3. Процесуальний порядок.

• У разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, зміст якого регламентований у ч. 3 ст. 234 КПК. Л о клопотання мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з ЄРЛР.

• Клопотання про обшук розглядається у суді в день його надходження за участю слідчого або прокурора.

• Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

• Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, а також містити відомості про: строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановления ухвали; прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук, тощо (ч. 2 ст. 235 КПК).

• Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред'явлена ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі

залишати місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.

• У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи.

• Обшук фіксують у протоколі та різноманітних додатках до нього (плани, схеми, графічні зображення, відбитки, зліпки тощо.

• Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

8.1.7.5. Слід чий е кспе риме н т ( ст. 240 КПК)

Слідчий експеримент - це слідча дія, яка провадиться з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Процесуальна характеристика слідчого експерименту.

1. Провадять без постанови.

2. Провадять без ухвали слідчого судді, якщо дія здійснюється не у житлі чи в іншому володінні особи, або якщо особа, яка ними володіє, надала добровільну згоду.

У інших випадках слідчий експеримент у житлі чи в іншому володінні особи може бути проведений лише за ухвалою слідчого судді.

3. Метою є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Предметом перевірки може бути:

1. можливість конкретної особи в певних умовах сприймати ту чи іншу подію, об'єкт (наприклад, можливість бачити, чути на певній відстані);

2. можливість виконання особою певних дій (наприклад, підняти певний предмет, пошити одяг тощо);

3. об'єктивна можливість подій чи дій (чи могла, наприклад, самозагоратися певна речовина в певних умовах);

4. як саме відбувалася подія (наприклад, чи може якийсь кинутий у річку предмет виплисти на берег в тому місці, де він був виявлений в ході огляду місця події).

Уточнення - це з'ясування окремих обставин, що є додатковими до основних обставин (наприклад, у справі про дорожньо-транспортну пригоду уточнення швидкості руху автомобіля; у справі про тілесні ушкодження - механізм їх спричинення).