3. Метою є:

• виявлення і фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 237 КПК);

• з'ясування обстановки кримінального правопорушення;

• з'ясування інших обставин.

4. Підставами провадження є:

• фактичні: 1) необхідність виявити і зафіксувати відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення; 2) необхідність з'ясувати обстановку вчинення цього правопорушення та інші обставини.

• правові (ст.ст. 237-239 КПК).

5. Місце проведення залежить від об'єкту огляду. Місцем огляду може бути місцевість або приміщення; місце події, тобто місце, де було вчинено кримінальне правопорушення або виявлені його сліди. Предмети і документи можуть бути оглянуті: за місцем провадження досудового розслідування; в місці обшуку і огляду; на місці події. Можливими місцями огляду трупа є: місце події; морг; місце обшуку; місце провадження експертизи; місце ексгумації трупа. Законодавець встановив для слідчого обов'язок направити труп після огляду для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.

Ексгумація - це виймання трупа із місця його поховання. Копи виникає необхідність ексгумації трупа, прокурор складає про це постанову. Труп виймається з місця поховання у присутності судово-медичного експерта у порядку, визначеному ст. 239 КПК.

6. Спеціальні правила провадження:

1. під час огляду забороняється відкривати замкнені приміщення та пошкоджувати будівлі і майно, що в них знаходиться;

2. огляд може бути проведений до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (ч. 3 ст. 214 КПК).

7. Процесуальний порядок. Слідчий, який провадить огляд, здійснює його в такій послідовності:

o роз'яснює учасникам огляду їхні права і обов'язки;

• в разі необхідності повідомляє учасників про застосування науково-технічних засобів;

o оглядає об'єкт (приміщення, труп, предмет тощо);

• за необхідності вилучає речі, документи, які, якщо вони не відносяться до предметів, що вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном;

o фіксує хід і результати огляду;

• ознайомлює учасників огляду з протоколом чи результатами застосування технічних засобів фіксування.

8.1.7.3. Освідуванн я ( ст. 241 КПК)

Освідування - це слідча дія, що полягає в огляді підозрюваною, потерпілою або свідка з метою виявлення на їхньому тілі і засвідчення в матеріалах досудовою розслідування особливих прикмет або слідів кримінальною правопорушення, якщо для цього не потрібно проводиш судово-медичну експертизу.

Освідування можуть здійснювати як слідчий, так і лікар. Процесуальна характеристика освідування.

1. Проводиться за постановою прокурора.

2. Проводиться без ухвали слідчого судді.

3. Мета: виявлення або засвідчення наявності у особи, тіло якої оглядається, особливих прикмет, а також слідів кримінального правопорушення.

Особливими прикметами можуть бути родимі плями, татуювання, шрами, рубці, бородавки, дефекти статури, відсутність певних частин тіла, сліди колишніх хвороб, наприклад віспи, тощо.

Слідами кримінальною правопорушення на тілі можуть бути синці, тілесні ушкодження, що залишилися після вчинення насильницького акту, плями крові, сліди виділення людського організму (слини, сперми тощо).