V. Висновки та пропозиції.

Ступінь розв’язання освітніх, оздоровчих і виховних завдань уроку. Позитивні сторони уроку, помилки й недоліки в роботі вчителя. Причини недоліків і можливі шляхи їх виправлення.

Аналіз уроку рекомендується починати з самооцінки студентом-практикантом проведеного уроку. Це важливо, бо вміння бачити позитивні, а особливо негативні сторони у проведенні уроків говорить про професійну підготовленість студентів. Аналізуючи уроки, можна застосовувати магнітофонний запис. Він точно відтворює хід уроку і дозволить зробити більш глибокий аналіз його.

Якість проведення уроку фізичної культури залежить від величини навантаження, яке на ньому отримали учні. Про реакцію дитячого організму на фізичне навантаження можна судити за зовнішніми ознаками. Характерними ознаками є колір обличчя, його міміка, пітливість, особливості дихання, рухів і виконання вправ, самопочуття дитини.

Хронометрування і хронографування.

Визначення часу, який витрачаємо на виконання якихось дій, і його графічне відображення складають основний зміст хронометрування і хронографування.

Частіше проводиться хронометрування якогось одного елементу цілісної дії, наприклад, розбіг у стрибках (для розрахунку швидкості розбігу), чи поетапне хронометрування дії, яка довго виконується і є часткою заняття, наприклад, проходження у плаванні відрізку 50 м, чи хронометрування всього заняття.

Хронометрування застосовується і як самостійний метод дослідження (наприклад, при узагальненні досвіду роботи кращих вчителів) і як додатковий до інших методів (наприклад, у педагогічному експерименті, який визначає порівняльну ефективність методів розучування рухливих дій, воно необхідно для встановлення часу, який витрачається на засвоєння підвідних вправ).

Хронометрування заняття здійснюється шляхом спостереження за діяльністю якогось учня. Для більшої об’єктивності під спостереження слід брати такого учня, який за своїми якостями у більшій мірі відповідає завданням дослідження. Наприклад, при вивченні досвіду роботи вчителя спостереження доцільно проводити за середнім за розвитком учнем; якщо ж необхідно встановити рухливу активність учнів, які мають медичні обмеження, то під спостереження необхідно брати учня лише цієї медичної групи. У випадку зниження активності (наприклад, пропусків чергових підходів для виконання вправ) учнем, за яким ведеться спостереження, хронометрування може бути перенесено на іншого. Тому, доцільно попередньо намітити для спостереження двох-трьох учнів.

Результати хронометрування діяльності учнів дозволяють судити – з якоюсь долею вірогідності – о діяльності вчителя. Але хронометрувати можна діяльність тільки викладача (це залежить від завдання дослідження), хоча це більш складніше: у діяльності викладача на протязі всього уроку нема перерви, тому досліднику приходиться працювати з більшим напруженням. Краще, якщо ведеться одночасно хронометраж і діяльності учнів, і діяльності вчителя. Порівняльний аналіз отриманих хронограм дає найбільш об’єктивну картину.

Для визначення загальної і моторної щільності уроку хронометруються наступні види діяльності учнів: