконувати і особи, в яких немає проблем із зоровою системою.
Також є спеціальні вправи для очей при косоокості:
Потрібно стати до сонця спиною і відкрити косе око, а те око, яке дивиться прямо, прикрити рукою. Голову повертати в бік сонця до того моменту, поки на хворе око не впаде промінь сонця. За одне тренування необхідно проробляти десять ритмічних поворотів;
Закинувши голову назад потрібно якийсь час дивитися на кінчик носа. Якщо вправи від косоокості робить дитина, то можна сказати їй, щоб представляла муху на кінчику носа. Так їй легше буде дивитися в одну точку;
Витягнувши руки вперед потрібно доторкатися по черзі вказівним пальцем кожної руки до носа, при цьому вести погляд за пальцем. Таку вправу варто робити довго й інтенсивно доти, поки очі не почнуть боліти або не з'являться сльози;
Якщо ви тривалий час працюєте за комп'ютером або невідривно читаєте, то періодично робіть перерву і дивитеся у вікно або на навколишні предмети. При цьому спочатку фокусуйте погляд на далеко розташованих предметах, а потім на тих, які знаходяться близько. Подібні прості вправи слід робити регулярно.
Крім того, у лікуванні косоокості дітей шкільного віку велику роль відіграє очна гімнастика – це малювання, ліплення різноманітних мозаїк, складання конструктора. У процесі цих занять діти розвивають не тільки доібну моторику, але і зір.
Саме в дитинстві найлегше впоратися з більшістю захворювань зорової системи. Правильно поставлений діагноз і своєчасно розпочате лікування дозволяє поліпшити зір дитини, не вдаючись до оперативного втручання в дорослому віці.
Ортоптичне лікування полягає в тому, що за допомогою офтальмологічних апаратів проводиться вплив на зоровий центр кори головного мозку, який має з’єднувати два окремих зображення. Таким чином дитину привчають сприймати світ двома очима.
Компютерні методики допомагають позбутися деяких видів косоокості. Поставивши діагноз лікар підбирає для дитини комп’ютерну програму, за допомогою якої око, яке косить навчиться правильно фокусувати зображення предметів. Через деякий час проводиться діагностика і підбирається черговий комплекс вправ.
Виправлення косоокості в деяких випадках можливо терапевтичними засобами, але найбільш радикальним та ефективним методом є хірургічне лікування косоокості. Вибір методу залежить від причини косоокості, а також від його виду. Через ризик розвитку амбліопії і втрати зору на одне око, що неминуче спричинить погіршення зору й другого, здорового ока, лікування косоокості повинне бути почате як можна раніше. Якщо причина косоокості в захворюванні очей (міопія, астигматизм т.і.), необхідно лікувати в першу чергу дане захворювання. Часто корекція гостроти зору й міри, прийняті по усуненню амбліопії є достатніми для виправлення косоокості у дітей шкільного віку, тому що нервова система легко перебудовується. Необхідно знати, що не хірургічні методи лікування косоокості вимагають завзятого, послідовного й тривалого застосування протягом декількох місяців або років, а також при деяких формах, які не підлягають консервативній корекції, застосовується хірургічне лікування косоокості (Рис.3.2).
Основними формами корекції короткозорості в дитячому віці (до 18 років) є окуляри, контактні лінзи і спеціальний курс тренування зорової системи — терапевтичні методики лікування. Після досягнення 18-річного віку рекомендується лазерна корекція зору, яка здатна повністю усунути цю проблему. У будь-якому випадку важливо знати, що чим раніше розпочати лікування короткозорості, тим краще буде результат її корекції.
Кінцевою метою при лікуванні косоокості є відновлення бінокулярного зору і нормального положення очей (ортотропія).
ВИСНОВОК
Як говорить народна мудрість: «Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути». Здатність бачити, мати хороший зір це означає, насолоджуватись красою навколишнього світу у всій його барвистості при всьому різноманітті. Більше того, хороший зір це ознака здоров’я людини.
