Типи документів у відповідності з їх ознаками:

1. За способом фіксування інформації:

• печатні документи (постанови, рішення, газетні статті, публікації планів навчальних занять у різних виданнях науково-методичного характеру);

• кіноплівка;

• магнітна стрічка;

• рукопис (робочі плани, конспекти, графіки і т.п., а також щоденникові записи тренера і спортсмена, протоколи змагань).

2. За типом авторства:

• суспільні (не мають авторства і розмножені для широкого користування, наприклад, рішення Комітету по фізичній культурі і спорту);

• особисті (щоденник тренувань спортсменів, конспекти уроку – неофіційні; анкета, звіт тренера о підготовці команди до змагань – офіційні і мемуари, в архівах, у вигляді спогад о тих чи інших подіях, відомих педагогів, спортсменів і т.п.).

3. За статусом документу:

• офіційні ( нормативні матеріали, постанови і рішення партійних, громадські організацій, різні інструкції, їх автори конкретні люди);

• неофіційні.

4. За способом отримання:

• природні (документи, які є необхідною часткою діяльності даного закладу, наприклад, графік розподілу навчального матеріалу; колективу; суспільства);

• «спровоковані» (документи, які спеціально розробляються і вводяться для застосування для вирішення якого-небудь завдання дослідження).

5. За ступеню близькості до фіксує мого емпіричного матеріалу:

• первинні (оригінальні документи, авторські оригінали, наприклад, класні журнали, протоколи і стенограми нарад, плани тренувань);

• повторні (створюються на основі первинних, наприклад, зведені дані за деякими первинними документами).

Кожен документ може одночасно характеризуватися декількома ознаками. Наприклад, рукописний документ може бути особистим (чи суспільним), неофіційним (чи офіційним) і т.д.

Документи можуть також характеризуватися часом їх дії:

1. Документи, які діють.

2. Архівні документи.

Вказані типи документів (за виключенням кінодокументів і звукових записів) можуть мати не тільки словесне вираження (текстовий документ), але і цифрове (статистичний документ), наприклад, статистичний звіт про успішність по фізичному вихованню у навчальному закладі, о підготовці і виконанні майстрів спорту України. Частіше всього статистичний матеріал супроводжується текстовим у вигляді аналізу кількісних показників.

Використання статистичних документів робить аналіз подій і фактів більш достовірним, надає їм дійсну науковість.

Аналіз статистичного матеріалу передбачає не тільки використання первинних документів, але і створення на їх основі таблиць.

Викладачі фізичного виховання вищих навчальних закладів частіше аналізують:

• керівні матеріали по вищим навчальним закладам;

• зведені звіти кафедр фізичного виховання;

• матеріали інспектування;

• навчальні плани і програми;

• плани і щоденники тренувань;

• протоколи змагань;

• лікарсько-фізкультурні карти

Всі ці документи є цінним матеріалом, який дозволяє характеризувати процес фізичного виховання студентів.

Наприклад:

*проаналізував записи у щоденниках, можна встановити , скільки часу у тиждень, у семестр, у період сесії, у період канікул, в рік витрачається на тренування студента – спортсмена певного розряду і виду спеціалізації;

*визначити співвідношення загальної і спеціальної фізичної підготовки, отримати уявлення про інтенсивність і об’м тренувального навантаження;

*вивчити застосовані методи навчання;спробувати зрозуміти самопочуття спортсмена, його оцінку кількості і характеру вправ;

* визначити кількість різного роду змагань , в яких приймав участь спортсмен, динаміку його спортивних результатів.

Вибір того чи іншого документу для отримання необхідних відомостей залежить від завдання дослідження, його характеру. При відборі і аналізі документів необхідно пам’ятати, що кожен з них має тільки йому властиве співвідношення об’єктивних і суб’єктивних факторів.

