2. Повідомлення про підозру

9.2.1. Поняття

Повідомлення про підозрув сучасному українському кримінальному процесі - цепервинна форма обвинувальної діяльності щодо конкретно) особи, що полягає у внесенні стороною обвинувачення документу з викладом обставин кримінального правопорушення і його правової кваліфікації, врученні його особі з роз'ясненням прав підозрюваною та внесенні відповідних даних до ЄРДР.

Після повідомлення про підозру слідчий продовжує здійснювати обвинувальну діяльність, спрямовану на підтвердження підозри, до направлення обвинувального акту до прокурора, який буде здійснювати остаточне (державне) обвинувачення. У зв'язку з цим законодавець встановив, що з повідомлення про підозру притягнення до кримінальної відповідальності лише розпочинається (п. 14 ч. 1 ст. З КПК).

9.2.2. Співвід ношення з поняттям "притяг нення д о крим інальної від повід альності"

Одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, повинен бувпритягнутий до відповідальності (ст. 2 КПК).

Досудове розслідування спрямоване на виконання цього завдання, а точніше - на встановлення конкретної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками якого розпочато кримінальне провадження.

У разі виконання цього завдання повною мірою починає реалізовуватися функція обвинувачення.

Повідомлення про підозру і притягнення до кримінальної відповідальності - тісно пов'язані між собою поняття, але вони не є тотожними.

Кримінальна відповідальність є кримінально-правовим поняттям. Вона пов'язана з кримінальним покаранням особи. її основою в правовій державі є правовідношення, однією із сторін якого є особа, якавчинила кримінальне правопорушення, а тому зобов'язана понести у зв'язку з цим певні правові обмеження, а другою - держава з її правом публічного засудження винного і призначення законного, обгрунтованого і справедливого покарання. Де правовідношення виникає з моменту вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, не органи держави, а закон покладає на винного кримінальну відповідальність. Суд своїм обвинувальним вироком лише констатує наявність кримінально-правового відношення і від імені держави покладає на винного покарання. Кримінальна відповідальність реалізується у стадії судовою розгляду.

Загальним об'єктом всієї сукупності кримінальних процесуальних відносин є зазначене вище кримінально-правове відношення. У зв'язку з цим повідомлення про підозру є кримінальним процесуальним поняттям і становить собою лише наявність претензій держави на реалізацію свого права на публічне визнання особи винною. Підозра означає попереднє визначення змісту кримінально-правового спору між державою і підозрюваним, але не передбачає визнання останнього винним. Акт повідомлення особи про підозру може мати місце лише у стадії досудового розслідування.

Суть акту повідомлення про підозру, який здійснюється у стадії досудового розслідування, полягає в тому, що сторона обвинувачення робить попередній висновок про наявність між конкретною особою і державою кримінально-правових відносин.

Особа, вчинивши кримінальне правопорушення, ставить себе в особливі відносини з державою, оскільки ця особа з моменту його вчинення зобов'язана відповідати за свої дії перед державою, до того ж:

o кримінальна відповідальність як визначений законом обов'язок понести відповідальність виникає з моменту вчинення кримінального правопорушення незалежно від того, чи знають про його вчинення органи державної влади;

o сторона обвинувачення спеціальним процесуальним актом ставить особу в умови, за якихобов'язок понести кримінальну відповідальність трансформується в реальну необхідність (таким актом є повідомлення про підозру);

o висновок сторони обвинувачення про винність особи має попередній характер (остаточне вирішення питання про винність належить суду, який і призначає покарання за вчинення кримінального правопорушення):

• у разі ухвалення обвинувального вироку суд встановлює покарання як матеріальне вираження кримінальної відповідальності особи;

• якщо ухвалено виправдувальний вирок, то це означає, що між особою і державою в дійсності не було кримінально-правового відношення, а висновки сторони обвинувачення про наявність підстав кримінальної відповідальності не підтвердились.

Власну позицію щодо співвідношення понять "кримінальна відповідальність" і "притягнення як обвинуваченого" (за КПК 2012 року - повідомлення про підозру - Л.Л.) сформулював КС. У своєму Рішенні від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99 у справі за конституційним поданням МВС щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції (справа про депутатську недоторканність) КС зазначив, що кримінальна відповідальність передбачає офіційну оцінку відповідними державними органами поведінки особи як злочинної. Підставою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Це форма реалізації державою правоохоронних норм, яка в кінцевому підсумку, як правило, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок суду (абз. 3 п. 2).

У цьому Рішенні КС дійшов висновку про те, що притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту винесення слідчим постанови про притягнення особи як обвинуваченого і пред'явлення їй обвинувачення (абз. 4 п. 3). На підтвердження висновку про те, що у зміст терміна "притягнення до кримінальної відповідальності" вкладається факт пред'явлення особі обвинувачення, КС наводить існування передбаченої ст. 174 КК кримінальної відповідальності особи, яка провадить дізнання (за КПК 2012 року такого учасника процесу не передбачено - Л.Л.), слідчого або прокурора за притягнення завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності з корисливих мотивів чи іншої особистої заінтересованості.