Природа обдарувала людину здатністю сприймати різноманітні подразники навколишнього та внутрішнього середовищ: запахи, звуки, кольори, світло, температуру тощо. Завдяки цьому вона може відчувати та сприймати явища, що відбуваються в довкіллі чи у власному організмі, й відповідно реагувати на них.
З усіх органів чуття людини найбільше навантаження має орган зору. Це зумовлено читанням, письмом, переглядом телепрограм та іншими видами отримання інформації й роботи.
Око — це парний сенсорний орган зорової системи людини і тварин, що володіє здатністю сприймати електромагнітне випромінювання в видимому діапазоні довжин хвиль і забезпечує функцію зору. Крізь очі надходить ≈ 90% інформації з навколишнього світу.
Слід пам’ятати, що яскраве світло спричинює погіршення гостроти зору. Тому потрібно уникати дивитись у бік джерел яскравого світла, як штучних, так і природних, без світлозахисних окулярів.
Для запобігання погіршенню зору в зв'язку з високим навантаженням на очі потрібно виконувати певні правила: під час читання й писання освітлення має бути достатньо рівномірним, щоб не викликало втоми; відстань від очей до предмета читання, писання або дрібних предметів, з якими працюють, має становити близько 30—35 см. Предмети, з якими виконують роботу, слід розміщувати зручно для очей. Телепередачі дивитись не ближче ніж за 2—3 м від екрана. При цьому слід обов'язково підсвічувати приміщення прихованим джерелом світла. Інтенсивність освітлення робочого місця повинна відповідати характеру виконуваної роботи: чим точніші виконувані рухи, тим інтенсивнішим має бути освітлення. Воно не повинно бути яскравим і тим більше слабким, а саме таким, що потребує найменшого напруження зору і сприяє ефективній роботі.
У даній роботі описане дослідження проявів косоокості у дітей шкільного віку, згідно проведеного дослідження в роботі висвітленні причини та симптоми виникнення косоокості, а також профілактика та методи її лікування. У разі погіршення зору слід, не зволікаючи, звертатися до лікаря - офтальмолога, виконувати його рекомендації, щоб уникнути подальшого розвитку хвороби. Велике значення для підтримання нормального зору відіграє харчування вітамінізованою їжею взагалі і особливо наявність ретинолу (вітамін А), якого багато в тваринних продуктах, а провітаміну — у моркві, гарбузах. Здоровий спосіб життя, у тому числі правильне чергування режиму праці та відпочинку, харчування, відмова від шкідливих звичок, таких як паління і вживання алкогольних напоїв, значною мірою сприяють збереженню зору і здоров’я взагалі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Глезер В. Д., Цуккерман І. І. «Інформація і зір» М. - Л., 1961; с.46
Грегори Р. Л., «Глаз и мозг. Психология зрительного восприятия», пер. с англ., М., 1970
Грейс Крайг «Особливості зорового сприйняття у дітей» М., 2000.-992с.
Краснов В.М. «Фізіологія сенсорних систем» ч. 1, Л ., 1971 с.97.
Нагель А. «Аномалії, рефракції і акомодації ока» (1881, переклад з німецького д-ра Добровольського); Longmore, «Керівництво до дослідження зору для військових лікарів» (перероблене Лаврентьєвим, 1894);
Присяжнюк М.С. «Біологія людини 8 клас». К.,1999 р; с.447.
Рибалко В. Ф. «Зоровий аналізатор». Л., 1990. - С.330-345
Страшко С.В., Горяна Л.Г. «Біологія 9 клас», вид. «Грамота», К. – 2009.
Хювярінен Л. «Зір у дітей». Пер. з англ. - СПб.: С. 136.
Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. (2004). «Фізіологія людини і тварин». Київ: Вища школа. с. 463. ISBN 966-642-013-9.
https://www.google.com.ua
http://www.yandex.ua