Опитування у групі методів отримання ретроспективної інформації має таку саму суть, що у групі методі збору поточної інформації, з різницею у часі: *опитування у групі методів збору поточної інформації передбачає отримання інформації про те, що має місце зараз (наприклад: «Яким видом спорту Ви займаєтесь?»);

*опитування у групі методів отримання ретроспективної інформації передбачає отримання інформації про те, що відбувалося з досліджуваним у минулому (наприклад: «Яким видом спорту Ви займалися раніше, як давно?»);

За нашою темою: «Методика профілактики стану поставу у дітей молодшого шкільного віку» із методів групи отримання ретроспективної інформації має аналіз літературних джерел. Аналіз літературних джерел мав місце тому що для того щоб розібратися з обраною темою і розробити методику профілактики стану постави для дітей дошкільного віку необхідно проаналізувати ту літературу, яка є у ретроспективному плані.

Методи математичної обробки включають, основні методи:

1. Метод середніх величин.

2. Метод кореляційного аналізу.

3. Вибірковий метод.

Кожен з цих методів має практичне застосування:

• метод середніх величин використовується з метою визначення правильності підбору групу для дослідження з урахуванням типологічного відбору, її однорідності і однотипності за досліджуваними результатами; тільки правильно підібрана група, однорідна і однотипна за своїми показниками може приймати участь у подальшому дослідженні (правильність підбору групи визначається за допомогою порівняння медіани, моди і середнього арифметичного, побудови графіку залежності варіанти від її густоти; однорідність і однотипність визначається за допомогою коефіцієнту варіації);

• метод кореляційного аналізу використовується з метою визначення зв’язку поміж двома величинами, якщо ступень їх зв’язку велика, то ми можемо зробити висновок о доцільності використання обох вправ у навчально-тренувальному процесі (наприклад. Якщо сильно пов’язані поміж собою біг на короткі дистанції і їзда на велосипеді, то доцільно, для підготовки велосипедиста у його тренувальний процес включати біг на короткі дистанції, тому що він позитивно впливає на результат на змаганнях);

• вибірковий метод використовується з метою визначення: яка група краще підготовлена, яка методика краща, які умови занять кращі, чи ефективна методика тренувань, чи є потреба вводити експеримент і чи дасть він позитивний результат.

За нашою темою: «Методика профілактики стану поставу у дітей молодшого шкільного віку» із методів математичної обробки мають місце такі методи, як метод середніх величин і вибірковий метод. За допомогою методу середніх величин визначимо правильність підбору групи, її однорідність і однотипність; якщо вона правильно підібрана і однорідна, і однотипна, то зможе приймати участь у подальшому дослідженні. Вибірковий метод дозволить порівняти результати початкового і кінцевого дослідження у контрольні і експериментальній групі, з метою визначення ефективності методики профілактики стану постави (у експериментальної групи) і організації режиму дня тих, хто не займався за методикою (у контрольній групі).

Підводячи підсумок розгляданню методів педагогічних досліджень, слід зазначити, що від їх вибору залежить достовірність і об’єктивність як проведеного дослідження, так і отриманих результатів.

Лекція № 9. Педагогічний експеримент і педагогічні спостереження, як методи педагогічних досліджень .

План

1. Схожість і різниця педагогічного експерименту і педагогічного спостереження, як методів дослідження.

2. Педагогічний експеримент, його різновиди і їх характеристика.

3. Педагогічне спостереження, його різновиди і їх характеристика.

