Розділ 3. Судове провадження Тема 12. Судове провадження у першій інстанції

1. Підсудність

12.1.1. Поняття

Термін "підсудність" вживається для позначення одного й того самого поняття не завжди.

1. Говорячи про підсудність, мають на увазі повноваження (компетенцію) конкретного суду або судів певного рівня щодо розгляду як суд першої інстанції якоїсь групи (категорії) кримінальних справ. Такий сенс вкладається, наприклад, у словосполучення "підсудність місцевого суду", "підсудність апеляційного суду".

2. Частіше мова йде про підсудність кримінальної справи, під якою розуміють такі якості (ознаки, особливості) справи, за якими вирішується питання про те, в якому саме суді і в якому складі цього суду має розглядатися справа.

Таким чином, встановити підсудність означає визначити: суд, в якому має розглядатися справа; склад суду.

В Україні розглядати кримінальні справи мають право такі суди загальної юрисдикції: місцеві, апеляційні, ВСС, ВС (ст. 17 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

12.1.2. Р ізновид и

Побудова системи судів загальної юрисдикції узгоджується зі стадіями кримінального провадження - від судового розгляду по суті (перша інстанція) до перегляду у вищих судових інстанціях: у судах апеляційної і касаційної інстанцій, перегляд ВС, перегляд за нововиявленими обставинами. Належність кримінальної справи тому чи іншому суду залежно від стадії кримінального провадження є інстанційною підсудністю (ст. 33 КПК). Розглядати кримінальні справи як суд першої інстанції вправі лише місцеві суди. Переглядати кримінальну справу за нововиявленими обставинами має право той суд, який ухвалив рішення без урахування цих обставин.

Належність кримінальної справи конкретному суду певної інстанції від поширення його юрисдикції на територію, де було вчинено кримінальне правопорушення називають територіальною підсудністю.Правила її визначення встановлені у ст. 32 КПК.

Підсудність за зв'язком справ визначається можливістю об'єднання в одному провадженні кримінальних справ про обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень (за винятком злочину і кримінального проступку), які (справи) підсудні за територіальною ознакою різним судам. Можливість об'єднання матеріалів кримінальних проваджень на стадії судового розгляду передбачена ст. 334 КПК.

Спеціальна (персональна, суб'єктна) підсудність визначається особливостями особи обвинуваченого: неповнолітні; службові особи певного рангу. Справи щодо неповнолітніх і службових осіб розглядають не спеціальні утворені суди чи суди вищої інстанції, а суд в особливому складі.

Родова підсудністьвизначається особливостями злочину, у якому обвинувачується особа (а точніше - санкцією за злочин). У вітчизняному КПК передбачено лише один випадок, коли може вступати у дію правило про цей різновид підсудності. Зокрема, якщо особа обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, то справа за бажанням обвинуваченого може бути підсудною суду присяжних (ст. 384 КПК).

12.1.3. Склад суд у

Питання щодо складу суду під час розгляду кримінальних справ регламентоване ст. 15 Закону "Про судоустрій і статус суддів" і у ст. 31 КПК з урахуванням інстанційності судового провадження. Згідно зі ст. 31 КПК провадження здійснюється:

o у суді першої інстанції (місцевому суді):

• професійним суддею одноособово, якщо санкція статті кримінального закону, за якою обвинувачується особа, передбачає покарання до 10 років позбавлення волі або більш м'яке покарання, а також у всіх провадженнях щодо застосування ПЗМХ;

• колегією у складі 3 професійних суддів, якщо санкція передбачає покарання понад 10 років позбавлення волі;

• колегіально судом у складі 3 професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого

• судом присяжних у складі 2 професійних суддів та З присяжних - щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі;

• колегіально судом у складі 3 професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше 5 років, а у разі здійснення кримінальною провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі 2 професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше 5 років, та 3 присяжних - щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються службові особи, які займають особливо відповідальні посади у державних органах всеукраїнського або обласного рівня (ч. 9 ст. 31 КПК);

o у суді апеляційної інстанції:

- не менше 3 професійних суддів, при цьому кількість суддів має бути непарною;

• колегіально судом у складі 5 професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше 7 років - щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються службові особи, які займають особливо відповідальні посади у державних органах всеукраїнського або обласного рівня (ч. 9 ст. 31 КПК);