2. Значення

Значення засад кримінального провадження дістає вияв у тому, що вони є:

1. гарантією дотримання прав і законних інтересів особи в кримінальному провадженні;

2. гарантією прийняття законних і обгрунтованих процесуальних рішень;

3. вихідними положеннями для тлумачення окремих кримінальних процесуальних норм;

4. засобом, завдяки якому досягається упорядкованість у розв'язанні питань, щодо яких є прогалини у праві, та у випадках застосування кримінального процесуального права за аналогією;

5. підґрунтям для вирішення всіх суперечностей, що виникають під час кримінального провадження.

3. Класифікація

Усі засади кримінального провадження тісно пов'язані між собою, взаємно обумовлюють одна одну, а тому утворюють систему. У свою чергу, в цій системі можна виокремити засади, що мають однакові ознаки. У процесуальній літературі залежно від певних ознак засади кримінального провадження поділяють на кілька груп.

За юридичною силою джерела, у якому вони закріплені, засади поділяють на:

o конституційні - закріплені в Конституції (головним чином, у розділі II та в ст. 129);

o спеціальні (інші) - закріплені в інших законах - насамперед, в КПК. Поділ засад на конституційні і спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) - другорядними. Усі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення. Тим паче, що окремі конституційні норми дослівно відтворені у главі 2 КПК "Засади кримінального провадження".

Залежно від поширюваності на галузі права засади поділяють на:

• загально-правові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад, засада верховенства права), але виявляють себе з певними особливостями в кримінальному процесуальному праві;

• міжгалузеві - діють у кількох процесуальних галузях права (наприклад, засада змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості) і також особливим чином - у кримінальному процесуальному праві;

• галузеві - діють лише у межах кримінального провадження (наприклад, засада забезпечення права на захист).

Характеристика засад кримінального провадження буде проведена відповідно до другої класифікації, оскільки вона узгоджується із класифікацією засад права, що вивчається у межах навчальної дисципліни "Теорія держави і права".

4. Характеристика загально-правових засад

До числа загально-правових засад, що виявляють свою дію в кримінальному процесуальному праві, належать такі.

3.4.1. Верховенство права

1. Верховенство права - це правове положення, згідно з яким всі учасники кримінального провадження, їхні права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності органів досудового розслідування, прокуратури, суду.

2. Стаття 8 Конституції, ст. 8 КПК.

3. Зміст засади верховенства права у кримінальному провадженні визначається такими положеннями:

o права і свободи учасників кримінального провадження є найвищими цінностями;

o права і свободи учасників визначають зміст і спрямованість діяльності органів досудового розслідування, прокуратури, суду, а тому слідчий, прокурор, суддя не вправі передавати функції щодо здійснення кримінального провадження особам, які не є службовими і не представляють компетентні державні органи;

o верховенство Конституції, у якій закріплені основні права людини (на свободу; недоторканність тощо), над іншими законами;

o доступність правосуддя для сторін кримінального провадження;

• суд, застосовуючи положення закону, повинен ураховувати цілі та намір законодавця, інтерпретуючи його, виходячи з засади верховенства права;

o справедливі досудова і судова процедури;

o незалежність, безсторонність та професіоналізм слідчих, прокурорів, суддів;

• юридична визначеність, однаковість слідчої та судової практики і відкритість (транспарентність) судових рішень;

o ефективність судового захисту особи - учасника кримінального провадження;

• застосування засади з урахуванням практики ЄСПЛ. У ч. 1 ст. 8 КПК, що регламентує верховенство права, йдеться про права і свободи людини. У ч. 2 цієї статті законодавець зробив акцент на рішеннях ЄСПЛ, оскільки саме він розглядає питання про відповідність дій, бездіяльності і рішень службових осіб державних органів, які здійснюють кримінальне провадження, положенням ЄКПЛ. А ця Конвенція є найбільш "територіально наближеною" до України.

4. Винятків з цієї засади немає.