Схожість і різниця педагогічного експерименту і педагогічного спостереження

Педагогічний експеримент		Педагогічне спостереження
I. Поняття
Комплекс методів дослідження, який призначений для об’єктивної і доказової перевірки достовірності педагогічних гіпотез.			Планомірний аналіз і оцінка індивідуального методу організації навчально-виховного процесу без втручання дослідника у хід цього процесу.
II.Визначена система використання декількох методів дослідження
2.1 Методи організації навчально-виховної роботи у дослідних групах
2.1.1 Експериментальний метод (завжди). 2.1.2 Контрольний метод (у залежності від теми, завдання і контингенту)		2.1.1 Індивідуальний метод
2.2 Методи збору поточної інформації
Контрольні випробування. 2.2.2 Педагогічний аналіз і оцінка (з метою аналізу діяльності вчителя і учнів, як у контрольній, так і у експериментальній групі). 2.2.3 Реєстрація техніки виконання фізичних вправ і опитування (іноді, в залежно від теми). Якщо підводити підсумок, то основним з методів цієї групи є метод контрольних випробувань.		2.2.1 2 Педагогічний аналіз і оцінка, з метою аналізу діяльності вчителя і учнів. 2.2.2 Хронометрування і хронографування. 2.2.3 Аналіз поточної навчальної документації. 2.2.4 Реєстрація техніки виконання фізичних вправ. 2.2.5 Опитування. 2.2.6 Контрольні випробування (іноді, залежно від теми). Якщо підводити підсумок, то основним методом цієї групи є педагогічний аналіз і оцінка.
2.3 Методи отримання ретроспективної інформації
2.3.1 Аналіз літературних джерел 2.3.2 Опитування (іноді, якщо це потрібно для аналізу результатів контрольної групи).		2.3.1 Аналіз літературних джерел 2.3.2 Аналіз документальних матеріалів. 2.3.3 Опитування
2.4 Методи математичної обробки
2.4.1 Метод середніх величин (завжди). 2.4.2 Вибірковий метод (завжди). 2.4.3 Метод кореляційного аналізу (в залежності від теми).		Не завжди, залежно від теми.
III.За допомогою педагогічного експерименту чи педагогічного спостереження можна вирішити такі завдання:
3.1Виявляти або підтверджувати та доповнювати факти наявності або відсутності залежності між вибраним педагогічним впливом і очікуваним результатом. 3.2 Визначити кількісну міру залежності. 3.3 відкрити механізми цих залежностей.	Використовують у комплексі з іншими методами дослідження для: 3.1 Одержання інформації про реальний стан практики фізичного виховання, його процесу «В чистому вигляді». 3.2 Збору первинної інформації для визначення напряму дослідження, формування його гіпотези та методики. 3.3 педагогічної оцінки фактів, одержаних іншими методами (хронометрування, анкетування, тестування, тощо). 3.4 Підготовки рекомендацій із певних питань методики фізичного виховання
IV. Достоїнства
4.1 Дозволяє точніше встановити характер зв’язків поміж різноманітними компонентами педагогічного процесу, поміж факторами, умовами і результатами педагогічного впливу. 4.2 Дозволяє перевірити ефективність тих чи інших нововведень. 4.3 Дозволяє порівнювати ефективність різноманітних факторів чи змін у структурі процесу і обрати найкраще для даних умов їх комбінації. 4.4 Дозволяє виявити необхідні умови для реалізації певного комплексу завдань відомими засобами. 4.5 Дозволяє знайти умови протікання процесу у нових умовах.		4.1 Дозволяє судити о багатьох деталях «живого» педагогічного процесу у динаміці. 4.2 Дозволяє фіксувати педагогічні події безпосередньо у момент їх протікання. 4.3 Спостереженням можна успішно користуватися для оцінки віддалених наслідків фізичного виховання. 4.4 Під час спостереження дослідник отримує фактичні відомості про дії, а не думку інших осіб про ці відомості (наприклад, анкетування). 4.5 спостерігач не залежить від вміння досліджуваних оцінювати свої дії, висловлювати свою думку.
V. Предметом дослідження можуть виступати
