1.3.9. Фіксування

Перебіг кримінального провадження фіксується на 2 різновидах носіїв: паперових - протокол і додатки до нього та журнал судового засідання; носій інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії.

Законодавець значно розширив межі застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, приділивши значну увагу регламентації відповідних питань у КПК 2012 року. Так, у разі заявлення клопотання учасниками процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування провадження є обов'язковим. А незастосування технічних засобів у випадках, якщо воно є обов'язковим, тягне недійсність відповідної процесуальної дії та отриманих внаслідок її вчинення результатів, за винятком випадків, якщо сторони не заперечують проти визнання такої дії та результатів її здійснення чинними.

По завершенні досудового розслідування складається реєстр його матеріалів, де зазначаються найважливіші віхи провадження: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування. Реєстр матеріалів досудового розслідування з обвинувальним актом направляється до суду.

Перебіг досудового розслідування фіксується також у ЄРЛР, що становить собою створену за допомогою автоматизованої системи електронну базу даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення певних даних, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до цього реєстру.

До ЄРЛР вносять відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини,

що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону про кримінальну відповідальність та інші дані, перелік яких містить п. 2.1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затв. наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69.

1.3.10. Процесуальні рішення

Процесуальні рішення можуть підбивати підсумки певного обсягу процесуальної діяльності (рішення про закриття кримінального провадження) або бути підставою для здійснення процесуальних дій (рішення про проведення обшуку).

Процесуальні рішення вправі ухвалювати учасники кримінального провадження, наділені владними повноваженнями (зі сторони обвинувачення і суду).

Судові рішення приймаються у формі ухвали або вироку, а рішення прокурора, слідчого - у формі постанови. Підсумкові рішення прокурора за результатами розслідування можуть мати форму обвинувального акту або клопотання до суду про застосування до особи ПЗМХ чи ПЗВХ, а також клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Вимоги щодо структури і змісту процесуальних рішень викладені у ст. 110 КПК.