Тема 3. Засади кримінального провадження

1. Поняття

Засади кримінального провадження - це закріплені в правових нормах вихідні положення, що виражають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають суть діяльності сторін обвинувачення і захисту та суду щодо досудового розслідування і судового провадження.

Ознаки засад кримінального провадження:

1. вони втілені у форму правових норм. Не є засадами ті наукові та політичні ідеї, що не знайшли відображення у нормах права;

2. норми-засади є не похідними, а навпаки - із них виводяться всі інші норми кримінального процесуального права;

3. вони є найбільш загальними, фундаментальними правовими положеннями;

4. на їх основі побудована і діє вся кримінальна процесуальна система (ця ознака засад характеризує процес зсередини);

5. вони характеризують кримінальний процес в цілому (ззовні);

6. норми-засади діють на всіх або на більшості стадій кримінального провадження і обов'язково в його центральній стадії - судовому розгляді;

7. порушення однієї засади, як правило, призводить до порушення інших засад;

8. недотримання хоча б однієї засади тягне скасування прийнятих процесуальних рішень та інші негативні наслідки.

Кожна із ознак і всі вони в цілому підкреслюють загальність положень, що є засадами кримінального провадження. Однак у літературі точиться дискусія вчених щодо наявності чи відсутності специфічних загальних правових положень (засад), притаманних для окремих стадій.

Прибічники виокремлення засад для кожної стадії (B.C. Зелененький та ін.) стверджують, що існування загальних засад процесу не виключає наявності специфічних закономірностей, притаманних для окремих стадій, а отже, і відповідних (приватних) засад. Вони називали як засади стадій положення, врегульовані главою 11 "Основні положення досудового слідства" та главою 24 "Загальні положення судового

розгляду" КПК 1960 року. Аналогічні правові положення містить і КПК 2012 року: "Загальні положення досудового розслідування" (глава 19) та "Загальні положення судового розгляду" (§ 1 глави 28).

Проти виокремлення засад окремих стадій категорично виступали С.А. Альперт та М.М. Михеєнко. Вони вважали, що загальні положення стадій є лише проявом у них загально-процесуальних засад. їх можна іменувати загальними умовами (рисами, правилами). Інакше поняття засади нівелюється.

Іноді до засад кримінального провадження відносять і такі положення, як економічність, планування, ефективність, науковість, гуманізм, справедливість, толерантність тощо. Ш положення не можуть вважатися засадами

кримінального провадження, оскільки вони є притаманними для всіх видів людської діяльності, у тому числі тієї, що не врегульована нормами права.

Загальна кількість засад кримінального провадження не визначена. На думку Т.М. Добровольської, їх всього 17; М.М. Михеєнка - 18; В.М. Тертишника - 39.

Така велика кількість засад нараховується, як правило, за рахунок включення до системи засад кримінального провадження положень, що не мають ознак засад, а є тільки їх елементами. Так, наприклад, документованість є елементом засади публічності (офіційності), а забезпечення ознайомлення особи, яка притягається до відповідальності, з матеріалами досудового розслідування і допустимість судового розгляду тільки в рамках повідомленої підозри - це елемент засади змагальності.

Зважаючи на неоднозначний підхід до визначення системи засад кримінального провадження, Ю.М. Грошевий запропонував вважати засадами тільки ті 9 правових положень, що визначені у ст. 129 Конституції як "основні засади судочинства".

Уявляється, що завдання щодо однозначного визначення кількості засад кримінального провадження заздалегідь приречене на невдачу. Переважна більшість правових положень, що їх відносять до числа засад процесу, є загальними для всіх або для кількох галузей права. У кримінальному процесуальному праві вони лише особливим чином виявляють свою дію.

У КПК 2012 року вітчизняний законодавець вперше в історії кримінального процесуального законодавства присвятив регламентації засад кримінального провадження окрему главу 2, включивши до системи засад 22 правових положення.