5.1 Рівень розвитку (виховання) якостей. 5.2 Стан здоров’я. 5.3 Рівень оволодіння вмінь і навичок		5.1 Завдання навчання і виховання. 5.2 Засоби фізичного виховання. 5.3 Методи навчання і виховання. 5.4 Поведінка учнів і викладача під час проведення заняття. 5.5 Характер і величина тренувального навантаження. 5.6 Зовнішня сторона техніки виконання рухів. 5.7 Тактичні дії. 5.8 Тривалість процесу: тривалість виконання комплексу вправ. 5.9 Величина просторових переміщень учнів чи снарядів: довжина розбігу, довжина польоту диску. 5.10 Кількісна сторона процесу: число грибків плавців, число кроків бігуна.
VI. У ролі суб’єкту виступають
Суб’єкт дослідження є завжди. Різні вікові категорії населення, у процес яких вводиться новий педагогічний фактор, показники яких можуть змінюватись в залежності від ефективності застосованого педагогічного фактору.		Суб’єкти є не завжди. Коли суб’єкт є, то у його ролі можуть виступати не тільки особи різних типологічних характеристик, які приймають участь у навчально-виховному процесі, але і ті, хто організує і проводить цей процес (викладачі, тренери, методисти лікувальної фізичної культури і т.п.).
VII. Дослідні групи
7.1 Тільки експериментальна група (кількість може бути різна). 7.2 2-і, і контрольна і експериментальна групи.		Дослідна група, у процес якої нічого нового не вводиться, а вивчається дійсний стан речей, наприклад, якщо вивчаємо тема «Дослідження стану постави у дітей молодшого шкільного віку»
VIII. На що впливає зміст завдання дослідження?
На тривалість експерименту.		На вибір об’єкту.
IX. Хто може проводити заняття?
У зв’язку з тим, що експеримент передбачає введення нових педагогічних факторів, з метою вивчення ефективності їх впливу, то у ньому повинні приймати участь педагоги з досвідом, у яких сформований свій стиль діяльності.		Слід залучати (в залежності від теми дослідження і завдання) для проведення заняття не тільки педагогів високої кваліфікації, щоб зробити їх досвід здобутком інших; чи педагогів середньої кваліфікації, щоб отримати дані про роботу основної маси викладачів, але і тих, у кого ще не сформувався свій стиль діяльності.
X. Тривалість педагогічного експерименту чи педагогічного спостереження
Експеримент передбачає обов’язкове проведення початкового, кінцевого дослідження і невизнаної кількості проміжних досліджень. Експеримент відбувається за схемою: початкове дослідження > проведення занять > проміжне дослідження > проведення занять > кінцеве дослідження Тривалість залежить від: достовірності отриманих показників; критерію закінчення експерименту; завдання; кількості проміжних досліджень. Кількість проміжних досліджень залежить від: завдання дослідження; складності питання, яке винесено для вирішення; контингенту досліджуваних. Норм тривалості експерименту не існує. Терміни експерименту можуть змінюватися з причин: не можна абсолютно точно передбачити тривалість експерименту; часто виникає потреба подовжити чи скоротити його тривалість у відповідності з підсумками поточної обробки збирає мого матеріалу, яка має місце зразу ж після кожного проміжного дослідження.		Педагогічне спостереження може бути представлено: одноразовим дослідженням, після проведення якого результати аналізуються і надається оцінка після порівняння зі стандартами чи таблицями оцінки; проведенням початкового і кінцевого дослідження з чітко визначеним часовим інтервалом з урахуванням структури і календарних термінів навчального року, наприклад, семестру; спостереженням, яке може проводиться безпосередньо без участі суб’єкту, наприклад, при аналізі завдань навчання і виховання, методів навчання і виховання і т.п.
XI. Ефективність залежить від:
11.1 Індивідуальні особливостей особистості педагога. Контингента, який праймає участь у дослідженні. Методів навчання, розвитку, профілактики і т.п. Засобів, які використовуються під час експерименту. Умов організації занять.		Вибору об’єкту спостереження. Аналізу і оцінки навчального (виховного, тренувального, реабілітаційного) процесу.

Явище є науковим фактом лише тоді, якщо воно може бути багаторазово відтворене в практичній діяльності. Таку можливість дає педагогічний експеримент, визначально характерною рисою якого є заплановане втручання експериментатора протягом певного часу в явище, що вивчається. Суть втручання полягає у ви членні певної сторони педагогічного процесу задля детального вивчення й аналізу її зв’язків для характеристики явища загалом.

Педагогічний експеримент не повинен нанести шкоди педагогічному процесові, знизити рівень знань, умінь та навичок, фізичну підготовленість учнів, або негативно позначитись на їх здоров’ї.

Різновиди педагогічного експерименту в залежності від:

1. Мети:

   0. Перетворюючий (коли втручаються в педагогічний процес, чи вносять у нього нові елементи: методи, засоби, форми).

   1. Констатуючий (коли ставлять за мету перевірити стан навчально-виховного процесу, його природній хід).

2. Умов проведення:

   0. Природний (якщо, наприклад, треба перевірити ефективність нової навчальної програми великій сукупності; під час його проведення може бути два способи комплектування експериментальних груп: або всі учні беруть участь, або вибірково).

   1. Модельний (якщо значно змінюються умови фізичного виховання з метою ізоляції від побічних, і особливо несприятливих, факторів).

   2. Лабораторний (експеримент, у якому строго стандартизуються умови навчання і тренування).

3. Спрямуванням:

   0. Абсолютний (якщо вивчається стан лише до і після експерименту).

   1. Порівняльний (якщо вивчається динаміка змін у знаннях, уміннях, фізичному розвитку та підготовленості учнів, їх здоров’я.

Педагогічні спостереження є одним з найскладніших методів дослідження, оскільки у процесі їх проведення створюється реальна можливість для висновків, що не відповідають дійсності (суб’єктивізм, прагнення одержати позитивний результат). Водночас дослідник повинен глибоко розуміти педагогічний процес, мати педагогічне мислення та інтуїцію.

Щоби не припустити помилкових висновків, необхідно:

• багаторазово здійснювати спостереження, залучати інших осіб;

• збирати інформацію про предмет спостереження різними способами;

• використовувати для спостереження технічні засоби збору і фіксації інформації;

• зіставляти результати спостереження з даними, одержаними шляхом лікарського контролю і самоконтролю;

• враховувати реакцію учнів і педагога на сам факт спостереження.

Різновид педагогічного спостереження в залежності від:

1. Обсягу:

   0. Проблемні (охоплюють багато взаємозв’язаних явищ та велику кількість досліджуваних).

   1. Тематичні (мають вузькі рамки об’єкта спостереження, і є найпоширенішими; при цьому недопустима ізоляція об’єкта спостереження від навчально-виховного процесу).

2. Програми:

   0. Розвідувальні (не мають чіткої програми, вона модифікується в ході спостережень і проводиться для розробки гіпотези та методики дослідження).

   1. Основні (жорстко регламентуються чіткими оцінками типу: «так» і «ні»; це дає можливість проводити їх опосередковано за допомогою помічників).

3. Стилю:

   0. «Із середини» (коли дослідник є учасником педагогічного процесу, туристичного походу, спортивного тренування, фізкультурно-оздоровчого заходу тощо).

   1. «З боку» (коли дослідник є лише свідком подій, що дає йому можливість поверхово сприймати процес).

4. Інформації:

   0. Відкриті (якщо учні та вчитель знають про спостереження та їхню мету).

   1. «Приховані» (якщо проводяться «інкогніто»; у процесі їх здійснення треба докласти багато зусиль для подолання організаційних та етичних проблем).

5. Часу:

   0. Безперервними (якщо вони здійснюються від початку до кінця явища).

   1. Частковими (якщо досліджуються лише початок і кінець явища, наприклад, вивчається ставлення до процесу фізичного виховання під впливом певних факторів).

Зрозуміймо, що кожне спостереження характеризується декількома ознаками, які, залежно від завдань його проведення, визначає дослідник.

За нашою темою: «Методика профілактики стану поставу у дітей молодшого шкільного віку» мав місце педагогічний експеримент, тому що:

1. У процесі дослідження доказували ефективність методики профілактики стану постави для дітей молодшого шкільного віку.

2. Малі місце такі методи дослідження:

• контрольний і експериментальний методи (методи організації навчально-виховної роботи у дослідних групах);

• контрольні випробування, педагогічний аналіз і оцінка, аналіз поточної навчальної документації, реєстрація техніки виконання фізичних вправ (методи збору поточної інформації);

• аналіз літературних джерел (методи отримання ретроспективної інформації);

• метод середніх величин і вибірковий метод (методи математичної обробки).

3. Згідно методи займалися фахівці лікувальної фізкультури, які володіють методикою.

4. Тривав експеримент навчальний рік (з вересня по травень), з урахуванням канікулярного часу, під час якого учні теж займалися за розробленою методикою.

5. У ролі суб’єкту виступали діти 6 років, з урахуванням інших типологічних характеристик, які були розподілені на контрольну і експериментальну групи.

Підводячи підсумок темі «Педагогічний експеримент і педагогічне спостереження» необхідно чітко знати різницю поміж цими двома комплексами методів, щоб правильно визначити предмети і об’єкти досліджень.